З Людмилою Борзовою, місцевою активісткою та майстринею ми познайомилися на сільському святі у клубі села Макариха. Вона створила колоритну фотозону, біля якої стояли та чекали на свою чергу люди, що хотіли сфотографуватися у куточку з ростовою лялькою “Пані Макарихою”.
Про цю енергійну та ініціативну жінку, моя подальша розповідь.
Життєвий шлях Людмили
Людмила народилася та виросла у мальовничому селі Макариха. Зростала розумною та енергійною дівчинкою. У дитинстві любила малювати квіти та ліпила всілякий посуд для своїх ляльок, мала хист до творчості.
“Після закінчення школи вступила до Кременчуцького ПТУ №15, де здобула професію кравчині трикотажних виробів, встигала і навчатися і працювати на трикотажній фабриці”, – розповіла Людмила.
Людмила Борзова з ростовими маками
У 1992 році Людмила одружилася та почався новий етап у житті. Народилися діти. Переїхала до Знам’янки та працювала молодшою медсестрою. А після декретної відпустки повернулася у село до батьків. Залишилася жити у Макарисі, де все рідне і знайоме.
Після народження другої донечки, Людмила працювала кухарем в агрофірмі близько 4 років. А після закриття підприємства, стала домогосподаркою.
Як заробляти у селі
“Тримаю чимале господарство, адже тільки так можна заробити у селі собі на життя. – продовжила розповідь Людмила. – Займаюся вирощуванням птиці, утримую корів, та реалізовую свою продукцію на ринку.”
Активності сільської майстрині
Людмила завжди активна та всіляко згуртовує односельців для спільної діяльності задля покращення життя у селі.
Майстрині біля своїх ростових соняшників
Коли село Макариха увійшло до складу Дмитрівської ТГ, місцеві активістки на чолі із Людмилою вирішили подати на розгляд громади ідею створення майстерні рукоділля “Мальва”.
І вже через рік проєкт був втілений у життя й у Макарисі з’явилася майстерня, де жінки із захопленням майструють всілякі прикраси до клубу, готуються до свят з оригінальними та красивими фотозонами, а також допомагають пенсіонерам у дрібному ремонті одягу.
Як Людмила почала створювати квіткові шедеври
“Коли діти повиростали, то з’явилися інші захоплення, – розповіла Людмила, – одного разу я побачила на якомусь сайті фото ростових квітів, вони мене зачарували своєю красою. Я розповіла про ці квіти своїм майстриням, і ми вирішили, що спробуємо їх робити”, – поділилася Людмила.
Вона подивилася у ютубі майстер-клас. Геннадій Дебелий, місцевий депутат, допоміг закупити матеріали для квітів. І Людмила з майстринями виготовили величезні маки. Вони вийшли напрочуд гарними й відтоді ростові квіти стали візитною карткою макарівської майстерні “Мальва”.
Майстерня "Мальва"
“Це просто неймовірне відчуття, коли ти робиш щось, що тебе зачаровує. Ідеї приходять звідусіль. Недавно виготовила авторську вазу з котиками, яку продумала від початку і до кінця самостійно. Вийшло просто неперевершено. А коли ми виставляємо свої квіти на розгляд і це захоплює глядача, то це надає неабияке натхнення для майбутніх виробів”. – розказала Людмила.
Коли відкрилася майстерня, то прийшло близько 10 осіб і почали активно працювати. Свої перші квіти пошили зі шматків тканини та прикрасили сцену у макариському клубі до 8 березня, зробили гарну фотозону.
Коронавірус і війна зменшили колектив майстринь
“І раптом прийшов коронавірус, люди почали хворіти, і в майстерні залишилося 6 майстринь та місцевих активісток. Коли почалася війна, то ми плели сітки, виготовляли окопні свічки, збирали продукти та відправляли на передову”, – продовжила Людмила.
Активістки Макарихи працюють задля збереження краси та затишку села
“Ми майструємо, ініціюємо прибирання у селі. Посадили клумби з квітами біля зупинки, щоб людям було затишно і приємно. А це копітка праця, бо в кожної активістки своє господарство вдома. Але, коли потрібно зробити щось корисне для села, то відкладаємо всі свої справи й вперед, бо хочемо жити у чистоті й красі”, – розказала Людмила.
До речі, жінки подали проєкт на Паркову зону, який громада також підтримала. Майстриням виділили кошти, і вони облаштували затишну зону відпочинку у центрі села. Тут є і спортивний майданчик, і альтанка, і квіткові клумби.
Обслуговують ці клумби самотужки, також допомагають місцеві фермери. Хочуть, щоб у селі був порядок.
Зона відпочинку
“Я дуже люблю квіти, мрію, щоб біля кожного будинку у селі була яскрава клумба, щоб село перетворилося на маленький райський куточок, щоб людям було приємно тут жити та виховувати своїх дітей, щоб село Макариха жило і мало майбутнє”, – закінчила розмову Людмила. – Чекаємо на Перемогу, та працюємо кожен на своєму фронті. Бажаємо миру своїй рідній країні, підтримуємо одне одного.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
