Україна вивчає досвід Польщі, яка вже пройшла шлях адаптації аграрного сектору до правил Європейського Союзу. Представники України та Молдови взяли участь у третій Літній школі у Кракові, де знайомилися з польськими підходами до роботи аграрного сектору після вступу країни до ЄС.
Навчальна програма була присвячена практичним аспектам адаптації сільського господарства до європейських вимог. Учасники вивчали систему державної підтримки, ветеринарний та фітосанітарний контроль, насінництво, аграрне дорадництво, а також механізми управління і контролю в межах Спільної аграрної політики ЄС.
Окрему увагу приділили практичному досвіду Малопольського воєводства — учасники відвідали державні установи та підприємства, де могли побачити, як працюють механізми підтримки місцевих виробників, короткі ланцюги постачання, розвиток місцевої та органічної продукції і програми розвитку сільських територій.
Вступ до ЄС — це зміна правил роботи
Досвід Польщі показує: європейська інтеграція аграрного сектору не обмежується ухваленням нових законів.
Зміни стосуються системи контролю якості та безпечності продукції, ветеринарних і фітосанітарних вимог, насінництва, державної підтримки виробників, аграрного дорадництва, систем управління та контролю.
Саме ці практичні механізми українські представники вивчали у Польщі.
Під час літньої школи у Кракові
Для українського аграрія це означає поступовий перехід до правил, за якими продукція має відповідати європейським вимогам на всіх етапах — від виробництва до виходу на ринок. Водночас для держави це означає необхідність створення зрозумілої системи підтримки виробників та ефективного контролю за дотриманням правил.
Кіровоградщина вже працює в експортному аграрному просторі
Для Кіровоградської області ця тема особливо важлива, адже аграрний сектор є однією з основ регіональної економіки.
Останні доступні офіційні дані про зовнішню торгівлю свідчать, що у січні–вересні 2025 року Кіровоградщина експортувала товарів на 607,2 млн доларів США. Експорт здійснювався до 117 країн світу. За цей же період імпорт становив 238,6 млн доларів.
Серед основних експортних товарів області — жири та олії тваринного або рослинного походження, продукція рослинного походження та готові харчові продукти. Тобто значна частина зовнішньої торгівлі області безпосередньо пов’язана з аграрним виробництвом та його переробкою.
Яким був аграрний 2025 рік для області
Кіровоградщина у 2025 році залишалася одним із найбільших виробників соняшнику в Україні. За даними обласного департаменту агропромислового розвитку, площа посівів соняшнику становила 691 тисячу гектарів, а валовий збір — близько 1,165 млн тонн. За цими показниками область була першою в Україні.
Загалом у 2025 році аграрії області зібрали близько 3,176 млн тонн зернових і технічних культур. Урожайність зернових становила 38,5 центнера з гектара. Ці цифри показують масштаб аграрного виробництва Кіровоградщини. А отже, питання відповідності продукції європейським вимогам для регіону — не теоретичне. Від нього залежатимуть можливості виробників працювати на європейському ринку та розширювати експорт.
Підтримка аграріїв уже змінюється
Європейська інтеграція стосується не лише контролю та стандартів. Важлива її частина — механізми підтримки сільського господарства.
У 2025 році аграрії Кіровоградщини отримали 330,7 млн гривень бюджетної підтримки. Серед інструментів були дотації на утримання великої рогатої худоби, кіз та овець, субсидії на гектар, компенсація вартості сільськогосподарської техніки та грантова підтримка малого і середнього бізнесу.
Це важливий напрям і з погляду європейської інтеграції, адже Спільна аграрна політика ЄС передбачає цілу систему фінансової підтримки фермерів та розвитку сільських територій. Саме тому українському аграрному сектору важливо не лише адаптувати стандарти виробництва, а й розуміти, як працюють механізми підтримки фермерів у країнах ЄС.
Чому Україна вивчає саме польський досвід
Польський досвід для України особливо цінний тим, що ця країна вже пройшла складний процес адаптації сільського господарства до європейської політики.
Для українських виробників це можливість побачити не лише кінцевий результат, а й практичні механізми, які використовує держава: як організований контроль, як працює дорадча система, як підтримуються місцеві виробники, як розвиваються сільські території та як функціонує Спільна аграрна політика ЄС.
Саме тому Літня школа у Кракові стала не просто навчанням про європейські правила, а можливістю побачити їх у роботі.
Від європейських правил — до українського поля
Для Кіровоградщини європейська інтеграція агросектору має цілком практичний вимір. Наш регіон має потужне сільськогосподарське виробництво, значні посівні площі, переробні підприємства та експортний потенціал. Водночас вихід на ринки ЄС вимагає відповідності продукції європейським вимогам та готовності виробників працювати за новими правилами.
Тому польський досвід може бути корисним не лише чиновникам чи профільним фахівцям. Він стосується і фермерів, і переробників, і підприємств, які вже експортують продукцію або планують виходити на нові ринки.
Євроінтеграція аграрного сектору — це поступовий процес. Він починається з адаптації правил, але зрештою має змінити щоденну практику роботи державних установ, громад та підприємців.
І для Кіровоградщини, де аграрний сектор залишається одним із ключових для економіки області, ці зміни вже не питання далекого майбутнього. Це частина підготовки до роботи України в європейському економічному просторі.
Першоджерела, використані при підготовці матеріалу: Міністерство економіки України, Кабінет Міністрів України, Представництво ЄС в Україні, Суспільне Кропивницький, E-land
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
