Історія військового з Кіровоградщини з позивним “Логопед”, який самовільно залишив частину

Катерина Матко Редакторка

26 червня 10:05

Нинішній сержант Артем з позивним “Логопед” в армії із 19-річного віку – фактично він весь цей час на війні. Та в якийсь момент сталося непередбачуване: військовослужбовець, яким пишався весь підрозділ, самовільно залишив військову частину. Але повернувся!

#силаукраїни #128бригада #поверненнягероя #логопед #героїсереднас #приєднуйсядозсу

З юності — на війну

Артему нині 24 роки. Він із Кіровоградщини. В складі 128-ої Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України майже п’ять років. Боєць підписав контракт через три місяці після “строчки”. Відбув ротацію в зоні АТО/ООС, а з початку повномасштабки постійно перебуває в зоні бойових дій. Воював зі своєю бригадою на Запоріжжі, Херсонщині, на Бахмутському та інших “гарячих” напрямках.

Боєць з Кіровоградщини з позивним "Логопед"Автор: відділення комунікацій 128 Окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади

Найважче, вважає, було на Бахмуті

Про це щиро розповів представникам комунікаційного підрозділу гірських штурмовиків: " Для мене, молодого, це було цікаво, з’явився азарт. З чим це порівняти? Наче дорослому дядькові подарували вертольотик на пульті (сміється). На Бахмуті, бувало, росіяни стояли за 30 метрів, ми з ними перегукувалися, кричали один одному “Здавайся!”, а потім… перекидалися гранатами. Був один випадок – побачили ми групу росіян, 5 чоловік, і одного “затрьохсотили” з автомата. Він ішов останнім, упав і почав кричати своїм: “Памагітє, спасітє!”. А ті навіть не оглянулися й пішли далі, наче нічого не сталося. Той якийсь час кликав на допомогу, а коли зрозумів, що її не буде, почав кричати нам чистою українською: “Хлопці, допоможіть, я вас благаю!”. Мабуть, був із мобілізованих лднр. Ми туди не змогли добратися, так він, мабуть, і помер…"

У підрозділі “Логопеда” також були великі втрати, багато хлопців-побратимів загинуло. У тому числі його наставники… За словами Артема, проти 128-ої ОГШБр стояли різні підрозділи путінських головорізів: “вагнери”, кадировці з “Ахмата”, регулярні війська, мобілізовані. Але наші хлопці вистояли, хоча часто еспешки по кілька разів переходили з рук у руки…

Особистий злам

А потім сталося неочікуване: “Логопед” пішов у СЗЧ! Для багатьох, хто його знав не один рік, це стало справжнім шоком. Але згодом розчарування перетворилося на захоплення: бойовий побратим повернувся!

Основних причин, чому бійці зважуються на СЗЧ, боєць називає кілька. Насамперед, неналежне ставлення командирів до своїх підлеглих. По-друге, йдуть з власної дурості. І третє, що підштовхнуло його самого до військового правопорушення – моральна і фізична виснаженість.

Повернення: непростий, але свідомий крок

Оговтавшись, він часто задумувався, як повернутися до своїх. Стримувало головне: як будуть ставитися побратими після скоєного?

– Але на мене вийшли представники командування, поцікавилися, скільки вдома сидітиму? І я вирішив повертатися! Попросив скинути точку, куди прибути, і через два дні був на місці. І так через два місяці перебування в СЗЧ, я приїхав до своїх. Насамперед, поспілкувався з командиром роти, який зрозумів, що саме мене спонукало залишити підрозділ… І мені повірили, в мене повірили!, – сказав військовослужбовець.

Ще через тиждень після повернення “Логопед” вирушив на сержантські курси.

Зараз він – т. в. о. головного сержанта стрілецької роти. Переконаний, що з молодих і вмотивованих хлопців і дівчат в армії можливо буквально виліпити справжніх воїнів.

За що воює

На запитання, за що воює кілька років, “Логопед” відповів так: – Особисто для мене – це робота, яку маю виконувати, як і кожен громадянин України, кожен чоловік. А тих громадян мобілізаційного віку, що виїхали за кордон, я позбавив би українського громадянства. Перемога наша точно буде! І тоді вони повернуться й будуть говорити, що тримали економічний фронт? Але є тільки один фронт, і він тут. Тому я поважаю тих, хто прийшов сюди, в армію.