6 травня у Дмитрівці відбулася перша акція громадського залучення "О 9:00 Дмитрівка зупиняється, щоб пам’ятати".
Її ініціювала редакція Знам’янка.City у межах проєкту "Гідна пам’ять у громаді: спільні рішення для догляду за місцями поховань і вшанування загиблих". Ініціативу підтримала Дмитрівська сільська рада.
Акцію провели спільно з представниками Дмитрівської сільської ради, установами, організаціями, молоддю та мешканцями громади.
Хвилина тиші біля світлин Захисників
О 9:00 учасники зібралися на Алеї пам’яті у центрі Дмитрівки. Біля світлин загиблих Захисників люди зупинилися на хвилину мовчання, щоб вшанувати Героїв, які віддали життя за Україну.
Це була проста дія — зупинитися, схилити голову, помовчати. Але саме в таких діях часто і проявляється справжня повага.
Адже щодня о 9:00 по всій Україні оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання. Це час, коли країна згадує всіх, хто загинув унаслідок російської війни проти України, усіх Захисників і Захисниць, які віддали життя за свободу та незалежність держави.
Повага вимірюється тишею
Голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль зазначила, що така акція в громаді відбувається вперше. Вона висловила сподівання, що ця ініціатива приверне увагу людей до щоденної хвилини мовчання.
За її словами, пам’ять про загиблих Героїв має бути не лише у промовах чи на офіційних заходах. Вона має проявлятися в щоденній поведінці кожного.
Повага — це коли людина зупиняється. Коли відкладає справи. Коли на одну хвилину в тиші згадує тих, завдяки кому громада живе, працює, виховує дітей і будує майбутнє.
Родини загиблих хочуть, щоб Героїв пам’ятали щодня
Для родин загиблих Захисників ця акція має особливе значення. Для них пам’ять — це не формальність і не дата в календарі. Це біль, любов і вдячність, які живуть щодня.
Мама загиблого Віталія Бондаренка, Ольга, говорить, що їй дуже хочеться, аби люди більше зупинялися і усвідомлювали, яку ціну заплатила Україна за можливість жити.
Ольга Бондаренко
"Хочеться, щоб поважали наших загиблих Героїв. Щоб хоч щось було святе в людей, а не лише робота, свої справи, і все. Мабуть, щоб і машини зупинялися”, — сказала Ольга Бондаренко.
Її слова — не про вимогу. Вони про біль матері, яка втратила сина, і про бажання, щоб подвиг загиблих Захисників не губився у щоденній метушні.
Це важливо для майбутніх поколінь
Мама загиблого Героя Віктора Голого, Олена Голікова, також підтримала ініціативу. Вона зазначила, що такі акції дуже важливі не лише для родин загиблих, а й для всієї громади.
За її словами, хвилина мовчання допомагає зберегти пам’ять і передати її дітям та молоді.
"Зупинитися на хвилину і вшанувати пам’ять — це важливо не лише для родин загиблих, а й для майбутніх поколінь. Щоб пам’ять не стерлася у круговерті буденних подій”, — зазначила Олена Голікова.
Ця хвилина тиші вчить бачити за словом “Герої” конкретних людей: синів, чоловіків, батьків, братів, односельців, які мали свої мрії, родини, плани, але стали на захист України.
На вулицях хвилину мовчання ще не завжди помічають
Катерина Середа
Дружина загиблого загиблого Олександра Середи - Катерина розповіла, що в комунальних установах та медичних закладах вона бачила, як люди дотримуються хвилини мовчання. Але на вулицях, за її словами, такої практики поки майже не помічала.
На запитання, чи мають жителі громади долучатися до хвилини мовчання, вона відповідає однозначно: так.
Бо це не потребує великих зусиль. Не потребує коштів. Не потребує підготовки. Потрібна лише одна хвилина — і внутрішнє розуміння, заради кого ми зупиняємося.
"Ціною їхніх життів ми зараз тут"
Жителька Дмитрівки Олена також долучилася до акції. Вона говорить, що кожна людина має усвідомлювати: мирне життя в громаді тримається на подвигу тих, хто боронив і боронить Україну.
"Ціною їхніх життів ми зараз тут знаходимося. Кожна людина має розуміти, що якби не ці хлопці, зараз би було так само, як у Бахмуті, Кураховому, Мар’янці, Авдіївці, Часовому Яру, Торецьку, Ямполі”, — сказала Олена.
Її слова — нагадування про те, що війна не є чимось далеким. Вона поруч у долях родин, на світлинах Алеї пам’яті, у хвилині мовчання, у кожному імені загиблого Захисника.
Акція має стати доброю традицією
Ініціатори акції сподіваються, що вона стане не разовою подією, а початком нової традиції у Дмитрівській громаді.
Щодня о 9:00 кожен може долучитися до вшанування пам’яті там, де перебуває: на роботі, вдома, на вулиці, в установі, у транспорті чи біля Алеї пам’яті.
Зупинитися на хвилину — це небагато. Але для родин загиблих це знак, що їхніх рідних пам’ятають. Для дітей і молоді — це урок поваги. Для громади — це спільна дія, яка об’єднує.
Пам’ять починається з кожного
Алея Пам'яті
Акція "О 9:00 Дмитрівка зупиняється, щоб пам’ятати" — це не лише про одну хвилину тиші. Це про культуру пам’яті, яку громада формує щодня.
Бо гідне вшанування — це не лише квіти, меморіальні дошки чи офіційні заходи. Це ще й щоденна людська увага. Це готовність зупинитися. Це повага, яка проявляється не гучними словами, а тишею.
Пам’ять починається з кожного з нас.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Підсилення місцевих ЗМІ в Україні», який виконується за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу та NIRAS Sweden AB, та завдяки фінансуванню від Шведського інституту.
