Російські військові захопили позицію "Зеніт", що на південному сході Авдіївки 15 лютого 2024 року. Її утримували воїни 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка. Під час відступу з Авдіївки серед шести поранених, які лишились на позиціях, був чоловік Людмили Дубницької зі Знам'янки, 25-річний Андрій. 16 лютого, Людмила поїхала у військкомат, щоб дізнатися щось про чоловіка, однак там їй нічого не відповіли.
На російських пабліках жінка знайшла відео
Дружина Андрія Дубницького з позивним "Байрактар", який залишився разом з іншими п’ятьма побратимами на позиції "Зеніт" в Авдіївці, знайшла на російських пабліках відео, де видно розстріляних у формі ЗСУ. Людмила чоловіка впізнала по татуюванню на руці.
Андрій Дубницький
"14 лютого він залишався на позиції "Зеніт" разом з іншими пораненими, - розповідає журналістам Знам’янка.City Людмила. – Передостанній раз спілкувались з Андрієм телефоном у ніч з 13 на 14 лютого. Тоді він сказав, що їх будуть виводити з позицій, і що збирають зброю. 15 лютого телефонував вранці, але в мене мала дитина, ми спали. Потім зізвонились, він розповів, що він поранений. Він виходив з 1 групою, але отримав поранення і повернувся".
Останнє повідомлення
"Він мене набрав о 7 ранку, але ми спали. Ми о 10 ранку поговорили. Він поранений в пах, перемотаний, старався жартувати, розплакався. Він сказав, що їх шестеро, у всіх контузія, 4 поранених. Потім ми переписувались… Останнє повідомлення було о 12:00, що буде полон. Усі листування в мене залишились", — розповіла Людмила, дружина "Байрактара".
Андрій Дкбницький
Його призвали 8 березня 2022 го року, і відтоді він весь час був в Авдіївці… Доньці було 4 місяці, коли його мобілізували".
У те, що відео може бути сфабриковане росіянами, Людмила не вірить.
"Я зізвонилася з його товаришами по службі, які евакуювалися, вони підтвердили, що то Андрій. Вони кажуть, що було дуже багато загиблих росіян, і вони були дуже злі, бо ця бригада тримала цей "Зеніт" всю Авдіївку. Дуже багато вони вбили росіян, скоріш за все, вони їх і не збирались брати в полон. Які підтвердження можуть бути, якщо на відео, яке я знайшла пізніше, яке виставили російські пабліки, упізнала свого чоловіка. Їх розстріляли. На відео все в крові", - говорить Людмила.
Евакуаційний автомобіль чекали півтори доби
Жінка зазначила й те, що спілкувалася з сестрою загиблого військового Івана Житника з позивним "Джанго", Катериною.
Вона їй скинула відео останньої розмови з братом. Де Іван розповідає, що їм сказали, щоб вони чекали машину, а всіх цілих забрали. І вони цю машину чекали півтори доби. Коли зрозуміли, що ніхто за ними не приїде, то почали всім телефонувати. У них закінчувалися медикаменти та їжа.
Іван Житник
"Сестрі Іван сказав, що командування домовилось, щоб їх забрали росіяни в полон, бо наші до них вже не дістануться. Під час цієї відеорозмови на відео можна побачити, як зайшли в шахту росіяни і сказали всім виходити. Зв’язок перервався. На одному з відео, яке скинула мені Катерина видно було і мого чоловіка Андрія. На руці у нього була обручка. А на відео, де їх розстріляли, він вже без обручки. Ймовірно росіяни забрали", - розповідає Людмила.
Тіла ще двох військових впізнали мама і сестра
Людмила розповіла і те, що разом з Андрієм Дубницьким на російському відео був Григорій Павлов з позивним "Панда". Його впізнала мама.
Григорій Павлов
Григорій "Панда" Павлов — контрактник, служив з 2015-го. У 2017 був у Маріуполі, потім його перевели у 110-ту бригаду, останній рік він служив на позиції "Зеніт". 14-го отримав осколкові поранення спини.
Мама впізнала тіло сина на тому самому російському відео з вбитими українськими бійцями.
Катерина — сестра бійця "Джанго" впізнала тіло Івана по одягу й пляшці з водою, яку він тримав в руках, коли їх виводили з шахти росіяни. Іван якраз розмовляв з рідними по відеозвʼязку, коли окупанти зайшли в їхній імпровізований шпиталь в шахті.
"Разом ми були щасливі"
Андрій Дубницький з донькою
Андрій Дубницький народився на Черкащині. У 2018 році Людмила та Андрій познайомилися, разом працювали на птахофабриці. Потім служба в армії, Людмила провела на службу та чекала на повернення. Після служби Андрій запропонував спільне життя. Пропозицію одружитися Андрій зробив Людмилі 21 лютого 2022 року. 24 лютого почалася повномасштабна війна, а 8 березня Андрія мобілізували. 13 червня 2022 рокі Андрій приїхав у відпустку і вони побралися.
"Весь час був в Авдіївці Андрій, майже два роки. Донька і не знає тата, бачила декілька разів, все по телефону спілкувалися. Дуже важко, сподіваюся, що доведеться встановити, що мій чоловік не безвіти зниклий, а загинув, захищаючи рідну країну", - зазначила Людмила.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
