2 вересня Суботцівська громада провела в останню путь свого земляка, воїна та Захисника України — солдата Олександра Миколайовича Красноумова. Його життя обірвала війна. Але пам'ять про людину, яка стала на захист України, назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і земляків.
Будував мирне життя, а потім став на захист України
Олександр Красноумов народився у травні 1981 року. Його дитинство та шкільні роки минули в рідному селі Мошорине. Після школи він навчався у Кропивницькому будівельному технікумі. Обрав професію будівельника — ту, що покликана створювати, зводити та будувати. У мирному житті Олександр мав родину: сина Максима, дружину Оксану та доньку Лізу. Поруч були батьки, брат і племінник.
Олександр Красноумов
Та війна змінила життя мільйонів українських родин. Коли російський ворог прийшов на українську землю, Олександр не залишився осторонь.
27 червня 2024 року він долучився до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А-7348.
Довго вважався зниклим безвісти
18 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Красногорівки Покровського району Донецької області Олександр Красноумов отримав поранення, несумісні з життям.
Тривалий час Захисник вважався зниклим безвісти. Рідні чекали, сподівалися, вірили у звістку.
Лише завдяки обміну загиблими Олександр повернувся додому — щоб знайти останній спочинок на рідній землі.
Громада схилила голови перед Героєм
Траурний мітинг розпочався Державним Гімном України. Попрощатися із Захисником прийшли рідні, односельці, побратими та небайдужі жителі громади. Слова співчуття родині та вдячності полеглому воїну висловив голова Суботцівської сільської ради Андрій Борідченко.
Хвилиною мовчання та під жалобний дзвін метронома присутні вшанували пам'ять Олександра Красноумова й усіх Захисників України, які віддали життя за свободу своєї держави.
Похоронна процесія у Мошориному
До домовини полеглого воїна люди несли квіти. Під тужливу мелодію «Плине кача» траурна процесія провела Олександра Красноумова в останню путь.
Він повернувся додому на щиті. Герої не вмирають. Вони залишаються у пам'яті своїх рідних, у назвах вулиць, у дитячих спогадах, у тиші хвилини мовчання.
І кожна така історія знову нагадує нам, якою високою ціною Україна виборює право бути вільною.
Світла пам'ять і вічна слава Захиснику України Олександру Красноумову. Щирі співчуття рідним і близьким.
При підготовці матеріалу використана інформація ф/б сторінки Мошоринського будинку культури.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
