Символічно поговорити про українську мову 21 лютого, коли у світі та Україні відзначають Міжнародний день рідної мови. Перейти на українську легко й пізнавально, коли є бажання і мотивація. Про те, як це роблять українці, Знам'янка.City дізналась у філологині, знам'янчанки Оксани Войчишиної, яка вже три роки навчає українській мові онлайн всіх охочих.
Перейти на українську можна легко
Оксана Войчишина
- Я люблю мову, у свій час здобула освіту на філологічному факультеті Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Наприкінці 2021 року у форматі онлайн розмістила оголошення про уроки з розвитку мовлення, і першим моїм учнем став хлопчик з гарним іменем Борислав. Це були незвичайні заняття української мови, вперше у моїй практиці не за шкільною програмою, бо мама хлопчика попросила навчити сина спілкуватись українською. Довелось знайти зовсім нову для мене методику викладання, переглянути вже існуючі в Україні практики. Приємно, що наші зусилля дали гарний результат, і зараз я вже відпустила Борислава у самостійне вивчення мови.
Від початку повномасштабного вторгнення, приблизно з літа 2022 року у мене був вперше великий запит вивчення української мови від дорослих. Перукарі, пекарі, фотографи, керівники великих бізнесів, державні службовці один за одним шукали швидкого і якісного способу покращити українську. Декому було складно психологічно перейти на іншу мову, адаптуватися. Але такі виклики мене вже не лякають, головне — бажання людини.
Мої учні постійно мають акцент на розмовному мовленні. Будують діалоги, досліджують лексику і багато спілкуються.
Які незвичні запити від людей були у Вас за час викладання?
- Про це можна говорити багато. Іноді навіть з гумором, я люблю, щоб складні ситуації проживались людьми з гумором. Наприклад, під час уроків з пані Оленою з Києва мені, а не учениці, довелось вивчити всі особливі назви спецій для тіста, а потім їх правильно вводити в речення для побудови текстів. А з пані Анною ми разом занурились у види вин, особливості купажа алкогольних напоїв. Це вузькопрофільні запити. Було й так, що українці бажали вивчити українську культуру в фото, відео, і на кожне окреме зображення я готувала ще три додаткових, бо пояснити, що таке українська криниця і журавель без деталізації важкувато. Мені дуже приємно констатувати, що багато українських дітей, які виїхали за кордон і є моїми учнями, зберігають разом з батьками прагнення не забувати рідну мову. Є цілі родини, які спочатку просять поговорити з меншими онлайн, а тоді я помічаю, що всі разом за кадром коментують щось і запрошую у сімейний формат уроків. Останнє над чим я працюю з особливою уважністю — це запити для іноземців, які мають рідних в Україні і бажають спілкуватись з ними українською мовою. Це так цікаво, адже для них рідною від народження є інша мова, наприклад, естонська. Вони поважають, цінують прояви нашої нації у мужності, вірі, незламності у боротьбі з ворогом і намагаються через мову теж бути співучасними до цього, підтримати нас!
А які формати навчання Ви практикуєте, окрім індивідуальних уроків?
Оксана Войчишина
- Протягом трьох років маю мовні групи, які називаю “Українські посиденьки” - це час разом для всіх, хто любить говорити українською. У мене вони поділені, для дітей — одні групи, для дорослих — інші. Зрозуміло, що теми для спілкування різні. Вже давно для учасників цих зустрічей такі мовні практики стали не просто пізнавальними, а дружніми. Всі знають один одного, завжди раді новеньким, чат спілкування нагадує розмови гарних знайомих з листівками, вітаннями у дні народження, обміном цікавими фільмами з українською озвучкою і таке інше. Віднедавна я створила свій мовний телеграм-канал “Люблю мову”. Для мене це спосіб не камерно, а у широкому форматі щодень ділитись своїми знаннями з більшою аудиторією. Я маю багато напрацьованих і збережених у папках ноутбука матеріалів, іноді дивлюсь на них і думаю , що треба ще більше їх поширювати, та так потроху і роблю.
Чому Ви так багато часу приділяєте поширенню знань про українську мову?
- Гарне запитання, напевно, бо я постійно вчусь сама. Мені дуже страшно, коли читаю новини і чую скільки книжок українською мовою спалено і знищено руснею. Ці нелюди зазіхнулись на святе — духовність іншого народу, а ми так просто не здамося ні на якому фронті: ні клаптиком землі, ні нашим рідним словом. Багато є запитань до історії поколінь, які були російськомовними, але ось — час нових змін і викликів, кожен може зробити своє вольове рішення і змінювати своє мовлення щодень! Як я радію, коли чую, як багато моїх друзів спілкуються українською. І як мене обурює, коли чую “какая разніца” і ще щось намагаються доводити...
Тоді назвіть свій швидкий метод перейти на спілкування українською мовою?
Оксана Войчишина
- Знайдіть одну людину, яка знає мову краще, ніж ви і щодень спілкуйтесь з нею принаймні 5-10 хв. українською, як ні — то пишіть їй у в месенджерах. Оберіть слухати український контент: музику, радіо, аудіокниги, телеефір, підкасти. Переведіть своє хобі у формат українського пізнання. Об'єднайтеся з рідними у вивченні нових слів і зробіть традицією проговорювати це щодень, вішайте папірці зі словами на холодильник. Жартуйте українською, це теж вірний спосіб.
Мова – це важливо, це наш генний код. Також дуже важлива культура. Доки ми бережемо всі прояви нашої культури, доти ми українці. Нам є в чому проявлятися, виражатися, на весь світ ідентифікувати себе словом, піснею, танцем, вірою і силою духу!
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
