Європейський Союз часто уявляють як кінцеву точку довгого шляху: синій прапор із золотими зірками біля державних установ, доступ до європейських фондів, навчання за кордоном і свободу пересування. Однак членство в ЄС — це значно більше, ніж новий політичний статус.
Європейська інтеграція передбачає глибоку внутрішню трансформацію держави: незалежні суди, дієву боротьбу з корупцією, професійну державну службу, конкурентоспроможну економіку, захищені права громадян і спроможні громади. Європейський Союз створює стимули, встановлює правила та пропонує інструменти для змін, але кінцевий результат залежить від готовності самої країни послідовно впроваджувати реформи.
Про те, як відбувається вступ України до ЄС, з яких етапів складається переговорний процес і які ключові виклики постають перед державою, журналістам Знам’янка.City розповіла Вікторія Мельник, голова відділу внутрішніх відносин та європейської інтеграції Центру політико-правових реформ. Зустріч відбулася під час тренінгу для журналістів "ЄС: просто про складне" у Кропивницькому.
Україна вже не біля дверей ЄС — вона проходить шлях до членства
Вікторія Мельник, голова відділу внутрішніх відносин та європейської інтеграції Центру політико-правових реформ.
У 2022 році Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі, а 25 червня 2024 року відбулася перша Міжурядова конференція, яка офіційно дала старт переговорам про вступ.
Це означає, що європейська перспектива України вже не є лише політичною декларацією. Вона перетворилася на послідовний процес, у якому кожен етап має чіткі критерії, завдання та контрольні показники.
У презентації Центру політико-правових реформ зазначено, що 15 червня 2026 року було відкрито перший переговорний кластер "Основи". Він охоплює фундаментальні для держави питання: верховенство права, функціонування демократичних інституцій, реформу державного управління, економічні критерії, державні закупівлі, статистику та фінансовий контроль.
Саме цей кластер відкривають першим, а закривають останнім. Адже країна не може вважатися готовою до членства, якщо вона ухвалює європейські закони, але не забезпечує їх реального виконання.
Що насправді обговорюють під час переговорів
Слово "переговори" може створювати враження, що Україна і ЄС торгуватимуться, які правила виконувати, а які — ні. Насправді більшість вимог уже визначена.
Країна-кандидат повинна прийняти та впровадити спільне законодавство Європейського Союзу — так зване acquis ЄС. Це великий масив норм, стандартів і правил, які діють у державах-членах: від захисту довкілля та прав споживачів до роботи судів, конкуренції, сільського господарства, транспорту й безпечності харчових продуктів.
Предметом переговорів переважно стають строки запровадження окремих правил, можливі перехідні періоди та фінансові домовленості. Наприклад, певній галузі можуть надати додатковий час, щоб вона адаптувалася до нових стандартів.
Але відмовитися від основних правил чи обійти фундаментальні вимоги країна-кандидат не може.
Скринінг: своєрідне обстеження держави
Перед відкриттям переговорних кластерів Україна проходить скринінг. Це детальний аналіз того, наскільки українське законодавство та державні інституції відповідають нормам ЄС.
Спочатку відбувається пояснювальний скринінг: Європейська Комісія розповідає, що передбачає європейське законодавство у конкретній сфері.
Потім проводять аналітичний скринінг: Україна разом із Єврокомісією оцінює, які правила вже запроваджені, що ще потрібно змінити та чи спроможні українські органи влади виконувати нові вимоги.
Результатом стають скринінгові звіти, дорожні карти й контрольні показники. Вони визначають не загальні обіцянки, а конкретні реформи, які Україна має здійснити.
Європейські партнери очікують не законів на папері, а результатів
Прийняти необхідний закон — лише частина роботи. Не менш важливо, щоб він реально діяв.
Європейська Комісія оцінює не тільки законодавство, а й адміністративну та судову спроможність держави. Тобто перевіряє, чи працюють створені інституції, чи виконуються рішення, чи є відповідальні фахівці та чи можуть громадяни скористатися новими механізмами.
Особливо уважно ЄС стежить за фундаментальними реформами. Європейські партнери не хочуть повторення ситуацій, коли після вступу окремі держави починали відступати від принципів верховенства права або послаблювали незалежність інституцій.
Тому переговорний процес передбачає принцип зворотності. У разі серйозного відступу від реформ певні етапи можуть бути призупинені, а вже досягнутий прогрес — переглянутий.
Це важливий сигнал: європейська інтеграція не допускає імітації змін.
Три головні критерії готовності до членства
Для вступу до ЄС Україна має відповідати Копенгагенським критеріям.
Перший стосується демократії, верховенства права, прав людини та захисту меншин. Держава повинна мати стабільні інституції, яким довіряють громадяни.
Другий критерій — функціонуюча ринкова економіка, здатна витримувати конкуренцію на європейському ринку.
Третій — готовність виконувати зобов’язання, пов’язані з членством: впроваджувати європейські правила, стандарти та політики.
Отже, йдеться не лише про зовнішню політику. Євроінтеграція безпосередньо пов’язана з тим, як працюють суди, лікарні, державні установи, бізнес, місцеве самоврядування та система захисту прав громадян.
Чи втратить Україна суверенітет
Один із поширених міфів полягає в тому, що після вступу всі рішення за Україну ухвалюватимуть у Брюсселі.
Насправді членство в ЄС не означає втрати незалежності. Держави добровільно передають частину повноважень на спільний рівень, але водночас беруть участь у формуванні європейської політики.
Країни-члени представлені в Європейській Раді та Раді ЄС, а їхні громадяни обирають депутатів Європейського Парламенту. Кожна держава зберігає власну Конституцію, парламент, уряд, судову систему та міжнародну правосуб’єктність.
Тобто Україна не лише виконуватиме спільні правила, а й братиме участь у їх створенні.
Чи справді Україну не чекають у ЄС
Ще один поширений міф — нібито переговори є лише символічним політичним жестом, а справжньої перспективи членства немає.
Однак Україна вже отримала статус кандидата, розпочала переговори та проходить передбачені процедурою етапи. Подальше просування залежить від виконання реформ і рішень усіх держав-членів.
Саме одностайність є однією з найскладніших особливостей процесу. Кожен важливий крок мають погодити країни ЄС. На швидкість переговорів можуть впливати не лише українські реформи, а й внутрішньополітичні процеси в державах-членах.
Тому назвати точну дату вступу неможливо. Проте головним орієнтиром має залишатися не календар, а готовність самої України.
Європейський Союз не робить країну успішною автоматично
Досвід держав, які вже пройшли шлях інтеграції, демонструє значні економічні й соціальні зміни.
У 2004 році до ЄС приєдналися Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр і Мальта. За даними, наведеними у презентації, середній ВВП на душу населення цих країн зріс із 59% до 81% від середнього рівня ЄС упродовж 2004–2022 років.
За два десятиліття у десяти державах створили близько шести мільйонів нових робочих місць, реальна заробітна плата подвоїлася, а рівень бідності зменшився. Понад 2,7 мільйона молодих людей скористалися можливостями програми Erasmus+. Середня тривалість життя зросла із 75 до 79 років.
Але ці результати не виникли лише завдяки факту членства. Вони стали наслідком реформ, інвестицій, доступу до єдиного ринку та ефективного використання європейських коштів.
Польща спрямувала значні ресурси на модернізацію інфраструктури. Румунія суттєво збільшила інвестиції та експорт. Хорватія після вступу приєдналася до Шенгенської зони та єврозони, модернізувала транспортну й туристичну інфраструктуру.
Спільний урок полягає в тому, що можливості ЄС потрібно вміти використовувати.
Що зміниться для громад
Євроінтеграція часто здається процесом, який відбувається лише у Києві та Брюсселі. Насправді значна частина змін буде помітна саме на місцевому рівні.
Для громад це може означати нові можливості модернізації доріг, систем водопостачання, освітніх і медичних закладів, розвитку громадського транспорту, енергоефективності та захисту довкілля.
Однак європейські фонди не працюють автоматично. Щоб отримувати й ефективно використовувати кошти, громадам потрібні:
- якісно підготовлені проєкти;
- професійні фахівці;
- прозоре управління;
- чітке планування;
- здатність звітувати за використані ресурси.
Тому євроінтеграція — це не лише шанс отримати фінансування, а й вимога підвищувати спроможність місцевої влади.
Що зміниться для громадян
Для людей європейська інтеграція означає передусім стандарти, які мають працювати в повсякденному житті.
Це захищені права споживачів, безпечніші продукти, якісніші послуги, доступніша інформація, чесна конкуренція, рівні можливості та ефективні механізми захисту своїх прав.
Також членство розширює можливості для освіти, працевлаштування, професійного обміну й участі у європейських програмах.
Але головна зміна полягає не в можливості виїхати до Європи. Сенс євроінтеграції — у тому, щоб європейські правила та якість життя ставали реальністю в українських містах і селах.
Якою є роль парламенту, громадськості та медіа
Верховна Рада має не лише ухвалювати необхідні закони, а й контролювати їх виконання. Парламентська дипломатія також важлива для побудови відносин із Європейським Парламентом і парламентами держав-членів.
Водночас європейська інтеграція не може залишатися виключно справою уряду та парламенту. Це загальнонаціональний проєкт, у якому важлива участь громадських організацій, експертів, місцевої влади, бізнесу й медіа.
Медіа мають особливу відповідальність. Складність переговорного процесу, нестача зрозумілої інформації та побоювання щодо змін створюють сприятливе середовище для міфів і маніпуляцій.
Тому журналістам важливо не лише повідомляти про відкриття чергового кластера, а й пояснювати, що конкретні рішення означають для людини, підприємця, школи, лікарні чи громади.
Членство — не кінець реформ
Навіть після вступу контроль і зміни не завершуються. Країна повинна й надалі дотримуватися європейських правил, розвивати інституції та виконувати взяті зобов’язання.
Європейський Союз не може самостійно змінити Україну. Він може запропонувати правила, фінансові інструменти, доступ до ринку, експертну підтримку та сильний стимул для реформ.
Але незалежні суди, ефективне врядування, прозорі рішення і чесні інституції маємо побудувати ми самі.
Саме тому євроінтеграція — не подорож до абстрактного Брюсселя. Це шлях до держави, у якій закон працює, права людини захищені, громади спроможні, а можливості залежать не від знайомств, а від знань, праці та ініціативи.
І цей шлях починається задовго до офіційного дня вступу.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
