Невимовно важко говорити про Сергія Олександровича Назарова. Його подвиг зберіг життя багатьох, але ціною власного.
Сергій Назаров врятував життя побратимів
Старший сержант, старший механік–водій Сергій Назаров загинув 7 вересня 2022 року у бою справжнім Героєм. Він закрив своїм танком і собою інших та врятував не одне життя побратимів. Залишилися мама, дружина та двоє дітей.
Сергій Назаров
"Минає рік тяжких, гірких, нестерпних днів і ночей для всієї нашої родини, - розповідає сестра загиблого Світлана. - Був наступ на Херсонському напрямку, Сергій керував танком, ворог наносив нещівні удари. Він з кабіни виштовхнув свого побратима, а сам повернув танк і закрив ним колону військових, цим самим врятувавши життя багатьох українських воїнів. Не залишили його в палаючій машині побратими. Під шквальним вогнем, витягли, забрали, але він отримав опіки всього тіла".
Останній телефонний дзвінок
Декілька днів він боровся за життя у Миколаївському шпиталі. Зібрав усі сили і зателефонував дружині:"Не хвилюйся люба, у мене все добре, лише руки обгоріли. Підлікуюся і повернувсь. Бережи дітей. Все буде добре". Це була остання розмова, яка Ксенії запам’ятається на все життя. Він був її опорою, її надією, її Всесвітом.
Сергій Назаров
"Сергій був завжди стриманий, спокійний. Якщо щось надумав, то наполегливо йшов до своєї мети, - розповідає дружина загиблого, Ксенія. - У 2021 році підписав контракт і пішов захищати країну. Нікому нічого не говорив. Він так вирішив. Це був його свідомий вибір".
Сергій безмежно любив свою сім’ю, життя й Україну
Народився Сергій Назаров 20 листопада 1981 року. Навчався у школі №6 смт Знам’янка Друга. Закінчив професійне технічне училище №12, але планував працювати на залізниці, тож вступив до Кременчуцького фахового коледжу, який закінчив з червоним дипломом. З 2001 року розпочав свою трудову діяльність на залізниці. Спочатку працював слюсарем ремонтником залізничних колій, потім - бригадиром, пізніше – майстром.
"Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Сергій боронив кордони на сході України, мав бойовий досвід. Його поважали побратими за виваженість, мудрість і високу відповідальність перед своєю Батьківщиною, перед своєю родиною. Він безмежно любив свою сім’ю, життя та Україну", - згадує брата Світлана.
"Пустий дім без сина, кричить і плаче душа, - розповідає мама Валентина. - Мені все, здається, що Сергій прийде, усміхнеться, пожартує, щось цікаве розкаже, заспокоє. Він живе у моїх спогадах, у моєму серці".
З глибокою печаллю, сумом та болем у серці вся родина: дружина Ксенія, діти – Лев та Варвара, мама Валентина, сестри Світлана та Людмила з родинами, племінниця, в цей день поминають дорогого, рідного, найкращого сина, чоловіка, тата, брата – Сергія Назарова. Просять всіх, хто знав Сергія Олександровича, згадати та помолитися за спокій його душі.
Спи спокійно, любий тато,
Сергій Назаров
В теплій хаті вдалині,
Хай печаль і гіркі сльози
Не тривожать твої сни.
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті зберегти.
За те, що всі осиротіли,
За все, за все ти нас прости.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
