Дружина військовослужбовця, матір шістьох дітей з кількох спроб досягнула мети – долучилась до Сил оборони України в складі 156 ОМБр. Як багатодітна жінка з Кіровоградщини з пекаря стала медичною інструкторкою?
#зсу #156омбр #жінкивармії #сонечко #силаукраїни #героїсереднас
З кухаря до медичної інструкторки
“Приготувати їсти хлопці можуть і самі”, – вирішила військовослужбовиця з позивним “Сонечко” і перекваліфікувалася з кухарів на посаду, де потрібно рятувати здоров’я та життя бійців. Нині вона служить медичної інструкторкою.
Світлана приймає Присягу на вірність Україні
Як розповіли у з’єднанні, потрапити до лав ЗСУ Світлані вдалося не одразу, довелося пройти важкий шлях. Ще в 2023 році вона зверталася до багатьох ТЦК та СП і військових частин, пройшла кілька курсів та тренінгів, аж поки влітку торік мети було досягнуто – Світлана отримала шанс проявити себе в 156 Окремій механізованій бригаді Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Спочатку військовослужбовиця перебувала на посаді кухаря медичної роти. Вже після проходження базової загальновійськової підготовки продовжила навчатися, здобула фахову підготовку та стала медичною інструкторкою. Зараз вона навчає побратимів та молоде поповнення, як рятувати себе та інших в екстремальних умовах війни.
На бойових часу вчитися немає
– Як казав наш начмед: “Світлану будуть слухати всі!”. У них просто вибору немає. Хлопці або правильно накладуть турнікет, або я просто підійду й докручу його так, що стане ясно, як треба. І тому наступного разу вони самі накладають як треба, бо знають: мають вміти себе врятувати і пораненим побратимам допомогти. На бойових часу вчитися немає”, – каже “Сонечко”.
Світлана
Чому пішла туди, де “працюють” переважно чоловіки? Бо відчуває в собі сили стояти пліч-о-пліч з хлопцями-побратимами та має величезне бажання допомогти своїй країні.
Родом Світлана з Кіровоградщини, має шестеро дітей (двоє з яких неповнолітні) та чоловіка, також військового. Саме він і придумав її позивний – “Сонечко”. Чоловік повоював достатньо, зокрема – на Бахмутськом у напрямку. Був тяжко поранений. Тож звіряче єство “русского міра” Світлана побачила ще задовго до добровільної мобілізації, коли їздила до пораненого чоловіка в шпиталі Костянтинівки та Дружківки на Донеччину.
Головне - подолати страх і біль
Світлана з побратимами
Які риси характеру потрібні, щоб ефективно виконувати важку бойову роботу? “Сонечко переконана – головне навчитися опанувати свої емоції, подолати страх і біль:
“Не треба звертати уваги на якісь перешкоди чи травми, а треба брати і йти вперед. Зуби зціпив – і робиш. Мене часто викликав хтось із солдатів, казав: “Ой, у мене те болить, і ще те й те…”. А я ж нікому не розказую, що в мене болить! Тобто, ми всі не повністю здорові люди, у кожного є якісь болячки. Але просто не треба на цьому концентруватися, бо воно починає ще більше “нити”. Біль – це така штука, що як ти собі навіяв, що воно буде боліти – то воно і буде боліти. В мене самої навіть така ситуація була. Якось на базовій загальновійськовій підготовці (БЗВП) дуже спину прихопило, буквально зігнутися не могла… Мені, звісно, дали уколи, і сказали відлежатися. Але я більше трьох днів лежати просто не змогла: пішла далі, разом зі всіма проходити базову загальновійськову підготовку. Я ж не могла пропустити навчання, бо це знання та досвід, а мені цікаво те все, і стріляти, і лазити, й кидати гранати! Тому одужувала по ходу БЗВП…”.
У цивільному житті жінка була пекарем
У цивільному житті Світлана була пекарем. У рідкісні хвилини відпочинку любить читати і постійно займається самоосвітою.
А про плани на життя після Перемоги каже, що їх багато і вони неймовірні. Адже з великою родиною і життя яскраве:
“Треба буде жити далі. Коли людина вже в армії, вона вже не буде так просто почуватися вдома, по-цивільному, як раніше. За цей, майже повний, рік я вже якось звикла до військової форми. І коли додому повертаюся, до діточок, думаю: “Варто скинути форму, вдягнути щось цивільне, якесь плаття…”. Але я вже невпевнено й незвично почуваю в такому одязі, щось ніби не вистачає. Тому побачимо, чим займуся після демобілізації. Але знаю, що діти, дивлячись на батьків, також хочуть пов’язати своє життя з українським військом. Якими будуть їхні рішення, також час покаже”…
Історія «Сонечка» – це гімн жіночій силі, відвазі та незламній вірі в Перемогу.
“Гаряча лінія” для звернення щодо проходження військової служби у складі 156 ОМБр:
098-985-19-68.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Фото відділення комунікацій 156 Окремої механізованої бригади.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
