18–19 серпня у Кропивницькому відбулася дводенна інформаційна сесія "Просто про ЄС" для сільських, селищних та міських голів Кіровоградської області. Захід організував Регіональний офіс "U-LEAD з Європою» спільно з ГО "Інтерньюз-Україна".
До навчання долучилися представники органів місцевого самоврядування Кіровоградщини. Серед учасників була й голова Дмитрівської територіальної громади Наталія Стиркуль.
Упродовж двох днів учасники говорили про те, як влаштований Європейський Союз, яким є шлях України до членства, які зміни євроінтеграція принесе безпосередньо громадам та якими європейськими можливостями вони вже можуть користуватися.
Від історії створення ЄС — до сьогоднішнього шляху України
Перший день розпочали з розмови про те, як формувався Європейський Союз і яким він є сьогодні.
Учасникам нагадали про Паризький договір 1951 року, який започаткував Європейську спільноту. До неї увійшли шість держав — Франція, Італія, Федеративна Республіка Німеччина, Бельгія, Нідерланди та Люксембург.
Наступним важливим етапом став Римський договір 1957 року. Він заклав основи Європейської економічної спільноти та Європейської спільноти з атомної енергії, передбачав поступове зниження мит, формування митного союзу, створення єдиного ринку та спільних європейських інституцій.
Сьогодні Європейський Союз об'єднує 27 держав-членів і близько 452 мільйонів громадян. Під час навчання наголошували: ЄС — це не лише спільний політичний простір, а й найбільший єдиний ринок у світі, який розвивався упродовж кількох хвиль розширення.
Чому політика згуртованості важлива для українських громад
Окремий блок першого дня присвятили політиці згуртованості ЄС — механізму, завдяки якому фінансування спрямовують на подолання диспропорцій між регіонами, розвиток інфраструктури, економіки, інновацій та якості життя людей.
Як приклад учасникам представили досвід Польщі після її вступу до ЄС у 2004 році.
За даними, наведеними під час сесії, у 2004–2023 роках Польща була одним із найбільших отримувачів коштів європейських фондів — 161 мільярд євро.
Серед напрямів, які отримували найбільше інвестицій, називали:
- розвиток інфраструктури — близько 120 млрд євро;
- інновації — 24 млрд євро;
- зелений перехід — 25 млрд євро;
- цифровий розвиток — 5 млрд євро;
- охорону здоров’я — 6 млрд євро.
Польський досвід демонстрували як приклад того, як європейські інструменти можуть поступово змінювати регіони та громади, якщо вони мають підготовлені проєкти й здатні ефективно використовувати можливості фінансування.
Які можливості доступні українським громадам уже зараз
Одна з ключових тез заходу — українським громадам не потрібно чекати самого членства України в ЄС, щоб починати використовувати окремі європейські інструменти.
Зокрема, з 2024 року громади України можуть долучатися до проєктів міжрегіональної співпраці в межах програми Interreg Europe 2021–2027, яка фінансується Європейським фондом регіонального розвитку. Загальний бюджет таких проєктів становить близько 380 мільйонів євро.
Ще одним важливим інструментом є Ukraine Facility — механізм підтримки відновлення, модернізації та реконструкції України з боку Європейського Союзу із загальним бюджетом 50 мільярдів євро.
Для громад це означає потребу вже сьогодні посилювати проєктну спроможність, шукати міжнародних партнерів, готувати якісні заявки та вчитися працювати за європейськими правилами.
Що змінюватиме євроінтеграція безпосередньо на місцях
Окремо учасники аналізували, як адаптація українського законодавства до норм ЄС впливатиме на повсякденну роботу органів місцевого самоврядування.
Серед напрямів, які вже потребують або потребуватимуть змін, називали публічні закупівлі, внутрішній контроль та аудит, публічну звітність, доступ до інформації, відкритість органів влади та взаємодію з громадськістю.
Зокрема, йшлося про подальше наближення правил публічних закупівель до європейських норм, розвиток інноваційного партнерства, динамічних систем закупівель та інших процедур.
Також увагу приділили прозорості місцевої влади. Наголошувалося, що для громад євроінтеграція означає не тільки можливість отримувати фінансування, а й необхідність працювати за вищими стандартами підзвітності, доброго врядування та доступності інформації для жителів.
Які міфи про вступ України до ЄС обговорювали
Другого дня учасники говорили про поширені міфи, пов’язані з євроінтеграцією України.
Серед них — твердження, що Україна нібито не може вступати до ЄС під час війни, що членство автоматично означатиме різке підвищення цін і податків або обмеження свобод, чи що Євросоюз не зацікавлений у вступі України через можливі фінансові витрати.
Під час сесії учасники розбирали такі твердження, аналізували факти та говорили про те, як місцеві лідери можуть доступно пояснювати мешканцям складні питання євроінтеграції.
Окремий блок другого дня так і називався — "Пояснити кожному: ефективна комунікація процесів євроінтеграції у громаді!.
Адже від того, наскільки зрозуміло влада говоритиме з людьми про зміни, залежить і рівень довіри до самого процесу європейської інтеграції.
Чи готова громада до ЄС
Програма другого дня була максимально орієнтована на практичну роботу представників місцевого самоврядування.
Учасники працювали над питаннями:
"Чи готова ваша громада до ЄС?",
"Які виклики і рішення існують на місцевому рівні?",
"Якими є європейські можливості для громад?",
"Як будувати партнерства у ЄС?"
Таким чином, євроінтеграцію розглядали не як віддалений зовнішньополітичний процес, а як зміни, які вже зараз поступово входять у роботу місцевого самоврядування.
Для громад це і нові стандарти управління, і прозорість, і закупівлі, і спроможність залучати кошти, і міжнародна співпраця, і вміння пояснювати зміни своїм жителям.
Хто працював з учасниками
Модерував інформаційну сесію Олег Яременко, керівник Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" у Кіровоградській області.
Серед експертів та спікерів заходу були Максим Панченко, експерт з європейської інтеграції, Олександра Усіченко, аналітикиня і координаторка європейських проєктів, Ірина Шелеп, експертка з питань євроінтеграції та реформи публічної адміністрації, Ілона Больобаш, правова експертка з питань євроінтеграції, та Надія Ущапівська, комунікаційна директорка ГО "Інтерньюз-Україна".
Під час відкриття до учасників також звернулися представники Кіровоградської обласної військової адміністрації.
Євроінтеграція починається не у Брюсселі, а в громадах
Участь керівників громад у таких навчаннях має практичне значення, адже значна частина змін, пов’язаних із євроінтеграцією, впроваджуватиметься саме на місцевому рівні. Для Дмитрівської громади, яку на заході представляла сільський голова Наталія Стиркуль, як і для інших громад Кіровоградщини, шлях України до ЄС означає не лише перспективу майбутнього членства, а й підготовку до нових стандартів роботи вже сьогодні.
— Для керівників громад такі інформаційні сесії дуже важливі, тому що євроінтеграція — це вже не щось віддалене чи теоретичне. Це процес, який поступово змінюватиме роботу місцевого самоврядування: підходи до управління, публічних закупівель, прозорості, звітності та комунікації з жителями. Водночас для громад відкриваються нові можливості — участь у європейських програмах і партнерствах, залучення фінансування для розвитку та відновлення.
Для мене особливо цінним було те, що під час сесії ми говорили не лише про загальний шлях України до ЄС, а й про те, що громади можуть і мають робити вже зараз, щоб бути готовими до змін. Важливо розуміти нові вимоги, посилювати спроможність команд, вчитися готувати якісні проєкти та знаходити партнерів.
Не менш важливо доступно пояснювати жителям, що євроінтеграція означатиме саме для них. Люди мають не лише чути про законодавчі зміни, а й розуміти, як європейські стандарти можуть впливати на якість послуг, розвиток інфраструктури, прозорість влади та нові можливості для громади. Тому такі зустрічі дають і знання, і практичне розуміння того, як рухатися далі, — зазначила Дмитрівський сільський голова Наталія Стиркуль.
Саме тому один із головних висновків дводенної сесії можна сформулювати так: шлях України до Європейського Союзу проходить не лише через загальнодержавні рішення, а й через готовність кожної громади до змін.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
