З перших днів війни майже 4200 ветеранів Знам’янської міської організації ветеранів України, яка об’єднує 67 волонтерських груп кожної первинної ветеранської організації, стали волонтерами та допомагають нашим Збройним Силам.
Знам’янка.City відвідала швейну майстерню, яку організували ветерани Знам'янської громади та дізналася, як все починалося та як організована робота.
Підвали будинків облаштували під укриття
“З 24 лютого ветерани об'єдналися та власними силами облаштовували підвали для укриття. В одному з таких підвалів багатоповерхівки працював швейний цех. Ветерани там кроїли та шили мішки для укріплення блокпостів, збирали й сортували одяг для переселенців”, - розповідає голова Знам’янської міської організації ветеранів України Ганна Бабійчук.
Ганна Бабійчук
Організувала роботу з облаштування підвального приміщення 82-річна Валентина Павлівна Кодацька.
“З перших днів війни, у своєму багатоповерховому будинку, де із 64 квартир у 32 проживають пенсіонери, власними силами підготували підвал під укриття, - розповідає жінка. - Коли приміщення було готове і ми мали місце, де не тільки могли ховатися під час повітряних тривог, але використовувати цей час з користю, принесли швейні машини й почали шити мішки для укріплень бліндажів та блокпостів”.
Валентина Кодацька
Коли масово до Знам’янки почали прибувати внутрішньо переміщені особи, жінки організували приготування їжі та збір необхідних речей для людей.
“Місцеві підприємці давали, що хто міг: хто муку, хто яйця, хто олію, фрукти та овочі, а ми готували їжу”, - розповідає пані Валентина.
Ветеранки приготували 4 відра вареників, 2 відра картоплі, зварили відро яєць, напекли пиріжків.
“Ми розуміли, що наша допомога вкрай необхідна, і ми мали сили й можливості допомогти людям”, - згадує той період Валентина.
Як виникла ідея шити білизну для військових
Онук Валентини Кодацької супроводжував поранених захисників у госпіталі й розповів, що спідня білизна там вкрай потрібна.
“Сіла за швейну машинку і виготовила декілька трусів, але тканина швидко закінчилася. Тож зібралися у ветеранській раді й обговорили, як налагодити цю роботу”, - розповідає пані Валентина.
Валентина Кодацька
Голова ветеранської ради Ганна Бабійчук вирішила питання з приміщенням. Міська влада виділила дві кімнати, які ветерани переобладнали під швейну майстерню.
“В одній кімнаті кроять та шиють спідню білизну, в іншій кімнаті нарізають тканину на смужки для плетіння маскувальних сіток”, - розповідає голова міської організації ветеранів Ганна Бабійчук.
Ганна Бабійчук
У кімнаті стоїть п’ять швейних машин: 2 з ножним приводом, а 3 - ручні. Всі машинки в роботі. Їх надали небайдужі мешканці Знам’янки. Займався роботою з пошуку швейних машин ветеран Микола Кравцов і доставив їх у швейну майстерню.
Швейні машинки
Як це працює
“Щодня, без пауз та за графіком у ветеранській організації працюють волонтерські групи: ріжуть смужки для маскувальних сіток, кроять та шиють білизну, балаклави, бандани. Плетуть носки, шиють чохли для утеплення сидіння в окопи. Займається організацією роботи ветеранка Лідія Гребенюк. Вона складає графік роботи, телефонує і говорить коли, кому, і на яку годину прийти, якщо хтось не може в певний час, то коригує графік”, - розповідає Ганна Бабійчук.
В одній із кімнат, ветеранки Лідія Ляшенко, Неоніла Гусєва та Наталія Семчук розпорювали речі та нарізали смужки для маскувальних сіток.
Лідія Ляшенко та Неоніла Гусєва
“Мені 74 роки, з яких 51 рік пропрацювала медичною сестрою у Знам’янській міській лікарні,- розповідає Неоніла. - Моя робота полягала в тому, що я допомагала людям відновити своє здоров’я після хвороб. І на сьогодні, коли наші захисники та захисниці потребують допомоги й підтримки, я не можу просто сидіти вдома і чекати на Перемогу. Розумію, як їм складно на передових позиціях стримувати агресію ворога, звільняти наші землі, тому хочу їм допомогти, хоч тим, чим можу”.
Неоніла Гусєва
Лідія Ляшенко розповіла, що вона очолює первинну ветеранську організацію територіального центру. Їй 73 роки, але з перших днів війни вона допомагає фронту.
Ветеранки під час нарізання смужок для маскувальних сіток
“Я не можу стояти осторонь, коли в країні війна. Коли кожну хвилину може обірватися чиєсь життя. Я маю сили й можливості прийти й щось робити для фронту, і я це роблю. Я дякую нашим захисникам і захисницям, бо саме завдяки їм я можу жити. Тому своєю роботою впевнена, що врятую чиєсь життя”.
62-річна Наталія Семчук працювала соціальною робітницею.
“Сьогодні я тут, бо не можу інакше”, - зазначила жінка.
Лідія Гребенюк, Ганна Бабійчук та Наталія Семчук
У швейній кімнаті
На час нашого візиту, в кімнаті стукотіла швейна машинка, за нею працювала Валентина Кодацька. Поряд розкроювала заготовки на спідню білизну Валентина Гадяєва, яка розповіла, що їй 76 років, і з перших днів війни вона звернулася у ветеранську організацію і запропонувала свою допомогу.
Валентина Гадяєва
“Мені приємно, що у нас такі активні ветерани в громаді. Наша робота переросла у потужний волонтерський центр. Пишаюся нашими захисниками й захисницями, які захищають нашу країну від ворога. А ми тут в тилу підтримуємо та допомагаємо їм”, - зазначила жінка.
Скільки всього вдалося виготовити ветеранам для фронту
“Для оснащення бліндажів та укріплень виготовлено 668 мішків з поліетилену та іншої тканини. Для бійців на фронт чоловічої білизни передали 2560 штук, на потреби госпіталів виготовили 218 штук.
Пошили 790 “банданів”. Наші майстрині зв’язали понад 500 пар вовняних носків, 680 килимків для сидіння, пошили 268 балаклав, виготовили 1300 маскувальних сіток”, - перераховує голова міської організації ветеранів Ганна Бабійчук.
Ветеранки під час пакування речей для захисників та захисниць
Вона зазначила й те, що ветерани збирали одяг та продукти для переселенців, готували їжу та виносили до поїздів. На потреби військових зібрали 73 тисяч гривень. Окремо, для закупівлі дрона зібрали 20 тисяч гривень.
Збирають для військових харчові продукти, готують консерви, солять овочі, сушать фрукти.
“Цей процес у нас безперервний”, - зазначила Ганна Бабійчук.
У чому ветерани мають потребу
“На сьогодні нам потрібна тканина для пошиття білизни та нитки, - перераховує пані Ганна. - У нас є потужна команда ветеранів, тож якщо хтось має тканину, нитки, речі для нарізання смужок, основу для виготовлення маскувальних сіток, приносьте за адресою:
Місто Знам’янка, вул Грушевського, 17.
Або телефонуйте за номером: 066-870-11-39.
“Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
