Що ви знаєте про українське Різдво?

Що ви знаєте про українське Різдво?

 

Дорогі друзі, Різдвяна пора — час, який наші пращури вважали сакральним. Принагідно давні українці готували обрядові страви, колядували, вдавалися до аграрної магії, ворожили на майбутнє та вшановували покійних родичів.

Нині пропонуємо пройти з нами Різдвяний тест та дізнатися більше про українські традиції на Святвечір і Різдво у різних куточках України —  давайте спробуємо разом, перевіримо свої знання та дізнаємося багато нового. А, можливо, хтось із вас  знає все про Різдвяні свята, тож, поїхали!

Пройти
Що ви знаєте про українське Різдво?
Головний атрибут Святвечора – святковий сніп з необмолочених колосків збіжжя – українці найчастіше називали:
  • Дід ( дідух)

     

    Так, це правильна відповідь!

    Ще в давнину, залежно від регіону люди залишали необмолоченим перший або останній сніп жита чи пшениці. Далі додавали до нього кілька стеблин злаків і перев’язували його. Називають його по різному. Наприклад, на Волині — «дід» або «дідух», на Холмщині — «кріль» (король), на Чернігівщині — «зажин», у Чорткові Тернопільської області — «баба». Натомість на Гуцульщині «дідами» називали качани кукурудзи, які вішали під іконами.

    Цікаво, що на Лемківщині та Опіллі досі збереглася досить така традиція: під час жнив люди виходять у поле зі серпами, вижинають перший сніп, сідають на нього та колядують. Опісля вони йдуть до церкви, а повернувшись з храму, — сідають за святковий стіл як на Різдво.

     
  • Король

    Ні це не так. Найчастіше українці називали святковий сніп дідом чи дідухом.

    Це найпоширеніша традиційна назва в Україні. Інші варіанти назви траплялися у регіонах: король – на Поліссі, колядник – на Лемківщині та Покутті.
  • Баба

     

     Ні, це неправильна відповідь, найчастіше в Україні його називали дідом або дідухом. Це на Холмщині  його називають«кріль» (король), на Чернігівщині — «зажин», а у Чорткові Тернопільської області — «баба». Натомість на Гуцульщині «дідами» називали качани кукурудзи, які вішали під іконами.
  • Зажин

    Ні, це не так. Найпопулярніша назва - дід чи дідух. 

     Але на Холмщині його називають «кріль» (король), на Чернігівщині — «зажин», у Чорткові Тернопільської області — «баба». Натомість на Гуцульщині «дідами» називали качани кукурудзи, які вішали під іконами.
Що ви знаєте про українське Різдво?
У якому регіоні України на Святвечір не готували куті?
  • Слобожанщина

    Ні, це неправильна відповідь. На Слобожанщині варили кутю.

     

    А от на Закарпатті замість куті головною стравою є обрядовий хліб “керечун”.

    В інших регіонах готують кутю і  відрізнялися лише рецепти: на Слобожанщині була поширена кутя з рису, на Поліссі – з ячменю, на Середньому Подніпров’ї кутю заправляли медом та узваром.
  • Полісся

     

    Ні це неправильна відповідь.. На поліссі готують кутю.

    А от на Закарпатті замість куті головною стравою є обрядовий хліб “керечун”.

    В інших регіонах готують кутю і  відрізнялися лише рецепти: на Слобожанщині була поширена кутя з рису, на Поліссі – з ячменю, на Середньому Подніпров’ї кутю заправляли медом та узваром.
  • Середнє Подніпров’я

    Ні, це неправильна відповідь. На Середньому Подніпров’ї готують кутю.

    Не готують кутю на Закарпатті  і головною стравою там є обрядовий хліб “керечун”.

    В інших регіонах відрізняються лише рецепти: на Слобожанщині поширена кутя з рису, на Поліссі – з ячменю, на Середньому Подніпров’ї кутю заправляють медом та узваром.
  • Закарпаття

     

    Так, це вірна відповідь!

    На Закарпатті замість куті головною стравою є обрядовий хліб “керечун”.

    В інших регіонах готують кутю і відрізнялися лише рецепти: на Слобожанщині поширена кутя з рису, на Поліссі – з ячменю, на Середньому Подніпров’ї кутю заправляють медом та узваром.
Що ви знаєте про українське Різдво?
В Українських Карпатах на Святий вечір під стіл клали сокиру, щоб:
  • щоб не боліли ноги

     

    Так, це правильна відповідь. Усі члени сім’ї босоніж по кілька разів торкалися сокири або інших металевих предметів, “щоб ноги були міцні, як залізо”.
  • щоб захиститись від нечистої сили

    Ні, це неправильна відповідь.

    Правильна відповідь – щоб не боліли ноги. Усі члени сім’ї босоніж по кілька разів торкалися сокири або інших металевих предметів, “щоб ноги були міцні, як залізо”.
  • щоб велося господарство і множилася домашня худоба

    Ні, це неправильна відповідь.

     

    Правильна відповідь – щоб не боліли ноги. Усі члени сім’ї босоніж по кілька разів торкалися сокири або інших металевих предметів, “щоб ноги були міцні, як залізо”.

     
  • щоб захиститись від непроханих гостей

    Ні, це неправильна відповідь. 

    Правильна відповідь – щоб не боліли ноги. Усі члени сім’ї босоніж по кілька разів торкалися сокири або інших металевих предметів, “щоб ноги були міцні, як залізо”.
Що ви знаєте про українське Різдво?
На Волині та Поділлі побутувала традиція запрошувати на вечерю:
  • Сусідів

    Ні, це неправильна відповідь!

    На вечерю закликали Мороза. Кличучи його на вечерю не як діда, а як природне явище, таким чином символічно задобрювали його, щоб вберегти від приморозків врожай. Наприклад: “Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди на жито і на пшеницю, і на усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті яри, а нам шкоди не роби!”.
  • Померлих родичів

    Ні, це неправильна відповідь. На Поділлі ті на Волині кликали Мороза на вечерю.

     

    Кличучи на вечерю Мороза не як діда, а як природне явище, таким чином символічно задобрювали його, щоб вберегти від приморозків врожай. Наприклад: “Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди на жито і на пшеницю, і на усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті яри, а нам шкоди не роби!”.
  • Мороза

    Так, це правильна відповідь! 

    Кличучи на вечерю Мороза не як діда, а як природне явище, таким чином символічно задобрювали його, щоб вберегти від приморозків врожай. Наприклад: “Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди на жито і на пшеницю, і на усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті яри, а нам шкоди не роби!”.
  • Кумів

    Ні, це неправильна відповідь, на Волині та Поліссі звали на вечерю Мороза.

     

    Кличучи на вечерю Мороза не як діда, а як природне явище, таким чином символічно задобрювали його, щоб вберегти від приморозків врожай. Наприклад: “Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди на жито і на пшеницю, і на усяку пашницю. Іди краще на моря, на ліси та на круті яри, а нам шкоди не роби!”.

     
Що ви знаєте про українське Різдво?
Як гуцули називали кутю?
  • Дзьобавка

    Так, це правильна відповідь!

     

     На Гуцульщині та Буковині й нині можна почути таку назву головної святвечірньої страви.
  • Коливо

    Ні, це неправильна відповідь.

    Правильна відповідь – дзьобавка. На Гуцульщині та Буковині й нині можна почути таку назву головної святвечірньої страви.
  • Кваша

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь – дзьобавка. На Гуцульщині та Буковині й нині можна почути таку назву головної святвечірньої страви.
  • Варенуха

    Ні, це неправильна відповідь.

    Правильна відповідь – дзьобавка. На Гуцульщині та Буковині й нині можна почути таку назву головної святвечірньої страви.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Якій свійській тварині колядували на Середньому Поліссі?
  • Коту

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    У північних районах сучасної Рівненської та Житомирської областей на запитання колядників: “Кому співати?”, – колись відповідали: “Волам!”. Тоді виконували спеціальну колядку, присвячену худобі: “Воли рогаті пішли ораті, свого хазяїна розвеселяті”.
  • Собаці

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    У північних районах сучасної Рівненської та Житомирської областей на запитання колядників: “Кому співати?”, – колись відповідали: “Волам!”. Тоді виконували спеціальну колядку, присвячену худобі: “Воли рогаті пішли ораті, свого хазяїна розвеселяті”.
  • Коняці

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    У північних районах сучасної Рівненської та Житомирської областей на запитання колядників: “Кому співати?”, – колись відповідали: “Волам!”. Тоді виконували спеціальну колядку, присвячену худобі: “Воли рогаті пішли ораті, свого хазяїна розвеселяті”.
  • Волові

    Так, це правильна відповідь!

     

    У північних районах сучасної Рівненської та Житомирської областей на запитання колядників: “Кому співати?”, – колись відповідали: “Волам!”. Тоді виконували спеціальну колядку, присвячену худобі: “Воли рогаті пішли ораті, свого хазяїна розвеселяті”.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Особливою Святвечірньою стравою, поширеною у покутян з Івано-Франківщини є:
  • Кутя зі шкварками

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь -  вареники з оселедцями. Їх досі готують у деяких місцевостях сучасної Івано-Франківської області (Городенка, Снятин, Тлумач). Цю страву називають “креплики”.

    А от у  деяких місцевостях Волині та Полісся на саме Різдво кутю інколи присмачували шкварками, бо посту вже не було. Пироги з бобом на Святвечір готували поліщуки, а горох з капустою – на Слобожанщині та Волині.
  • Горох з капустою

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь -  вареники з оселедцями. Їх досі готують у деяких місцевостях сучасної Івано-Франківської області (Городенка, Снятин, Тлумач). Цю страву називають “креплики”.

    А от у  деяких місцевостях Волині та Полісся на саме Різдво кутю інколи присмачували шкварками, бо посту вже не було. Пироги з бобом на Святвечір готували поліщуки, а горох з капустою – на Слобожанщині та Волині.
  • Пироги з бобами

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь -  вареники з оселедцями. Їх досі готують у деяких місцевостях сучасної Івано-Франківської області (Городенка, Снятин, Тлумач). Цю страву називають “креплики”.

    А от у  деяких місцевостях Волині та Полісся на саме Різдво кутю інколи присмачували шкварками, бо посту вже не було. Пироги з бобом на Святвечір готували поліщуки, а горох з капустою – на Слобожанщині та Волині.
  • Вареники з оселедцями

    Так, це правильна відповідь!

     Вареники з оселедцями досі готують у деяких місцевостях сучасної Івано-Франківської області (Городенка, Снятин, Тлумач). Цю страву називають “креплики”.

    А от у  деяких місцевостях Волині та Полісся на саме Різдво кутю інколи присмачували шкварками, бо посту вже не було. Пироги з бобом на Святвечір готували поліщуки, а горох з капустою – на Слобожанщині та Волині.
Що ви знаєте про українське Різдво?
У Центральній Україні на Святвечір носили кутю. Кому?
  • Хрещеним батькам

    Так, це правильна відповідь!

     

    Традиція на Святий вечір носити вечерю, зокрема кутю, хрещеним батькам досі відома в селах Київщини, Черкащини та в інших регіонах. За це хрещені батьки, як правило, обдаровують своїх хрещеників.
  • Померлим

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    Правильна відповідь - хрещеним .

    Традиція на Святий вечір носити вечерю, зокрема кутю, хрещеним батькам досі відома в селах Київщини, Черкащини та в інших регіонах. За це хрещені батьки, як правило, обдаровують своїх хрещеників.
  • Священникові

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь - хрещеним батькам .

    Традиція на Святий вечір носити вечерю, зокрема кутю, хрещеним батькам досі відома в селах Київщини, Черкащини та в інших регіонах. За це хрещені батьки, як правило, обдаровують своїх хрещеників.
  • Сиротам

    Ні, це неправильна відповідь!

    Правильна відповідь - хрещеним батькам.

    Традиція на Святий вечір носити вечерю, зокрема кутю, хрещеним батькам досі відома в селах Київщини, Черкащини та в інших регіонах. За це хрещені батьки, як правило, обдаровують своїх хрещеників.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Що за українським повір’ям могло трапитися з людиною, яка на Святий вечір почула розмову свійських тварин:
  • Втратить дар мови

    Ні, це неправильна відповідь. 

    У минулому етнологи часто записували народні перекази про те, що господар, який на Святий вечір підслухав розмову худоби, незабаром помер. До того ж такий фольклорний сюжет був поширений від карпатських гір до азовських степів.
  • Скоро помре

    Так, це правильна відповідь!

     

    У минулому етнологи часто записували народні перекази про те, що господар, який на Святий вечір підслухав розмову худоби, незабаром помер. До того ж такий фольклорний сюжет був поширений від карпатських гір до азовських степів.
  • Стане цілителем, екстрасенсом

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    У минулому етнологи часто записували народні перекази про те, що господар, який на Святий вечір підслухав розмову худоби, незабаром помер. До того ж такий фольклорний сюжет був поширений від карпатських гір до азовських степів.
  • Знайде захований скарб

    Ні, це неправильна відповідь!

     

    У минулому етнологи часто записували народні перекази про те, що господар, який на Святий вечір підслухав розмову худоби, незабаром помер. До того ж такий фольклорний сюжет був поширений від карпатських гір до азовських степів.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Яка особливість святкування Різдва на Слобожанщині:
  • Підкидання куті до стелі

    Ні, це не правильна відповідь! Правильна відповідь - влаштовували кулачні бої

     

    Етнологи ще на початку минулого століття фіксували в Харківській губернії традицію, за якою по обіді на Різдво хлопці з різних кутків села сходились битись навкулачки. На Поліссі було поширене колядування з перебраним конем, на Закарпатті – вертеп із шопкою у вигляді церкви, який називають “Бетлегеми”. Традиція підкидати ложку куті до стелі, щоб був багатий урожай зерна чи меду, існувала в усій Україні.
  • Колядування з переодягненим конем

    Ні, це неправильна відповідь,  на Слобожанщині влаштовували кулачні бої.

     

    Етнологи ще на початку минулого століття фіксували в Харківській губернії традицію, за якою по обіді на Різдво хлопці з різних кутків села сходились битись навкулачки. На Поліссі було поширене колядування з перебраним конем, на Закарпатті – вертеп із шопкою у вигляді церкви, який називають “Бетлегеми”. Традиція підкидати ложку куті до стелі, щоб був багатий урожай зерна чи меду, існувала в усій Україні.
  • Влаштування кулачних боїв

    Так, це правильна відповідь! 

     

    Етнологи ще на початку минулого століття фіксували в Харківській губернії традицію, за якою по обіді на Різдво хлопці з різних кутків села сходились битись навкулачки. На Поліссі було поширене колядування з перебраним конем, на Закарпатті – вертеп із шопкою у вигляді церкви, який називають “Бетлегеми”. Традиція підкидати ложку куті до стелі, щоб був багатий урожай зерна чи меду, існувала в усій Україні.
  • Різдвяний вертеп “Бетлегеми”

    Ні, це неправильна відповідь, на Слобожанщині влаштовували кулачні бої.

     

    Етнологи ще на початку минулого століття фіксували в Харківській губернії традицію, за якою по обіді на Різдво хлопці з різних кутків села сходились битись навкулачки. На Поліссі було поширене колядування з перебраним конем, на Закарпатті – вертеп із шопкою у вигляді церкви, який називають “Бетлегеми”. Традиція підкидати ложку куті до стелі, щоб був багатий урожай зерна чи меду, існувала в усій Україні.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Як після Різдвяного Богослужіння люди вітають одне одного ?
  • З народженням Ісуса Христа!

    Ні, трохи не так! 

    Після Різдвяного богослужіння вітають одне одного так:"Христос народився, славімо його!"
  • Христос народився, славімо його

    Так, ви праві!  Саме так люди вітають одне одного після Різдвяного богослужіння,

     
  • З новим роком!

    Ні, ви неправильно відповіли! 

    Після Різдвяного Богослужіння люди вітають одне одного так: "Христос народився! Славімо його!"
Що ви знаєте про українське Різдво?
Яка українська колядка стала найпопулярнішою у світі?
  • Нова радість стала!

    Ні, це інша колядка!  Правильна відповідь - "Щедрик"

     

    Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
  • Лускунчик

    Ні, це не та щедрівка. Правильна відповідь: Щедрик!

     

    Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
  • Щедрик

    Так, це правильна відповідь!

     

    Після того, як у 1936 році популярний американський композитор українського походження Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (Carol of the Bells) стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Які три свята до нас «прийдуть у гості» згідно з популярною українською колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю»?
  • Андрія, Миколая, Новий рік

    Ні, ви помиляєтесь! Правильна відповідь - Різдво, Василя, Водохреща.

     

    Колядники співають:

    Застеляйте столи та все килимами,
    Та й кладіть калачі з ярої пшениці.
    Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
    А що перший празник – Рождество Христове,
    А другий вже празник – Святого Василя,
    А третій вже празник – Святе Водохреща.
    А що перший празник зішле тобі втіху,
    А що другий празник зішле тобі щастя,
    А що третій празник зішле всім нам долю,
    Зішле всім нам долю, Україні волю!

    Отже, у цій колядці згадано найважливіші свята зимового циклу: Різдво Христове, Святого Василія, Хрещення Господнє (Водохреща).
  • Степана, Григорія, Варвари

    Ні, ви відповіли неправильно! Правильна відповідь - Різдво, Василя, Водохреща.

    Колядники співають таке:

    Застеляйте столи та все килимами,
    Та й кладіть калачі з ярої пшениці.
    Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
    А що перший празник –  то Різдво Христове,
    А другий вже празник – Святого Василя,
    А третій вже празник – Святе Водохреща.
    А що перший празник зішле тобі втіху,
    А що другий празник зішле тобі щастя,
    А що третій празник зішле всім нам долю,
    Зішле всім нам долю, Україні волю!

    Отже, у цій колядці згадано найважливіші свята зимового циклу: Різдво Христове, Святого Василія, Хрещення Господнє (Водохреща).
  • Новий рік, Різдво, Старий новий рік

    Ні, ви відповіли неправильно! Правильна відповідь - Різдво, Василя, Водохреща.

    Колядники співають таке:

    Застеляйте столи та все килимами,
    Та й кладіть калачі з ярої пшениці.
    Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
    А що перший празник –  то Різдво Христове,
    А другий вже празник – Святого Василя,
    А третій вже празник – Святе Водохреща.
    А що перший празник зішле тобі втіху,
    А що другий празник зішле тобі щастя,
    А що третій празник зішле всім нам долю,
    Зішле всім нам долю, Україні волю!

    Отже, у цій колядці згадано найважливіші свята зимового циклу: Різдво Христове, Святого Василія, Хрещення Господнє (Водохреща).
  • Різдво Христове, Святого Василія, Хрещення Господнього (Водохреща)

    Так, це правильна відповідь - Різдво, Василя, Водохреща.

    Колядники співають таке:

    Застеляйте столи та все килимами,
    Та й кладіть калачі з ярої пшениці.
    Бо прийдуть до тебе три празники в гості:
    А що перший празник –  то Різдво Христове,
    А другий вже празник – Святого Василя,
    А третій вже празник – Святе Водохреща.
    А що перший празник зішле тобі втіху,
    А що другий празник зішле тобі щастя,
    А що третій празник зішле всім нам долю,
    Зішле всім нам долю, Україні волю!

    Отже, у цій колядці згадано найважливіші свята зимового циклу: Різдво Христове, Святого Василія, Хрещення Господнє (Водохреща).
Що ви знаєте про українське Різдво?
Чому після вечері у Святвечір не прибирали наїдки зі столу?
  • Щоб поїли домашні улюбленці

    Ні, це неправильний вибір! 

    Так демонстрували повагу до душ померлих предків.

    В давнину українці вважали, що духи померлих предків також приходять до святкового столу.
  • Господарі поспішали до церкви

     

    Ні, це неправильна відповідь. 

    Так демонстрували повагу до душ померлих предків.

    В давнину українці вважали, що духи померлих предків також приходять до святкового столу.
  • Так демонстрували повагу до душ померлих предків

    Ви зробили правильний вибір!

     

     В давнину українці вважали, що духи померлих предків також приходять до святкового столу.
Що ви знаєте про українське Різдво?
Неодмінним атрибутом Різдвяного вертепу є:
  • Різдвяна вишиванка

    Ні, ви неправильно відповіли.  Це Різдвяна Зірка.

     

    Бойки та гуцули ще називали Зірку вертепом. Не дивина, адже пов’язана вона з євангельською легендою про народження Ісуса у стаєнці (печері або вертепі) та провісницею цього божественного народження – Вифлеємською зіркою. Саме з цих міркувань сучасні Зірки оздоблюють іконами та підсвіткою. Щоправда, Зірку можна прикрасити лише кольоровими клаптиками, нитками, позліткою і ланцюжками для ялинки, без жодних зображень.

     
  • Різдвяний кожух

    Ні, відповідь неправильна. Це Різдвяна Зірка.

     

    Бойки та гуцули ще називали Зірку вертепом. Не дивина, адже пов’язана вона з євангельською легендою про народження Ісуса у стаєнці (печері або вертепі) та провісницею цього божественного народження – Вифлеємською зіркою. Саме з цих міркувань сучасні Зірки оздоблюють іконами та підсвіткою. Щоправда, Зірку можна прикрасити лише кольоровими клаптиками, нитками, позліткою і ланцюжками для ялинки, без жодних зображень.

     
  • Різдвяна Зірка

     

    Так, ви відповіли правильно! Це Різдвяна Зірка !

    Бойки та гуцули ще називали Зірку вертепом. Не дивина, адже пов’язана вона з євангельською легендою про народження Ісуса у стаєнці (печері або вертепі) та провісницею цього божественного народження – Вифлеємською зіркою. Саме з цих міркувань сучасні Зірки оздоблюють іконами та підсвіткою. Щоправда, Зірку можна прикрасити лише кольоровими клаптиками, нитками, позліткою і ланцюжками для ялинки, без жодних зображень.

Поділитись результатом

Далі