Із 1 вересня 2026 року держава припинить фінансувати школи, де в 5–12 класах навчається менш як 60 учнів. Для Іванковецької філії, де 36 дітей, це означає непростий вибір: громада або бере заклад на повне утримання, або змінює формат навчання. Про реальні сценарії, ризики для батьків і дітей та про те, чому болючі зміни можуть стати неминучими, говоримо з директоркою Дмитрівського ліцею імені Т.Г.Шевченка Світланою Онищенко.
Зміни у правилах фінансування малокомплектних закладів,
- Світлано Анатоліївно, що саме Ви дізналися на прямій нараді з Міністром освіти про майбутнє малочисельних шкіл?
- На нараді з міністром освіти Оксеном Лісовим, яка відбулася 7 квітня 2026 року, ключовий акцент було зроблено на новому етапі реформування мережі та зміні правил фінансування малокомплектних закладів, що набудуть чинності з 1 вересня 2026 року.
Основні тези щодо майбутнього таких шкіл:
1. Нові пороги наповнюваності для субвенції
З 1 вересня 2026 року державний бюджет (освітня субвенція) припиняє фінансувати школи, де загальна кількість учнів не досягає встановленого мінімуму:
- Гімназії та ліцеї (5–12 класи): Поріг підвищується до 60 учнів. Якщо в закладі навчається менше, держава не виділятиме кошти на його утримання.
- Важливо: Раніше обговорювався поріг у 45 учнів, але на 2026 рік підтверджено курс на подальшу оптимізацію до цифри 60.
2. Винятки: початкова освіта та спецшколи
Обмеження не стосуються:
- Початкових шкіл (1–4 класи): Вони продовжать отримувати фінансування незалежно від кількості учнів, щоб забезпечити навчання дітей якомога ближче до дому.
- Спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів.
3. Роль громад
Міністерство наголосило, що громади мають право зберігати малі школи, якщо вони готові повністю утримувати їх (включаючи зарплати вчителів) виключно за рахунок місцевого бюджету. Проте основна стратегія держави — концентрація ресурсів у великих опорних закладах для підвищення якості освіти та STEM-можливостей.
4. Причина таких кроків
Це рішення є частиною домовленостей з міжнародними партнерами (зокрема Світовим банком у межах проєкту LEARN). Головна мета — забезпечити учням доступ до повнокомплектних класів, де є всі вчителі-предметники та сучасне лабораторне обладнання.
Також Оксен Лісовий наголосив на тому, що реформа освіти має бути обов’язково завершена.
Часові обмеження
- Які нові вимоги або часові межі для таких шкіл були озвучені найчіткіше?
- Найголовніше — ми маємо встигнути до 1 вересня 2026 року. Саме з цієї дати держава припиняє фінансувати школи, де навчається менше 60 учнів (це стосується 5–12 класів). Для нас це означає, що громада повинна затвердити план трансформації вже до початку літа, аби всі учасники освітнього процесу розуміли формат роботи в новому навчальному році.
- Чи правильно ми розуміємо, що школа, де 36 учнів, уже потрапляє в зону ризику через нові правила фінансування? Як це було пояснено на нараді?
- Так, цифра 36 — це зона прямого ризику. На нараді чітко дали зрозуміти: за такої кількості учнів держава не бачить можливості забезпечити якісну освіту (відсутність фахових вчителів з кожного предмету, неможливість лабораторних робіт). Ми маємо два варіанти: або громада повністю утримує заклад (а це оплата енергоносіїв, придбання та ремонт різноманітного необхідного обладнання, харчування, підвезення, утримання будівлі, зарплата персоналу), або ми робимо школу суто початковою (за умови, що у класі набирається не менше 5 дітей, інакше клас-комплект), з підвезенням старших дітей до ліцею, або школа призупиняє. діяльність.
- Чи йшлося на нараді про те, що відсутність освітньої субвенції не означає автоматичне закриття школи? Що саме про це сказали?
- Так, відсутність освітньої субвенції не означає автоматичне закриття школи. Питання виноситься на вивчення та обговорення громади. Якщо школа зберігається, то її абсолютне утримання – це фінанси громади. Питання: чи по силі це громаді?
- Якщо в закладі 36 учнів, які реальні сценарії для нього сьогодні бачить керівництво?
- Якщо ми говоримо зараз узагальнено, то треба вивчати кожну школу окремо: кількість дітей у початковій школі, класи у середній, перспективи, кадрове забезпечення. Як правило, найбільш робочий варіант — залишити лише початкову школу (1–4 класи). Для неї державна субвенція зберігається незалежно від кількості дітей. А учнів 5–9 класів доцільно перевести до опорного закладу. Це дозволить зберегти будівлю в селі та робочі місця для частини вчителів початкових класів, не виснажуючи вкрай бюджет громади. Але й тут не все так просто, якщо ми говоримо про конкретний заклад – Іванковецьку філію. Перший клас не набирається, шостого немає, у початковій школі, окрім першого класу, - це майбутні класи – комплекти, до того ж відтік із закладу дітей продовжується. Кадрове забезпечення: частина вчителів-пенсіонерів йде на заслужений відпочинок. Але їм на зміну прийдуть не молоді фахівці, а вчителі не за фахом. Є ще ряд питань, які, на чийсь розсуд не настільки важливі, але насправді є складовою чіткої роботи загального механізму, які "тягнуть" за собою великі фінанси, нерозв’язані кадрові питання. Ситуація складна. Звісно, що хочеться вирішити її так, щоб усі були задоволені. Але ми всі дорослі люди, тому розуміємо, що у складних питаннях не буває простих рішень. Це я говорю від імені адміністрації ліцею, який реальний сценарій бачить відділ освіти, молоді та спорту, який формує освітню мережу громади, як керівництво – їм слово.
- Який із сценаріїв ви бачите найбільш реалістичним для громади: збереження школи, зміна типу закладу, підвезення дітей чи інша модель?
- Найбільш реалістично — це посилення логістики. Ми вже маємо досвід з автобусами та гаражами. Тому переведення середньої ланки до опорного закладу з якісним підвезенням — це єдиний шлях дати сучасну освіту.
"Школа біля дому": що це означає?
- Чи може навчальний заклад бути збереженим як початкова школа?
- Так, початкова ланка — це виняток у реформі. Принцип "школа біля дому" для найменших залишається пріоритетом №1. Для 1–4 класів держава продовжує надавати субвенцію незалежно від загальної кількості дітей. Якщо у класах лише по 3-4 учні, застосовується модель з’єднаних класів. Це дозволяє дітям навчатися разом, а одному вчителю — мати належне навантаження. Громада бере на себе утримання будівлі, а держава — оплату праці педагогів. Перевага такого формату -збереження принципу "школа біля дому", але не в якісній освіті і соціалізації. Уявімо, що наступного року ми маємо в початковій школі лише 2-4 класи, при тому 3 і 4 навчаються разом через малу кількість дітей. На все приміщення задіяні 2 вчителя і 2 класні кімнати. А підвезення, харчування, утримання, опалення? Працівники, які мають це все забезпечити?
- Які варіанти збереження колективу є сьогодні: переведення, доукомплектування, інша модель роботи?
- На сьогодні колектив Іванковецької філії – 14 вчителів ( 6 з яких пенсійного віку), 9 працівників молодшого обслуговуючого персоналу, тобто 23 працівника. Рішення щодо колективу будуть прийматися залежно від обраної моделі, але обов’язково з дотриманням чинного законодавства.
- Чи обговорювалося питання підвезення дітей: яка відстань вважається допустимою і чи реально це забезпечити?
- Ми вже підвозимо до ліцею 21 дитину з Іванковецької філії. Учні та їх батьки самі висловили бажання навчатись у Дмитрівському ліцеї імені Т. Г. Шевченка. Це не суперечить законодавству. То ж підвезення реальне, наявна кількість автобусів дозволяє це зробити.
Норма — не більше 45 хвилин у дорозі. З нашим автопарком це цілком реально. Держава обіцяє пріоритет у нових автобусах саме тим громадам, які проводять таку реорганізацію. Наше завдання — забезпечити безпечний маршрут і супровід педагогом.
Які зміни для батьків?
- Що зміниться для батьків у побутовому сенсі: дорога, час, витрати, безпека дітей?
- Звісно чекають зміни. Батьків, як і всіх, чекає період адаптації.. Підвіз безкоштовний. Час в дорозі допустимий законодавством. Учні 1-4 класів, які підвозяться з Іванківців і Макарихи мають безкоштовний другий сніданок. У закладі працює два укриття. Жодна дитина з тих, які навчаються в ліцеї, не пожалкувала і не хоче змінювати своє рішення. Це я до того, щоб батьківське серце трохи заспокоїти: діти у колектив віллються швидко, їм буде цікаво, оточимо їх турботою і теплом: усі діти "наші" є і будуть. Погано, що треба раніше встати, час у дорозі.
Хочу наголосити вкотре: це не забаганки, це норми законодавства, це реформування освіти в державі.
- Чи є в міністерства або області бачення, як не допустити, щоб сільські діти втратили доступ до якісної освіти через малу чисельність школи?
- Реформа освіти направлена на забезпечення сучасного рівня освіти.
- До якого терміну треба визначитися: школа продовжує роботу, змінює формат чи входить в іншу мережу?
- У нас є час до травня. Саме тоді формуються бюджетні запити на наступний навчальний рік.
- Що Ви можете чесно сказати батькам уже зараз: школу ще можна зберегти чи треба готуватись до болючих, але неминучих змін?
- Я другий рік працюю директором ліцею і другий рік чесно говорю батькам про ситуацію, що склалася. Минулого року ми проводили відкриті батьківські збори, цьогоріч також. Ситуація, яка є на сьогодні, не виникла вчора, це шлях, яким йшли не менше 6 років. Окрім слів, ще мало бути і діло. Просто чекати – це не про сьогоднішні реалії. Люди слухали, знали, розуміли, але не скористалися жодною порадою. Чи зміниться щось за два місяці? Впевнено можу сказати лише те, що, по-перше, питання вивчається не лише адміністрацією ліцею, а й відділом освіти, молоді та спорту Дмитрівської сільської ради, бо саме вони відповідають за формування освітньої мережі громади; по-друге, всі рішення будуть прийматися в рамках чинного законодавства.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
