У Володимирівці небайдужі мешканці згуртувалися, прибрали парк і впорядкували центр села. Їхня ініціатива довела: справжні зміни починаються тоді, коли люди беруть відповідальність за свій простір.
Журналісти Знам’янка.City у межах проєкту “Медіатори громад” відвідали Володимирівку, щоб дізнатися, як транспортна ізольованість впливає на згуртованість людей. Під час розмови ветеран і активіст Валерій Кравченко поділився своїм баченням: він мріяв об’єднати односельців і впорядкувати занедбаний парк. Та замість чекати — просто взявся до справи.
Йому вдалося переконати і жителів, і владу, що навіть звичайна толока може стати початком великих змін. Разом із мешканцями села Валерій прибрав парк, об’єднав громаду навколо спільної мети й довів: розвиток села починається з ініціативи кожного.
Як йому вдалося згуртувати людей, знайти підтримку у влади й перетворити толоку на діалог — читайте у нашому матеріалі.
Валерій Кравченко
“Ми самі можемо зробити своє село кращим”
Колишній військовий Валерій Кравченко після служби повернувся до рідної Володимирівки й вирішив: чекати, поки хтось зробить село чистішим і затишнішим — більше не варто. Разом із односельцями він розпочав серію толок, аби відновити парк, прибрати територію та повернути людям бажання дбати про своє. Так зародилася ініціатива, яка стала першим кроком “від дороги — до діалогу”.
Очищення парку у Володимірівці
«Усе почалося з дороги»
Усе розпочалося… з дороги.
Ветеран і активіст Валерій Кравченко пригадує: саме розбита ділянка шляху між Знам’янкою та Володимирівкою стала причиною, що змусила людей об’єднатися.
Дорога була в ямах — не проїхати ні рейсовому автобусу, ні власним транспортом. Водії відмовлялися їздити, бо вечорами в автобусі всього кілька пасажирів. Люди зібралися на площі — обговорити, що робити.
"Я їздив у Знам’янку у справах, повертаюся — дивлюся, на площі зібралися люди. Під’їхав ближче, слухаю, що там відбувається. Виявилося, що вже давно тривають обговорення з головою громади та сільським старостою.
Люди говорили, що цією дорогою проїхати просто неможливо. Автобус відмовляється возити пасажирів — водій каже, що вечорами в салоні шість чоловік, і йому невигідно, плюс аварійний стан дороги.
Ну і відповідно почалося вже інше. Інші питання вже наболівші і так далі. Що потрібно у Володимірівці зробити нарешті лад." - розповів Валерій.
Ось з цього все і почалося. Люди підняли питання про те, що потрібно зробити дорогу, а далі - почалися конкретні дії.
"І ось стою, слухаю всіх, і кажу: "Люди, чекати, поки хтось прийде на допомогу, — марно. Ми самі повинні діяти.. Адже староста сам не впорається — у нього лише один працівник." - розказав пан Валерій.
Тоді чоловік запропонував: "Давайте зберімося всі разом і зробімо це своїми силами. Тільки тоді буде результат."
Так почався рух, який Валерій називає «від дороги — до діалогу».
Першим кроком стала толока — ініціатива, що об’єднала мешканців навколо простої, але важливої мети: зробити своє село чистішим і впорядкованішим.
Очищення парку: діти також допомагають
“Мені здається, людей зацікавила не просто ідея толоки, а те, що ми справді почали щось змінювати. Вони побачили, що це не пусті обіцянки”. - поділився пан Валерій.
Люди, згуртованість і підтримка
На заклик Валерія відгукнулися десятки жителів. Люди поприходили зі своїм інвентарем, допомагали і старші люди , і діти. Підприємець, власниця місцевого магазину, нагодували учасників після роботи.
Староста Олексій Кондратенко допоміг з технікою, пальним і координацією, фермери — з транспортом для вивозу сміття.
Почали з центральної вулиці Дружби: обрізали дерева, викосили узбіччя, прибрали зарослі, зрізали стару суху ялинку й днями вже посадили нову.
У центрі села висаджено нову ялинку
Після першої толоки зібралися ще двічі — прибирали, вивозили сміття, доводили до ладу центр села.
Від прибирання — до спілкування
Після кількох толок Валерій зрозумів: зміни — не лише у вигляді чистих вулиць, а й у людях.
“Люди повірили, що ми самі можемо зробити своє село кращим. Вони побачили результат, і байдужість почала зникати.” - розказав чоловік.
Наступним кроком стала ідея відновити парк для відпочинку — колись там грав духовий оркестр і збиралися родини.
Знову Валерій оголосив толоку у парку у місцевій фейсбук групі “Володимирівка підслухано”. Прийшли молоді сім’ї, діти, ветерани, пенсіонери. Хтось приїхав із пилкою, хтось — із граблями.
Прибирання у парку підтримали і місцеві пенсіонерки
“Коли я був малим, у нашому парку звучав духовий оркестр, грали діти, відпочивали сім’ї. Хотілося повернути те відчуття життя, — говорить ветеран. — І от ми зібралися і почали відновлення парку, щоб мати зону відпочинку, а не пасовище для кіз." - поділився чоловік.
Підтримав ідею відновлення паркової зони староста Володимирівського старостинського округу Олексій Кондратенко, допоміг з технікою й пальним. Підприємці також долучилися — хтось надав матеріали, хтось пригостив морозивом.дітей, які допомагали упорядковувати територію на рівні з дорослими.
Найприємніше було бачити, що приходять сім’ї — з дітьми, з онуками. Ми працювали разом, а потім просто сиділи, пили чай і говорили про село. Це об’єднує краще за будь-які збори”. - розповів Валерій.
Серед планів — запросити дизайнера, створити дитячий майданчик і сцену для виступів гуртківців у парковій зоні.
Результати, що надихають
Толоки перетворилися на місце спілкування — після роботи учасники разом обідали, спілкувалися, ділилися ідеями.
“Такі акції об’єднують. Разом зробити щось набагато ефективніше, ніж чекати, поки влада прийде й вирішить. Коли люди бачать, що щось реально робиться — вони приєднуються”, - каже чоловік.
Попри це, Валерій зізнається: не все просто. Молоді мало, більшість активних — старші люди, які пам’ятають інші часи. Проте навіть кілька десятків людей — уже сила.
Валерій Кравченко переконаний: головне — почати діяти.
“Якщо кожен зробить бодай трохи — уже буде результат. Бо ми всі звикли казати: немає грошей, немає техніки, нема кому. Але сила — у людях. У громаді”, - підкреслив пан Валерій.
За кілька місяців у Володимирівці:
- прибрали парк і центральну вулицю;
- встановили лавки та урни;
- підготували клумби, посадили нову ялинку на центральній площі села;
- частково відремонтували центральну дорогу;
- започаткували системне вивезення сміття.
“Молоді, може, й небагато, але ті, хто прийшли — зробили все від душі. І тепер навіть старенькі сидять на лавках, відпочивають, дивляться, як змінилося наше село. Це і є найбільша винагорода.” - розповів чоловік.
“Люди почали питати: “А що далі?” — розповідає Валерій. — І це найкраще запитання, яке можна почути. Бо це означає, що байдужість зникає.”
Співпраця з владою: діалог замість очікувань
“Я поговорив з головою нашої Суботцівської громади - Андрієм Борідченком, він не відмовив, підтримав мої ідеї. Допоміг їх реалізувати і староста Олексій Кондратенко.
Також я хочу приготувати звернення від мешканців до депутатів Суботцівської громади на сесію щодо виділення фінансування на впорядкування паркової зони, згідно проекту та кошторису робіт, які я найближчим часом хочу замовити дизайнеру. Планую виступити на сесії, щоб почули депутати про наші потреби, — розповідає Валерій. — Бо якщо мовчати, нічого не зміниться. Я звичайна людина, ветеран, але хочу, щоб у нашому селі було приємно жити. Не треба чекати роками. Треба діяти”.
Територія парку , яку прибрали мешканці самотужки
За словами чоловіка, він бачить потребу в кращій комунікації між владою та жителями. Люди мають говорити про свої проблеми — і вимагати реакції.
Мета — згуртованість і відповідальність
Валерій Кравченко каже, що для нього головне — не просто благоустрій, а зміна мислення.
“Громада — це не хтось там у кабінетах. Це ми. Якщо ми самі не будемо дбати, то ніхто не зробить. А коли люди бачать результат своєї праці — тоді й відповідальність і бажання діяти зростає”, - пояснив Валерій.
Тепер у Володимирівці планують створити невелику зону відпочинку біля водойми, облаштувати спортивний майданчик і продовжити очищення території старого кладовища.
“Найбільша нагорода — це посмішки людей”
Після кожної толоки активісти збираються разом, підбивають підсумки, планують наступні кроки.
“Ніхто не платить за це гроші. Але коли бачиш, як діти бігають по чистій галявині — це і є нагорода”, - розповів чоловік.
Ветеран переконаний: сила громади — у спільних діях і повазі один до одного.
“Ми хочемо, щоб про наше село говорили як про місце, де люди не сваряться, а працюють разом. І щоб кожен мешканець відчув: його голос важливий”, - підкреслив Валерій.
Валерій Кравченко під час толоки у Володимірівці
Поради тим, хто хоче змін
“ Найголовніше — не боятися почати, — каже Валерій. — Якщо хочеш, щоб біля твого двору було чисто — прибери. Якщо хочеш, щоб була лавка — зроби. Побачать інші — долучаться.Не треба чекати, що хтось прийде й зробить. Громада — це ми. І змінювати її можемо тільки ми”.
Від дороги — до діалогу
Після толок Валерій планує нові справи — відновлення старого кладовища, очищення територій, ремонт доріг.
“Ми хочемо не просто критикувати, а спільно шукати рішення. Звертатися офіційно, працювати з депутатами, готувати пропозиції. Це і є наша мета — показати, що громада може впливати на зміни.
Так, зараз дороги погані — і в Сабліному, і в Новороманівці, і у Васиному. Але я вірю: якщо ми разом почнемо діяти, зможемо і це змінити”, - наголосив Валерій.
Для нього проєкт “Від дороги — до діалогу” — не просто гасло, а живий приклад того, як прості ініціативи переростають у справжній рух. Адже, коли люди беруть відповідальність на себе— навіть розбита дорога може стати початком великого шляху до порозуміння.
“Це про комунікацію. Треба слухати одне одного, чути владу й людей. Коли є спільна розмова — тоді з’являється спільна дія”, - підкреслив пан Валерій на завершення нашого інтерв'ю.
Публікація стала можливою за підтримки уряду Великої Британії в межах проєкту "Посилення інформаційної екосистеми в малих громадах України шляхом підтримки незалежних локальних медіа", що впроваджується ГО "Агенція розвитку локальних медіа АБО". Погляди, висловлені в цій публікації, є позицією автора(-ів) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
