У Знам’янці по вулиці Кобзаревій загинув місцевий пес Шарік. Волонтерки з «Дай Лапу» знайшли його мертвим із попередніми ознаками можливого отруєння та звернулися до поліції. Тепер обставини смерті тварини має встановити слідство.
Шаріка знали у Знам’янці. Для когось він був просто безпритульним собакою, а для когось — знайомим і улюбленим песиком, якого підгодовували та за яким наглядали місцеві волонтери.
Тепер його більше немає. За словами представниць зоозахисної ініціативи «Дай Лапу», собаку знайшли мертвим. Волонтерки вважають, що ймовірно його отруїли. Що саме стало причиною смерті, має встановити відповідне дослідження.
Зоозахисниці вже подали заяву до поліції та просять правоохоронців встановити обставини загибелі тварини.
Собака комусь заважав
Перед загибеллю Шаріка навколо нього виникали конфлікти.
За словами нашої працівниці, у багатоквартирному будинку, де жив собака, мешканці обговорювали проблему та навіть збиралися разом, щоб вирішити, що з ним робити. Серед варіантів, про які їм стало відомо, були вивезення собаки за межі міста.
Редакція не може стверджувати, що рішення про отруєння було ухвалене чи що саме мешканці будинку причетні до загибелі Шаріка.
Шарік і Рижик - вони довірились людям...
Але сам факт таких розмов, якщо їх підтвердять свідки, заслуговує на увагу правоохоронців.
Тепер відповідь на питання, що насправді сталося із собакою, має дати не двір і не чутки, а слідство.
«Нам заважає собака» — не привід позбавляти його життя
Місцеві жителі можуть мати різне ставлення до безпритульних тварин. Комусь собака може заважати, хтось може боятися його, а хтось, навпаки, доглядати за ним.
Але конфлікт із твариною не можна вирішувати отрутою.
Українське законодавство передбачає захист тварин від жорстокого поводження, зокрема безпритульних. Закон визначає жорстоке поводження як дії, що спричиняють тварині мучення, фізичний біль, страждання, травми, каліцтво або загибель.
Якщо умисне жорстоке поводження з хребетною твариною призвело до її загибелі, за певних обставин такі дії можуть підпадати під статтю 299 Кримінального кодексу України. Чинна редакція Кодексу передбачає за такі діяння кримінальну відповідальність.
Тобто отруїти тварину лише тому, що вона комусь заважає, — це не «побутове вирішення питання» і не право мешканців будинку.
Це вже не перший випадок
Особливо тривожно, що, за словами волонтерок, раніше у цьому ж районі вже загинув інший собака, якого, за їхньою інформацією, також могли отруїти.
Якщо такі випадки повторюються, це потребує не мовчання, а належної перевірки. Бо сьогодні жертвою отрути стала тварина. А залишена просто неба отруйна речовина може становити небезпеку і для інших тварин, і для людей, зокрема дітей.
Саме тому важливо не влаштовувати самосуд і не шукати винних у соціальних мережах, а передавати правоохоронцям усе, що може допомогти встановити правду.
Що розповіли біля будинку, де жив собака
Про зникнення попереднього песика стало відомо під час розмови біля одного з багатоквартирних будинків по вулиці Кобзаревій.
Коли небайдужі жителі поцікавилися, куди подівся пес, дві жінки, які сиділи біля під'їзду, повідомили, що його знайшли мертвим. Вони припустили, що собаку могли отруїти.
Під час тієї ж розмови жінки звернули увагу на іншого безпритульного пса, який перебував неподалік, та висловили думку, що його також потрібно кудись подіти або вивезти за межі міста. Йшлося саме про Шаріка.
У відповідь їм нагадали, що жорстоке поводження з тваринами заборонене законом і може мати правові наслідки.
Співрозмовниці заперечили, що не мають наміру отруїти собаку, але висловили переконання, що собаку потрібно кудись завезти.
Ця розмова засвідчила, що ставлення до безпритульних тварин серед мешканців може бути різним. Водночас вона не доводить чиєїсь причетності до загибелі Шаріка.
«Вбивство не може бути нормою»
Так назвали своє відеозвернення представниці «Дай Лапу» після загибелі Шаріка.
«Шаріка більше немає... Сьогодні його вбили».
Волонтерки повідомили, що звернулися до поліції.
Для них ця історія — не просто про одного собаку. Це питання того, яким є наше ставлення до тих, хто не може захистити себе сам.
Якщо тварина становить небезпеку, є законні способи вирішувати проблему. Якщо вона хвора, агресивна або потребує допомоги — потрібно звертатися до відповідних служб, волонтерів чи ветеринарів.
Отрута не може бути способом вирішення конфлікту.
Тепер слово — за поліцією
Зоозахисниці вже звернулися до правоохоронців. Відтак важливо встановити:
- що саме стало причиною смерті Шаріка;
- чи було отруєння;
- хто міг залишити отруту;
- чи є свідки;
- чи існують записи камер спостереження;
- чи були раніше подібні випадки.
Людей, які щось бачили, чули або мають іншу інформацію про обставини загибелі собаки, просимо повідомити про це правоохоронцям.
Не називати винного без доказів — не означає мовчати. Це означає дати можливість встановити правду.
А тим, хто вважає, що проблему з твариною можна вирішити отрутою, варто пам’ятати: за жорстоке поводження з тваринами, яке призвело до їхньої загибелі, закон передбачає кримінальну відповідальність.
Шаріка вже не повернути. Але дуже важливо, щоб його загибель не стала ще одним випадком, про який усі поговорили кілька днів — і забули.
Бо жорстокість не повинна ставати нормою.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
