Представники Дмитрівської територіальної громади взяли участь у виїзному експрес-навчанні "Просторове планування та енергетична стійкість", яке відбулося за ініціативи Офісу Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України в Кіровоградській області.
Захід об’єднав представників територіальних громад, фахівців із містобудування, земельних відносин, картографії та енергетики. Його учасники говорили не лише про підготовку планувальних документів, а й про те, як якісні місцеві дані, визначені межі, цифрові карти та продумане використання ресурсів впливають на розвиток громад.
Дмитрівську громаду представили керівники та профільні спеціалісти
Учасники та учасн7иці експрес-навчанні "Просторове планування та енергетична стійкість"
Від Дмитрівської громади до навчання долучилися сільський голова Наталія Стиркуль, начальниця відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та цивільного захисту Тетяна Бабіч, а також головна спеціалістка відділу земельних відносин Наталія Довгаленко.
"Для нас участь була дуже важливою, адже громада вже кілька років працює над підготовкою Комплексного плану просторового розвитку своєї території. Рішення про його розроблення ухвалили ще у 2020 році", - зазначила голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль.
Під час навчання представники Дмитрівської громади поділилися досвідом, розповіли про вже виконану роботу та окреслили питання, які поки залишаються невирішеними.
Що таке просторове планування і навіщо воно громаді
Просторове планування — це не лише підготовка карт або визначення місць для майбутнього будівництва. Воно допомагає громаді комплексно побачити власну територію: населені пункти, земельні ділянки, дороги, водойми, інженерні мережі, соціальні заклади, природоохоронні території та можливі зони розвитку.
Якісний комплексний план має стати основою для обґрунтованих рішень щодо використання землі, розміщення нових об’єктів, розвитку житлової та соціальної інфраструктури, залучення інвестицій і захисту природних ресурсів.
Без актуальних вихідних даних громаді складніше планувати будівництво, впорядковувати землекористування, визначати перспективні території та розраховувати майбутні витрати.
Саме тому на навчанні значну увагу приділили не формальному створенню документа, а якості інформації, на якій він має ґрунтуватися.
Планувальні документи мають спиратися на точні місцеві дані
Один із навчальних блоків був присвячений розвитку громад через планувальні документи, місцеві дані та цифрову інтеграцію.
Тему представив Григорій Мельничук, декан факультету архітектури, будівництва та дизайну Національного авіаційного університету.
Учасники розглядали, як об’єднати у комплексному плані різні види інформації про громаду. Йдеться про дані земельного кадастру, межі населених пунктів, розташування об’єктів комунальної власності, стан інфраструктури, природні ресурси, екологічні обмеження та потреби жителів.
Цифрова інтеграція дає можливість не зберігати всю інформацію у розрізнених документах, а створити цілісну модель території. Це полегшує ухвалення рішень і допомагає бачити не лише теперішній стан, а й можливі наслідки запланованих змін.
Як картографія може впливати на місцевий бюджет
Окремий блок навчання стосувався картографічного забезпечення комплексних планів громад. Його провела керівниця профільного відділу ТОВ "Аналітика" Ірина Тетеря.
Учасники говорили про закупівлю картографічних матеріалів, вимоги до геопросторових даних та їх практичне застосування.
Якісні цифрові карти потрібні не лише архітекторам або землевпорядникам. Вони допомагають громаді виявляти необліковані земельні ділянки, уточнювати розташування об’єктів, впорядковувати права користування землею та ефективніше управляти комунальним майном.
Для місцевого бюджету це може мати безпосереднє значення. Коли громада володіє повною і точною інформацією про свої землі та майно, вона краще контролює їх використання, може виявляти резерви надходжень і планувати розвиток на основі реальних ресурсів.
У громаді впорядкували мережу населених пунктів
"У Дмитрівській громаді вже провели значну підготовчу роботу для створення комплексного плану.
Одним із кроків стало впорядкування мережі населених пунктів. З обліку зняли два села, які фактично вже не існували на території громади", - розповідає начальниця відділу житлово-комунального господарства Дмитрівської територіальної громади Тетяна Бабіч.
Таке рішення важливе не лише з адміністративного погляду. Офіційні дані мають відповідати фактичній ситуації, адже на них ґрунтується підготовка карт, статистики, земельної та містобудівної документації.
Невідповідності між документами й реальним станом території можуть створювати труднощі під час планування доріг, інженерних мереж, соціальних послуг або майбутнього використання земель.
Проєкт меж погодили не з усіма сусідніми громадами
Ще одним важливим етапом стала розробка проєкту встановлення меж Дмитрівської сільської територіальної громади.
За наданою інформацією, документ уже погоджено з усіма суміжними громадами, крім Знам’янської міської територіальної громади. Наразі це питання перебуває на етапі судового розгляду.
"Чітко визначені межі потрібні для того, щоб громади розуміли, якими саме територіями вони управляють. Від цього залежать земельний облік, справляння місцевих платежів, управління природними ресурсами, розміщення об’єктів і реалізація інфраструктурних проєктів", - каже Тетяна Бабіч.
Неврегульовані межові питання можуть уповільнювати завершення планувальних документів і створювати суперечки щодо використання окремих земельних ділянок.
Тому остаточне визначення меж є одним із ключових завдань для подальшого просторового розвитку Дмитрівської громади.
У громаді порушили питання гідроспоруд і розчищення русел річок
Під час практичного обговорення представники Дмитрівської громади порушили питання стану водних об’єктів і гідротехнічних споруд.
Начальниця відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та цивільного захисту Тетяна Бабіч звернулася до експертів із запитанням, яким є бачення держави щодо подальшого утримання, відновлення та впорядкування гідроспоруд і водних об’єктів.
За її словами, для громад це питання залишається складним, оскільки немає достатньо чіткого законодавчого механізму, який визначав би повноваження, відповідальність і джерела фінансування таких робіт.
— Ми порушили питання, що робити з гідроспорудами та водними об’єктами і яким є бачення держави щодо їх подальшого утримання. Наразі громадам складно визначити ці напрями як пріоритетні, адже немає чіткої законодавчої бази. Водночас, на мою думку, перед розробленням комплексного плану необхідно врегулювати питання гідроспоруд і розчищення русел річок, — зазначила Тетяна Бабіч.
Стан водних об’єктів важливо враховувати під час просторового планування, адже замулені русла, занедбані гідроспоруди та неврегульований водовідвід можуть створювати ризики підтоплень, погіршувати стан земель і впливати на розвиток інфраструктури.
Тому для громад важливими залишаються не лише технічні рішення, а й чіткі державні правила щодо управління такими об’єктами.
Енергетична стійкість стала частиною просторового розвитку
Третій тематичний блок навчання стосувався енергетичної безпеки громад. Про те, як забезпечити ефективну роботу генерації, розповіла радниця генерального директора АТ "Енергетична компанія України" Катерина Краснова.
Хоча енергетична стійкість може здаватися окремою темою, насправді вона тісно пов’язана з просторовим плануванням.
Під час планування громада має розуміти, де розташовані найбільш важливі соціальні та інфраструктурні об’єкти, якої потужності вони потребують, які мережі до них підведені та які резервні джерела живлення можна встановити.
Йдеться про школи, заклади культури, адміністративні будівлі, котельні, медичні об’єкти та інші установи, робота яких повинна продовжуватися навіть за нестабільного електропостачання.
Отримані рекомендації можуть бути враховані під час подальшого планування енергетичної незалежності об’єктів Дмитрівської громади.
Практичні приклади безбар’єрності показали під час екскурсії
Захід організувало та провело Управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури Кіровоградської обласної військової адміністрації.
Навчання передбачало не лише виступи експертів, а й обговорення, запитання учасників та обмін досвідом між громадами.
Після основної частини для учасників провели екскурсію, присвячену впровадженню безбар’єрних рішень у будівлях обласного Центру надання адміністративних послуг та Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.
Такі приклади дають можливість побачити, як принципи доступності реалізуються на практиці: від облаштування входів і маршрутів пересування до створення зручного простору для людей із різними потребами.
Безбар’єрність також має враховуватися під час просторового планування. Доступними повинні бути не лише окремі будівлі, а й дороги до них, громадські простори, зупинки, тротуари та інші елементи інфраструктури.
Які наступні кроки залишаються для громади
Участь у навчанні дала представникам Дмитрівської громади можливість звірити вже проведену роботу з рекомендаціями експертів та досвідом інших територій.
Громада вже виконала частину важливих підготовчих завдань: впорядкувала мережу населених пунктів, розробила проєкт встановлення меж та зібрала частину вихідних даних, необхідних для підготовки Комплексного плану просторового розвитку.
Водночас низка питань ще потребує подальшого опрацювання. Серед них — завершення межових процедур, наповнення плану якісними геоданими, врахування стану водних об’єктів і гідротехнічних споруд, розвитку інфраструктури, безбар’єрності та енергетичної стійкості.
— На сьогодні ми маємо значний обсяг уже виконаної підготовчої роботи. Водночас залишаються питання, які потребують законодавчого та практичного врегулювання. Зокрема, йдеться про водні об’єкти, гідроспоруди та розчищення русел річок. На мою думку, ці питання потрібно вирішити до завершення розроблення Комплексного плану, — зазначила Тетяна Бабіч.
Успішність цього процесу залежатиме не лише від підготовки документа, а й від того, наскільки активно його використовуватимуть під час ухвалення практичних рішень.
Комплексний план має стати не формальністю, а робочим інструментом, який допоможе Дмитрівській громаді ефективніше управляти землями й майном, планувати розвиток інфраструктури та визначати майбутнє території на основі точних даних.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
