У Кіровоградській області існує понад 24,7 тис. самозалісених ділянок загальною площею майже 66 тис. га, і дуже важливо, щоб у цих лісів був господар. Саме цій темі була присвячена робоча поїздка на Кіровоградщину, де представники влади та голови місцевих громад спільно шукали шляхи вирішення проблеми.
Насамперед йдеться про те, щоб зберегти ці екосистеми, забезпечити їм належний догляд, захистити від пожеж та незаконних рубок. Це має хтось робити – або громада, або інші лісокористувачі, інакше ми ці ліси втратимо. Тож спільно обговорювали всі можливості для їхнього збереження.
Хто повідомляє: Голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль
Чому це важливо?
Ліс
Ліси, навіть ті, що з’явилися самостійно, виконують одразу кілька життєво важливих функцій:
- зберігають біорізноманіття;
- захищають ґрунти від ерозії;
- є природним бар’єром від пилових бур і вітрів;
- формують мікроклімат;
- слугують "легенями" для навколишніх територій.
Але без нагляду ці масиви залишаються вразливими: їх нищать пожежі, шкідники, незаконні вирубки. Тож громади повинні визначитися, хто і як буде опікуватися цими зеленими ресурсами.
Помічник начальника Чорноліського надлісництва філії "Центральноукраїнський лісовий офіс" Олег Яценко розповів журналістам Знам'янка.City, що у багатьох громадах є зелені насадження, які виникли природним шляхом — без висадки людиною. Це явище називається самозалісненням. Проблема в тому, що такі ділянки не мають визначеного користувача і фактично залишаються "нічийними".
У результаті з’являються зловживання: ліси поступово вирубуються, а громади втрачають і природні ресурси, і можливі доходи. Крім того, саме на таких територіях часто виникають пожежі, адже вони не охороняються й не контролюються. Вогонь швидко поширюється, переходить у населені пункти чи в лісовий фонд, завдаючи величезних збитків.
"Якщо ж визначити офіційного користувача — державне лісогосподарське підприємство чи комунальне підприємство громади, — то ці ліси отримають належну охорону: протипожежні заходи, захист від незаконних рубок, догляд. До того ж користувач сплачуватиме земельний податок, а це додаткові надходження до бюджету громад. Таким чином громада виграє двічі: і екосистема зберігається, і з’являються нові фінансові ресурси", - каже Олег Яценко.
Які є варіанти для громад?
Під час наради
Сьогодні місцеві органи влади мають два шляхи:
- Створення власного комунального підприємства.
У такому випадку громада бере на себе відповідальність за охорону та розвиток лісу. Але це означає значні витрати: зарплати робітникам, придбання спецтехніки, організація пожежної охорони та патрулювання. Не кожен бюджет зможе «потягнути» таку статтю витрат.
- Передача територій до ДП "Ліси України".
Це найбільший лісокористувач країни, який має ресурси й досвід для догляду за такими землями. У такому разі підприємство бере на себе всі витрати на утримання й охорону самозалісених територій.
Голова Дмитрівської сільської територіальної громади Наталія Стиркуль зазначила:
"Коли ліс не має господаря — він під загрозою пожеж і незаконних вирубок. А відповідальність за такі землі формально лежить на громаді. Наше завдання — зберегти природу для майбутніх поколінь і водночас створити користь для громади сьогодні.
Голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль
Яка ситуація нині?
Тобто у громад є вибір, як діяти, головне, щоб ці дії все ж таки почалися. Тому що наразі по Кировоградщині позитивні рішення стосовно передачі самозалісених територій є лише на 3 684 га з майже 66 тис. га. Ще на 15 174 га наші територіальні органи отримали відмову, інші громади досі не визначилися.
Це означає, що левова частка лісів області залишається "без господаря", а отже – під загрозою втрати.
Що далі?
Обговорення з громадами тривають. Мета – знайти баланс між можливостями місцевого самоврядування та інтересами держави. Адже головне – не допустити знищення зелених масивів і перетворити їх на ресурс для екологічної безпеки та розвитку.
"Спільними зусиллями ми зможемо розв’язати цю проблему. Найважливіше – щоб процес уже почався. Ліси не можуть чекати", – наголосили під час зустрічі.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Instagram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
