Людмила Шкуренкова — голова громадської організації "Назавжди разом" із Дмитрівської громади. Активна, ініціативна, щира жінка, яка більшу частину життя присвятила освіті, розвитку свого села та підтримці людей. У цьому інтерв’ю вона розповіла про свій шлях — від вчительки до громадської лідерки, про створення організації, волонтерство у воєнний час та силу людської згуртованості.
"Моя мрія — навчати й допомагати людям"
— Пані Людмило, розкажіть, будь ласка, трохи про себе.
— Моє дитинство і юність пройшли у прекрасному селі Суботці. Закінчила Суботцівську середню школу, мала гарних учителів, чудових однокласників, завжди була активна — мене обирали старостою, комсоргом у педагогічному училищі. Мріяла про професію вчителя, бо любила дітей. Закінчила Олександрійське педагогічне училище, працювала вихователем у дитячому садочку "Колобок". Потім вступила до Харківського державного університету, де отримала фах викладача української мови та літератури.
Переїхала до села Дмитрівка, де пропрацювала 30 років у Плосківській школі — спочатку вчителем, а потім директором. Люди довірили мені депутатський мандат: я була депутатом Знам’янської районної, Кіровоградської обласної та Дмитрівської сільської ради. Цей досвід навчив мене головного — єднати людей і діяти для спільного добра.
"Ми вчилися, як розвивати громаду і втілювати децентралізацію"
— Як почалася Ваша громадська діяльність?
— Коли у 2018 році створилась Дмитрівська громада, постало питання: як розвиватися далі? Ми вчилися, як втілювати децентралізацію, брати участь у програмах, конкурсах, грантах. За підтримки партнерів із програми DOBRE наша громада пройшла навчання, розробила Стратегію розвитку території, Статут сільської ради. Це був важливий етап — ми побачили, що можемо діяти самостійно, ефективно і сучасно.
"Громадська організація — це команда небайдужих людей"
— Що надихнуло Вас створити ГО "Назавжди разом"?
— Участь у тренінгах і проєктах, спілкування з фахівцями та активними жителями надихнули мене створити громадську організацію. Я була вже на пенсії, тож мала час і бажання писати проєкти, розвивати громаду. Хотіла згуртувати людей, залучити молодь, ветеранів, жінок, щоб разом творити позитивні зміни..
Так навесні 2019 року з’явилася ГО "Назавжди разом". Ми провели установчі збори, затвердили Статут, визначили напрями діяльності, підписали Меморандум про співпрацю із сільською радою. І з того часу почалася активна робота.
"Наш Центр громадської активності став осередком добра і натхнення"
— Хто входить до команди і який проєкт став для вас найтеплішим?
— До команди входять здебільшого односельці, молодь, ветерани, активні жінки й чоловіки. Найтеплішим був наш перший проєкт — створення "Центру громадської та фізичної активності жінок-лідерок Дмитрівської громади" у селі Плоске.
Ми перемогли у Програмі малих грантів від "Українського жіночого фонду" (DOBRE, USAID) і відкрили простір, де збираються жінки, молодь, чоловіки — щоб творити добро. Тут проходять навчання, майстер-класи, фітнес-заняття, спортивні змагання, кіно-вечори, толоки.
"Це стало справжнім проривом для нашого села — ми створили місце, де народжуються ідеї та добро".
Цього року Центр святкує 5-річчя, і я щиро вдячна всім, хто брав участь у його створенні.
"Наші жінки не тільки співають — вони допомагають фронту".
— Як змінилася робота організації під час війни?
— Війна змінила все. Але наші люди не опустили руки. Ми створили "мистецький фронт" — проводили благодійні концерти, збирали допомогу для ЗСУ. Вокальний колектив "Плосківчаночка" дуже активний у цьому напрямку.
Разом із ГО "Кущ добра" ми сушили овочі для сухих борщів і супів, робили тушонку, вареники, пекли хліб, шили, в’язали, виготовляли окопні свічки. Усе — для наших захисників.
"Добро — це не слова, це дії. І я пишаюся кожною нашою волонтеркою".
"Хочу, щоб добро жило у серцях людей"
— Що б Ви хотіли побажати своїм однодумцям і всім, хто творить добрі справи у громадах?
— Щиро дякую всім активістам за небайдужість, за прагнення змінювати життя на краще. Бажаю сил, натхнення, віри, нових ідей і мирного неба.
"Коли ми разом — ми сильні. І тоді навіть маленьке добро має величезну силу".
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
Читайте також:Від розбитих шляхів до занедбаних майданчиків: чого бракує Суботцівській громаді
