Під час блекауту редакція може залишитися без електроенергії та інтернету саме тоді, коли людям найбільше потрібна перевірена інформація. Журналістам необхідно повідомляти про безпекову ситуацію, рішення влади, соціальну допомогу, роботу лікарень, навчальних закладів і критичної інфраструктури. Але як це зробити, коли розряджаються ноутбуки й телефони, не працює зв’язок, а редакційна техніка зупиняється?
Для українських медійників відповіддю на частину цих викликів стала "Медіабаза" — мережа регіональних хабів Інституту масової інформації. Тут журналісти можуть працювати під час відключень електроенергії, користуватися супутниковим інтернетом, отримувати захисне спорядження, проходити навчання та знаходити підтримку професійної спільноти.
Про роботу мережі учасникам тренінгу "ЄС: просто про складне. Кропивницький" розповів Павло Лісниченко, координатор всеукраїнської мережі медіахабів Інституту масової інформації "Медіабаза".
Мережа продовжує свою діяльність завдяки співпраці з Європейською Комісією. Фінансова підтримка Європейського Союзу допомагає забезпечувати хаби альтернативними джерелами живлення, супутниковим інтернетом і ресурсами, необхідними журналістам для роботи в умовах війни.
Від локальної ініціативи у Кропивницькому до всеукраїнської мережі
Павло Лісниченко, координатор всеукраїнської мережі медіахабів Інституту масової інформації "Медіабаза".
Історія «Медіабази» розпочалася у червні 2022 року саме у Кропивницькому. Тоді це була відповідь на конкретні потреби медійників, які продовжували працювати після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Проєкт ще не мав сталого фінансування та чітко сформованої моделі. Проте журналістам уже були потрібні приміщення для роботи, техніка, засоби захисту, павербанки, ноутбуки, аптечки, бронежилети й шоломи.
Позитивні відгуки місцевих медійників показали, що така підтримка необхідна не лише на Кіровоградщині. Наприкінці жовтня 2022 року ініціатива масштабувалася до мережі з десяти регіональних хабів.
Згодом «Медіабаза» продовжила розвиватися, дослухаючись до потреб журналістів у різних областях. Станом на середину липня мережа налічувала вже 15 регіональних хабів у Житомирі, Чернігові, Сумах, Харкові, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі, Миколаєві, Кропивницькому, Одесі, Херсоні, Чернівцях, Слов’янську, Черкасах і Хмельницькому.
Різні міста — різні потреби журналістів
Хаби не створювали за єдиним шаблоном. Кожен регіон має свою безпекову ситуацію, інфраструктуру та умови роботи.
У прифронтових областях журналістам частіше потрібні бронежилети, каски, аптечки та інше захисне спорядження. У містах, які потерпають від тривалих відключень електроенергії, особливого значення набувають генератори, зарядні станції, резервне живлення та стабільний інтернет.
Десь редакціям необхідні професійні консультації й навчання, а десь — допомога у встановленні комунікації з органами місцевої влади, пошуку експертів або налагодженні контактів із колегами.
Тому кожен хаб розвиває ті напрямки, які найбільше потрібні місцевій медійній спільноті.
Спільною залишається головна мета — допомогти журналістам продовжувати роботу навіть у найскладніших умовах.
Як "Медіабаза" допомогла редакції газети "Сільське життя"
Редакторка газети "Сільське життя" та сайту Знам'янка.City Катерина Матко та Павло Лісниченко, координатор всеукраїнської мережі медіахабів Інституту масової інформації "Медіабаза".
Редакція газети "Сільське життя" та сайту Знам’янка.City отримала від Інституту масової інформації та "Медіабази Кропивницький" за підтримки міжнародних організацій генератор і сонячну міністанцію.
Водночас нині мережа "Медіабаза" продовжує й розширює підтримку українських медійників завдяки співпраці з Європейською Комісією.
Отримане редакцією обладнання стало особливо важливим під час тривалих відключень електроенергії. Генератор допоміг заряджати ноутбуки, телефони та іншу техніку, готувати матеріали для сайту й друкованої газети, оновлювати сторінки у соціальних мережах та підтримувати зв’язок із читачами.
— Під час блекаутів генератор допоміг нашій редакції працювати безперебійно. Ми могли продовжувати готувати й публікувати матеріали, повідомляти про важливі рішення, соціальні виплати, безпекову ситуацію та події у громадах. Для невеликого місцевого медіа така технічна підтримка надзвичайно важлива, адже самостійно придбати все необхідне обладнання редакції складно, — розповідає редакторка газети "Сільське життя" та сайту Знам’янка.City Катерина Матко.
Технічна допомога дала змогу редакції не зупинити роботу в період нестабільного електропостачання. Жителі Знам’янської, Дмитрівської та сусідніх громад продовжували отримувати перевірену місцеву інформацію навіть тоді, коли звичні канали комунікації працювали з перебоями.
Цей досвід показує, що допомога редакції насправді є допомогою всій громаді. Генератор, зарядна станція чи супутниковий інтернет підтримують не лише техніку — вони зберігають інформаційний зв’язок із тисячами людей.
Робоче місце під час блекауту
Одним із головних напрямків роботи "Медіабаз" є надання журналістам обладнаних місць для роботи.
Під час аварійних або планових відключень електроенергії медійники можуть прийти до хабу, зарядити техніку, скористатися інтернетом і продовжити підготовку матеріалів.
Завдяки співпраці з Європейською Комісією регіональні хаби забезпечені альтернативними джерелами енергії та супутниковим інтернетом Starlink. Це дозволяє працювати навіть під час довготривалих відключень електроенергії.
Павло Лісниченко розповідав, що під час повної відсутності електропостачання у Кропивницькому хабі одночасно працювали до двадцяти журналістів.
Вони мали доступ до робочих місць, обладнання, інтернету та генератора, який забезпечував безперебійне живлення.
Бронежилет, шолом і аптечка для роботи в небезпечних умовах
Українські журналісти працюють на місцях ракетних ударів, фіксують наслідки обстрілів, їздять у прифронтові громади та на деокуповані території.
Така робота потребує не лише професійних знань, а й належного захисту. Проте невеликі місцеві редакції не завжди мають можливість самостійно придбати дорогі бронежилети, каски, аптечки й технічне обладнання.
"Медіабази" передають журналістам захисні комплекти в тимчасове користування. Після завершення знімання чи відрядження спорядження повертають до хабу, щоб ним могли скористатися інші колеги.
"У Кропивницькій "Медіабазі" журналісти можуть отримати бронежилети, каски, наколінники, захисні окуляри, аптечки, бандажі, павербанки й телефони для роботи в небезпечних умовах.
Таку допомогу отримують не лише українські медійники. Безпековим обладнанням користуються й представники іноземних видань, які приїжджають висвітлювати події в Україні.
З моменту заснування мережа видала журналістам 810 одиниць захисного та технічного спорядження", - каже Павло Лісниченко.
За кожною цифрою — конкретна поїздка, знімання чи репортаж, під час якого медійник мав більше можливостей захистити себе.
Майже вісім тисяч звернень до просторів
Приміщеннями "Медіабаз" журналісти скористалися 7827 разів.
Для одних це було робоче місце під час блекауту, для інших — простір для інтерв’ю, професійної зустрічі чи підготовки матеріалу. Хтось приходив отримати техніку або захисний комплект, а хтось — познайомитися з місцевими журналістами й знайти необхідні контакти.
Загалом послугами мережі користуються майже чотири тисячі медійників із 18 країн світу. Вони можуть попрацювати в хабах, отримати бронежилет, аптечку чи шолом, а також знайти контакти журналістів, які добре знають свій регіон.
Для іноземних кореспондентів така допомога особливо важлива. Співпраця з місцевими медійниками дозволяє краще розуміти контекст, швидше перевіряти інформацію та розповідати світові не лише про загальнонаціональні події, а й про життя окремих громад.
Навчання, яке допомагає працювати безпечніше
Обладнання саме по собі не може гарантувати безпеку. Журналіст має знати, як поводитися під час обстрілу, користуватися аптечкою, захищати свої дані та працювати з чутливими темами.
Тому "Медіабази" регулярно проводять професійні навчання. Теми формують відповідно до запитів журналістів у конкретних регіонах.
Це можуть бути тренінги з фізичної та цифрової безпеки, домедичної допомоги, журналістських стандартів, протидії дезінформації, роботи з відкритими даними та комунікації з органами влади.
Від початку діяльності мережа організувала 729 тренінгових і нетворкінгових заходів, учасниками яких стали 12 126 людей.
Отримані знання допомагають медійникам створювати якісніші матеріали, захищати джерела інформації, уникати професійних ризиків і відповідальніше працювати зі своєю аудиторією.
Допомога тим, хто щодня працює з болем війни
Журналісти регулярно спілкуються з людьми, які втратили рідних, житло або здоров’я. Вони працюють із темами загибелі, полону, вимушеного переселення, руйнувань і людського горя.
Водночас самі медійники живуть у країні, де триває війна. Вони переживають повітряні тривоги, обстріли, особисті втрати й постійну невизначеність.
Тривале психологічне навантаження може призвести до виснаження, професійного вигорання та бажання залишити професію.
Тому хаби організовують не лише навчання, а й ретрітні та відновлювальні заходи. Вони дають журналістам можливість поспілкуватися з колегами, відновити сили та отримати психологічну підтримку.
Турбота про ментальне здоров’я працівників медіа — це також внесок у стійкість редакцій. Виснажена команда не зможе довго й якісно виконувати свою роботу, особливо під час війни.
Медіашколи як відповідь на кадровий голод
Ще одним викликом для регіональних медіа стала нестача працівників.
Частина журналістів виїхала за кордон, дехто змінив професію або долучився до Сил оборони України. Невеликим редакціям дедалі складніше знаходити підготовлених працівників.
Щоб зацікавити молодь журналістикою, «Медіабаза» організувала кілька медіашкіл у Кропивницькому та Чернігові.
Хаби також співпрацюють із місцевими закладами вищої освіти, проводять зустрічі та практичні заняття для студентів. Молоді люди знайомляться з роботою редакцій, сучасними форматами та професійними стандартами.
Такі ініціативи мають довгострокове значення. Вони допомагають не лише знайти майбутніх працівників для місцевих видань, а й формують нове покоління журналістів, які розуміють відповідальність медіа перед суспільством.
Чому ЄС підтримує незалежні українські медіа
Генератори, Starlink, робочі місця чи бронежилети можуть здаватися лише технічною допомогою. Насправді йдеться про підтримку значно ширшої цінності — права людей отримувати достовірну інформацію.
Незалежні медіа контролюють дії влади, перевіряють заяви посадовців, розповідають про проблеми громад, пояснюють складні рішення та дають голос людям, яких можуть не почути.
Під час війни Росія намагається зруйнувати український інформаційний простір не лише фізичними атаками, а й дезінформацією. Пропаганда прагне посіяти паніку, зневіру, недовіру до держави та суперечки всередині суспільства.
Місцеві редакції відіграють особливу роль, адже добре знають свої громади й мають безпосередній зв’язок із читачами. Вони можуть швидко перевірити інформацію та пояснити, що конкретне рішення означає для жителів міста чи села.
Підтримуючи роботу «Медіабаз», Європейський Союз допомагає журналістам не зупинятися під час блекаутів, працювати безпечніше, професійно розвиватися та протидіяти інформаційним загрозам.
Допомога медіа — це допомога громаді
Результат міжнародної підтримки можна побачити не лише у звітах і великих цифрах.
Він проявляється тоді, коли журналіст заряджає ноутбук у хабі та публікує важливе повідомлення під час блекауту.
- Коли репортер бере бронежилет і їде документувати наслідки російського удару.
- Коли студент проходить медіашколу й долучається до місцевої редакції.
- Коли виснажена команда отримує можливість відновитися й продовжує працювати.
- Коли генератор дозволяє невеликій редакції «Сільського життя» не припиняти випуск газети та оновлення сайту під час тривалих відключень електроенергії.
За кожним із цих випадків стоїть право громадян знати, що відбувається поруч із ними.
Щоб суспільство не залишалося в інформаційній темряві
"Медіабаза" починалася у Кропивницькому як локальна ініціатива, створена у відповідь на потреби журналістів. Згодом вона стала всеукраїнською мережею з 15 регіональних хабів.
Головна концепція проєкту, за словами Павла Лісниченка, — підтримувати журналістів у будь-якій необхідній для них формі.
Сьогодні це не лише робочі столи й інтернет. Це технічне та захисне обладнання, навчання, психологічне відновлення, професійні контакти й підтримка молодих медійників.
Досвід редакції "Сільського життя" показує, наскільки відчутною може бути така допомога на місцевому рівні. Отриманий генератор допоміг редакції працювати під час блекаутів, а читачам — не втратити доступ до важливої інформації.
Підтримуючи незалежні медіа, міжнародні партнери та Європейський Союз допомагають не лише журналістам. Вони підтримують громади, демократію та право людей знати правду.
Адже навіть коли зникає світло, інформація, від якої залежить життя громади, не може чекати.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
