У Дмитрівському ліцеї імені Т.Г. Шевченка відбувся випускний вечір 2026 року. Цьогоріч він мав особливу назву — "Ніч, коли сяють мрії…". І справді, цього вечора в залі сяяли не лише святкові вогні, а й очі випускників, їхніх батьків, учителів, класних керівників та всіх, хто прийшов розділити з одинадцятикласниками одну з найважливіших митей їхнього життя.
Це було свято на межі дитинства і дорослого життя. Свято, у якому переплелися радість і смуток, спогади і мрії, вдячність і хвилювання. Для 27 одинадцятикласників цей вечір став символічним завершенням шкільної історії, яка тривала 11 років.
Казка під назвою "Дитинство"
Випускний вечір розпочався з казкової нотки. На сцені прозвучав діалог дівчинки і хлопчика про казку, яка має сумний, але щасливий кінець. Ця казка — про дитинство. Колись батьки привели до школи маленьких хлопчиків і дівчаток, для яких сходинки здавалися високими, дорога — довгою, а шкільний світ — незвіданим і великим.
Минали роки. Перші букви, перші уроки, перші друзі, перші перемоги й розчарування стали частиною великої історії кожного випускника. І ось тепер ця казка для них завершується. Попереду — дорослий світ, нові дороги, нові рішення і нові мрії.
Особливо зворушливо звучали слова про те, що дитинство вже не повернеться. Але воно назавжди залишиться у пам’яті — у фотографіях, шкільних коридорах, голосах учителів, сміху однокласників і теплі батьківських рук.
27 випускників зробили крок у доросле життя
Випускники і випускниці Дмитрівського ліцею 2026
Цьогоріч Дмитрівський ліцей імені Т.Г. Шевченка випускає 27 одинадцятикласників. Це учні двох класів — 11-А та 11-Б.
Класним керівником 11-А класу є Олена Миколаївна Ларіонова. Разом із нею шкільну дорогу пройшли:
- Матвій Блохін,
- Софія Бутко,
- Жасмін Добровольська,
- Іван Душков,
- Ангеліна Жосан,
- Андрій Жеребецький,
- Валерія Загребельська,
- Анна Каштан,
- Єлизавета Ніколаєва,
- Назарій Перебийніс,
- Станіслав Рейнгольд,
- Олександра Савченко,
- Ангеліна Турчина,
- Софія Чубенко.
Класним керівником 11-Б класу є Ірина Юріївна Коновальчук. Її випускники:
- Євгенія Антоненко,
- Рустам Булава,
- Денис Головко,
- Олексій Дерев’янко,
- Анна Іванова,
- Матвій Муратов,
- Ілона Рогоза,
- Ганна Самсонова,
- Андрій Сідоров,
- Артем Тімовський,
- Олександр Хомовський,
- Ілля Чередніченко,
- Аліна Чинник.
Кожного випускника зустрічали оплесками. Для кожного звучали теплі слова — про характер, здібності, наполегливість, доброту, гумор, відповідальність, щирість і мрії. У цих коротких представленнях було видно головне: за роки навчання кожен із них став особистістю, кожен має свій шлях і свою зірку, яка має засяяти у дорослому житті.
Свідоцтво як перепустка у майбутнє
Одним із найбільш хвилюючих моментів вечора стало вручення свідоцтв про повну загальну середню освіту. До вітального слова та вручення документів запросили директорку Дмитрівського ліцею імені Т.Г. Шевченка Світлану Анатоліївну Онищенко.
Для випускників свідоцтво — це не просто документ. Це підсумок багатьох років праці, старань, уроків, контрольних, перемог, помилок і щоденного дорослішання. Це своєрідна перепустка у самостійне життя, знак того, що завершився один важливий етап і починається інший.
Директорка Дмитрівського ліцею імені Т.Г. Шевченка Світлана Онищенко зазначила, що випускний вечір — це особливий день не лише для одинадцятикласників, а й для всієї ліцейної родини.
Директорка ліцею Світлана Онищенко вітає випускників
"Випускний — це завжди хвилююча мить. Сьогодні ми проводжаємо у доросле життя наших одинадцятикласників — уже не дітей, а молодих людей, які мають свої мрії, плани, прагнення і власне бачення майбутнього. За ці роки вони пройшли великий шлях: від першого дзвоника і перших літер до свідоцтва про повну загальну середню освіту.
Для нашого ліцею кожен випуск — особливий. Ми не просто навчаємо дітей, ми проживаємо разом із ними важливі роки їхнього дорослішання. Радіємо їхнім перемогам, підтримуємо у складні моменти, допомагаємо повірити у власні сили. І сьогодні, дивлячись на наших випускників, ми відчуваємо гордість", - зазначила Світлана Онищенко.
Директорка ліцею подякувала педагогічному колективу за працю, терпіння, професійність і любов до дітей. Класним керівникам, які були поруч із випускниками всі ці роки. Батькам - за підтримку, довіру і співпрацю. А випускникам побажала сміливо йти вперед, не боятися труднощів, залишатися чесними, людяними, відповідальними і завжди пам’ятати свій ліцей.
У залі в цей момент було багато хвилювання. Раділи випускники, пишалися батьки, усміхалися вчителі. Бо за кожним документом — не лише оцінки, а й історія дитини, яка виросла на очах у ліцейної родини.
Побажали випускникам щасливої дороги у майбутнє
Голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль вітає випускників
Привітати випускників із завершенням навчання та побажати їм щасливого майбутнього на свято завітали почесні гості — Дмитрівський сільський голова Наталія Стиркуль та начальниця відділу освіти, молоді та спорту Дмитрівської сільської ради Наталія Бойко.
Звертаючись до одинадцятикласників, Наталія Стиркуль зазначила, що випускний вечір — це важлива подія не лише для самих випускників, а й для їхніх родин, учителів та всієї громади.
"Ліцей проводжає у далеку дорогу життя своїх учнів. Любі випускники! Сердечно вітаю вас із важливою подією у вашому житті — завершенням навчання в школі. Цей день є результатом ваших наполегливих зусиль, старанності та цілеспрямованості. Ви подолали безліч перешкод, здобули знання і навички, які допоможуть вам у дорослому житті.
Бажаю вам подальших успіхів у всіх починаннях. Нехай ваш життєвий шлях буде сповнений яскравими подіями, новими досягненнями і відкриттями. Нехай поруч завжди будуть вірні друзі, підтримка рідних та мудрі наставники", - зазначила Наталія Стиркуль.
Начальниця відділу освіти молоді та спорту Наталія Бойко
"Вірте в себе, ставте амбітні цілі та сміливо йдіть до них. Пам’ятайте, що кожен із вас має унікальні таланти і здібності, які зроблять світ кращим. Хай щастить вам у всьому, нехай збудуться всі ваші мрії та плани", — побажали Наталія Бойко.
Випускний під час війни: вдячність захисникам
Цей випускний, як і всі важливі події сьогодення, проходив у час повномасштабної війни. Саме тому у святковому сценарії був особливий блок, присвячений Україні, захисникам і захисницям, пам’яті тих, хто віддав життя за свободу держави.
Ведучі наголосили: саме завдяки мужності українських воїнів діти мають можливість навчатися, мріяти, отримувати освіту, проводити свята і будувати своє майбутнє. Учасники вечора подякували всім, хто боронить Україну, та вшанували пам’ять загиблих Героїв хвилиною мовчання.
Цей момент став одним із найсильніших у вечорі. Бо за радістю випускного сьогодні стоїть велика ціна. І кожен такий шкільний вечір — це ще одне нагадування: майбутнє українських дітей захищають ті, хто нині стоїть на передовій.
Спогади про перший клас і перших учителів
Після офіційної частини випускники повернулися у спогадах до початку своєї шкільної дороги. Перший клас, великі портфелі, банти, букварики, перші зошити, перші літери, перший дзвоник — усе це ожило на сцені у словах, діалогах, сценках і відеофрагментах.
Особливі слова вдячності прозвучали для перших учителів. Саме вони колись зустріли маленьких школярів на порозі школи, навчили читати, писати, дружити, поважати одне одного і робити перші кроки у світ знань.
На свято запросили перших учителів:
- Ольгу Олександрівну Єремєєву,
- Тамару Григорівну Язмурадову,
- Ольгу Володимирівну Білоус.
Випускники дякували їм за терпіння, доброту, перші уроки справедливості й людяності. Бо перший учитель — це людина, яка назавжди залишається у серці, навіть коли учень уже виріс і стоїть на порозі дорослого життя.
Класні керівники — другі мами для випускників
Окремий блок вечора був присвячений класним керівникам. У сценарії їх назвали людьми, які були поруч із випускниками у найрізніші моменти шкільного життя: підтримували, радили, заспокоювали, захищали, допомагали вирішувати проблеми і раділи успіхам.
Для 11-А класу такою людиною стала Олена Миколаївна Ларіонова, для 11-Б — Ірина Юріївна Коновальчук.
Класний керівник — це більше, ніж учитель. Це людина, яка знає характер кожного учня, пам’ятає його перемоги і труднощі, бачить, як змінюється дитина, і часто відчуває її настрій без слів. Тому слова подяки для класних керівників звучали особливо тепло.
Для випускників вони стали справжніми наставницями, які провели їх складною, але світлою дорогою старшої школи.
Подяка вчителям за знання, терпіння і віру
Під час вечора випускники згадали й усіх учителів, які протягом років відкривали для них світ науки, літератури, історії, математики, фізики, хімії, біології, іноземних мов, мистецтва, спорту, технологій та інших предметів.
У їхніх словах було багато гумору, але ще більше вдячності. Випускники дякували педагогам за знання, за підтримку, за мудрі поради, за вимогливість, за віру в їхні сили, за уроки людяності й відповідальності.
Ліцей для них був не лише місцем, де вивчають предмети. Це був простір, де вони вчилися спілкуватися, дружити, помилятися, виправлятися, працювати в команді й шукати себе.
Саме тому слова "дякуємо, дорогі учителі" звучали цього вечора не формально, а по-справжньому щиро.
Батьківський поріг, мамина усмішка і благословення на дорогу
Один із найемоційніших моментів випускного був присвячений батькам. У сценарії звучали слова про мамину усмішку зі сльозою на щоці, про батьківське плече, яке завжди приходить на допомогу, про рідний поріг, від якого діти вирушають у великий світ.
Батьки тримали рушники, благословляли дітей на дорогу, підтримували їх поглядами, обіймами і словами. Для них цей вечір був не менш хвилюючим, ніж для самих випускників. Адже ще вчора вони вели своїх дітей до першого класу, а сьогодні проводжають у доросле життя.
Випускники дякували мамам і татам за любов, терпіння, турботу, недоспані ночі, підтримку у складні моменти й віру в них. Бо за кожним успіхом дитини завжди стоїть родина.
"Ніч, коли сяють мрії…"
Уся програма вечора була побудована як символічний фільм про шкільні роки. У ньому були "серії" про перші сходинки, зоряні мрії, уроки, класних керівників, батьків, однокласників і прощання з ліцеєм.
Ця форма зробила випускний особливо живим і теплим. На сцені були пісні, сценки, діалоги, спогади, гумор, танці, слова подяки і щирі побажання. Випускники не просто отримали документи про освіту — вони ще раз прожили свою шкільну історію разом із тими, хто був поруч усі ці роки.
Назва вечора — "Ніч, коли сяють мрії…» — стала дуже промовистою. Бо цього дня кожен випускник думав про своє майбутнє. Хтось — про навчання, хтось — про професію, хтось — про нові міста, нових людей і нові можливості. Але всіх їх об’єднувало одне: віра в те, що попереду — їхня дорога.
Дмитрівський ліцей став рідним
Випускниця Аліна Чинник з родиною
Випускниця 11 класу Аліна Чинник, яка отримала свідоцтво з відзнакою, зізнається: хоча навчалася у Дмитрівському ліцеї лише два роки, цей заклад став для неї по-справжньому рідним.
"Для мене цей день дуже хвилюючий і особливий. Я отримала свідоцтво з відзнакою, і це результат не лише моєї праці, а й підтримки моїх батьків, учителів та людей, які вірили в мене.
Ми з родиною переїхали з міста Добропілля Донецької області. До цього в моєму житті було багато онлайн-навчання: спочатку через коронавірус, потім через повномасштабну війну. Тому, коли я прийшла до Дмитрівського ліцею, для мене було дуже важливо відчути справжнє шкільне життя — з уроками в класі, друзями, спілкуванням, святами, олімпіадами, підтримкою вчителів.
Я навчалася тут лише два роки, але за цей час дуже полюбила ліцей, учителів і своїх однокласників. Тут я знайшла друзів, змогла розкрити себе, повірити у свої сили й зрозуміла, що навіть після складних змін у житті можна почати новий етап і досягти хороших результатів.
Я дуже вдячна вчителям за знання, терпіння, підтримку і за те, що допомагали мені рухатися вперед. Вдячна своїм однокласникам за спільні моменти, жарти, підтримку і дружбу. Дмитрівський ліцей для мене — це місце, де я отримала не лише освіту, а й тепло, впевненість і відчуття, що я на своєму місці.
Попереду новий етап, і, звичайно, трохи хвилююся. Але я вірю, що знання, досвід і підтримка, які отримала тут, допоможуть мені й надалі йти до своєї мети. Цей ліцей назавжди залишиться у моєму серці", - зазначила Аліна.
Останній вальс і дорога у майбутнє
Випускниця Аліна Чинник з молодшою сестрою Вірою Левандовською виконує пісню
Фінальним акордом свята став випускний вальс. У ньому було все: юність, хвилювання, краса моменту, трішки смутку і багато надії. Це був танець прощання зі шкільним дитинством і водночас танець зустрічі з майбутнім.
Попереду у випускників — нові дороги. Вони обиратимуть професії, навчатимуться, працюватимуть, будуватимуть власне життя. Але Дмитрівський ліцей імені Т.Г. Шевченка назавжди залишиться для них місцем, де починалася їхня історія.
Тут вони дорослішали, мріяли, дружили, сперечалися, перемагали, помилялися, знаходили себе і вчилися бути людьми.
І хай у кожного з них буде своя щаслива дорога. Хай мрії, які сяяли цього вечора, обов’язково здійсняться. Хай у серці завжди живе пам’ять про ліцей, учителів, батьків, друзів і ту особливу ніч, коли дитинство тихо відступило, а попереду відкрився великий світ.
Фото надала заступниця директора з виховної роботи Дмитрівського ліцею – Альона Станіславівна Діденко.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
