29 серпня, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, у Кропивницькому родинам полеглих військовослужбовців вручили державні нагороди та військові відзнаки.

Серед нагороджених посмертно — старший сержант Віктор Савченко. За особливі заслуги у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, бездоганне виконання військового обов’язку, виявлені мужність, доблесть і честь його відзначили орденом "За мужність" III ступеня.

Нагороду отримали сестри Валентина і Тетяна та брат Олександр.

Нагороду за брата отримала родина

Родина полеглого Захисника Віктора Савченла - сестри Валентина та Тетяна, брат Олександр з дружиною Вітою та племінники Тимофій та БогданРодина полеглого Захисника Віктора Савченка - сестри Валентина та Тетяна, брат Олександр з дружиною Вітою та племінники Тимофій та БогданАвтор: Катерина Матко

Для родини Віктора Савченка 29 серпня стало особливим і водночас дуже болісним днем.

У Кропивницькому державну нагороду, якою Захисника відзначили посмертно, вручили його рідним.

Державні нагороди та військові відзнаки родинам полеглих воїнів передали начальник Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрій Райкович та голова Кіровоградської обласної ради Юрій Дрозд.

Для родини ця відзнака — не лише офіційне визнання служби Віктора, а й ще одне свідчення того, що його внесок у захист України пам’ятають і шанують.

Віктор Савченко став на захист України ще у 2014 році

Віктор СавченкоВіктор Савченко

Віктор Савченко народився 13 грудня 1970 року у селі Веселий Кут.

Він служив водієм-електриком взводу безпілотних авіаційних комплексів.

До захисту України Віктор долучився ще у 2014–2015 роках. Згодом знову продовжив військову службу та виконував завдання, пов’язані з обороною держави.

За роки служби Захисник отримав низку відзнак. Серед них — хрест мужності "За оборону Бахмута", медаль командувача Сил територіальної оборони ЗСУ "За вірну службу" III ступеня, нагороди за оборону держави, відзнаки за службу та поранення, а також подяка за зразкове виконання службових обов’язків у боротьбі за свободу, незалежність і територіальну цілісність України.

Старший сержант Віктор Савченко загинув 2 серпня 2025 року поблизу села Зарічне Чугуївського району Харківської області.
Удома на нього чекала велика родина. Серед найдорожчих людей Захисника — його мама Галина Іванівна для якої втрата сина стала непоправним болем. Пам’ять про Віктора бережуть також його син, брати, сестри, племінники.

"Завжди був добрим, усміхненим і позитивним"

Сестра полеглого захисника Віктора Савченка Валентина Болотіна тримає в руках нагороду братаСестра полеглого захисника Віктора Савченка Валентина тримає в руках нагороду братаАвтор: Катерина Матко

Знам’янка.City поспілкувалася із сестрою Віктора — Валентиною. Вона згадує брата не лише як військового, а передусім як добру, надійну і світлу людину.

— У нас із братом було 17 років різниці, тому в уяві найбільше згадую той період, коли він повернувся з армії. Як він нас забавляв, як багато жартував. Завжди був добрим, усміхненим, позитивним, — розповідає Валентина.

Після служби Віктор працював на Укрзалізниці, а пізніше — у ДП "Чорноліський лісгосп" майстром лісу.

— І колеги, і побратими згадують про нього лише добре. Надійний, добрий, відповідальний, — говорить сестра.

Саме таким Віктор залишився у пам’яті рідних — людиною, на яку можна було покластися.

У родині досі чекають ще одного брата

Валентина розповіла, що менший за Віктора брат Микола також став на захист України.

Із 5 квітня 2023 року він вважається зниклим безвісти.

— Чекаємо, віримо, не втрачаємо надію на його повернення, — говорить Валентина.

Для родини Савченків війна принесла одразу два важкі випробування: втрату Віктора і тривале очікування звістки про Миколу.

Попри біль, родина продовжує зберігати пам’ять про Віктора і вірити, що Микола повернеться додому.

У день вручення нагороди родина бігла за Віктора

29 серпня родина Віктора Савченка не лише отримала його посмертну державну нагороду.

Того ж дня у Дмитрівці брат Віктора Олександр із дружиною Вітою, сестри Валентина й Тетяна, племінники Тимофій та Богдан долучилися до Всеукраїнського забігу "Шаную Воїнів, біжу за Героїв України".

Для родини участь у забігу стала ще одним способом вшанувати пам’ять Віктора.

Цього дня кожен метр дистанції був не про спортивний результат, а про ім’я людини, яку люблять, пам’ятають і за якою продовжують сумувати.

Пам’ять, яка залишається з родиною

Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

Орден "За мужність" III ступеня, вручений родині Віктора Савченка, — це державне визнання його служби та жертовності.

Але для близьких Віктор назавжди залишиться не лише старшим сержантом і Захисником України.

Він залишиться братом, який піклувався про братів та сестер. Людиною, про яку тепло говорять колеги та побратими. Надійним, добрим і відповідальним чоловіком, чия пам’ять живе у родині.

Світла і вічна пам’ять Віктору Савченку.

Вічна шана Захисникам України.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!