На нашому сайті — оповідання нашої блогерки Тетяни Біденко «Не буде там щастя». Це прониклива історія про жіночу долю, непрості стосунки, любов, зраду, надію і мудрість старших, чиї слова інколи виявляються пророчими...
"Не буде там щастя..."
От що не кажіть, а ото старі люди знають, що кажуть. А теревенили таке: "Ой, не буде там щастя, не буде, бо те щастя – діряве решето." І як у воду дивилися...
Ну, чому як розумна, гарна, тямуща дівчина, то обов'язково до пари стане якийсь непутьовий. Та хіба ж Інна про таке "щастя" мріяла. А що Олег? Олег молодик був гарний. Ну той що, що недалекий, красень он який! Плечі-гори, кучері – дівчата шиї скручували, ну, справжній козак. Значно старший був за Інну, але вік коханню не завада, а те, що розвідняк, то хіба це проблема.
Отак і весілля зіграли. Скромненько, бо батьки дівчини не про такого зятя, сказати чесно, мріяли. Але який вже є. Бо ще донька в дівках засидиться. Он пів класу їхнього незаміжні. Так і онука діждалися. Олег працював, іноді після роботи з друзяками пиво пив...
Після декретної відпустки Інна вийшла на роботу. Працювала в школі діловодом, згодом закінчила вуз і вже викладала для студентів пту. Якось так і жили. Ніби й разом, але кожен окремо. Єдина спільна тема для життя – це син.
Потім Олег кинувся шукати легких заробітків у Європі, а Інна кинулася теж шукати...тільки тепла і любові в інших обіймах. І знайшла. Молодший за неї років на десять її учень Ілля. Але хіба то для щастя перешкода, якщо любов. Батьки Інни хапалися за серце, та донька стояла на своєму: люблю і все.
Якось розвелася із Олегом і вдруге під вінець...Мати з батьком довго протестували проти такого зятя-малолітки, але як народився Іванко, то почали спілкуватися.
Прилаштували зятя на роботу, допомагали з дітьми. Донька аж помолодшала: зачіска молодіжна, спортивний стиль, очі сяють... Життя заграло всіма барвами... та не довго та палітра вабила яскравістю. Ілля з підлітка переріс у змужнілого чоловіка.
Тепер Інна очей із другої половини не спускала, бо той красень так і норовив у гречку скочити... Не вгледіла: почали люди нашіптувати жінці, що до Карини «ходить» її Ілля. Дівчина-студентка закрутила мізки молодику добряче, що забув і за сина, і за дружину...
Війна стресонула всіх. Про кохання-зітхання вже ніхто не згадував. Іллю випровадили до армії. Потяглися сірі воєнні будні. Із дому чоловікові на фронт надходили посилки від двох жінок. Кожна надіялася, що повернеться саме до неї…
Хто дочекається свого щастя? Але старі люди знають, що кажуть… Не буде там щастя, не буде, бо те щастя – діряве решето…
Петрове, липень 2023року
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
Читайте також:Три крапки: історія зниклого безвісти захисника Віталія Носача
Читайте також:Ніч Шамана: нарис із життя військового зі Знам’янки
