В селі Мошорине Суботцівської громади ветерани створили музей села. Ознайомитися з історією села і оглянути унікальні експозиції можна в музеї, який розміщений в приміщенні старостату.
Знам’янка.City відвідала музей та поспілкувалася з ініціативною групою ветеранів, які розповіли як виникла ідея, як збирали унікальні речі своїх односельців і скільки експонатів налічується у музеї.
Хто ініціював створення музею
“Мошорине багате своєю історією, має свої традиції, тут живуть талановиті і працьовиті люди. У 2016 році ветеранський актив села Мошорине вирішив зібрати фотоматеріали, документи, інформацію, речі побуту, одяг своїх родин та односельців”, - розповідає голова Мошоринської первинної організації Людмила Єрьоменко.
Голова Мошоринської первинної ветеранської організації Людмила Єрьоменко
Ветерани: Людмила Єрьоменко, Раїса Погорєлова, Людмила Вака, Наталія Погребняк, Наталя Кондратенко, Лідія Рукавішнікова, Парасковія Прокопчук, Людмила Гудак, Віра Войчишина, Марія Руденко, Віра Ковтунович, Тамара Супрун, Раїса Смуглій, Олександра Ілюшкіна, Галина Жувак, Ольга Брайко збирали фотоматеріали та речі побуту. Мошоряни дізнавшись про цю ідею, приносили речі, розповідали їх історії, від кого вони залишилися у спадок. Ветеранка Наталя Кондратенко разом з учнями Мошоринської школи зібрала 17 легенд про село, які оформила у папку.
Раїса Погорєлова та Віра Войчишина
Коли було зібрано багато матеріалів, постало питання де все це розмістити та як привабливо і цікаво оформити. Для цього потрібно було приміщення та кошти на виготовлення стендів та фотоальбомів. Ветерани придбали канцтовари: папір, фотопапір, друкарську фарбу, папки, клей, за власні кошти.
Жителі міста Знам'янки Любов та Олександр Ігнатьєви відвідали музей у селі Мошорине
“Значну підтримку і допомогу отримали від старости Володимирівського старостинського округу Олексія Кондратенка, - розповідає Людмила Єрьоменко. – Ще будучи Мошоринським сільським головою він підтримав нашу ініціативу та допоміг втілити її у життя”.
У світлиці
У приміщенні колишньої Мошоринської сільської ради для створення музею виділили три кімнати. Кошти на придбання засобів для ремонту та стендів виділила сільська рада, а ремонтні роботи та оформлення кімнат ветерани зробили власними силами. У травні 2021 року було створено дві кімнати і музей приймав своїх відвідувачів.
У музеї села Мошорине
Фотосвітлини, документи та життєві історії людей села
Ветеранки села Мошорине
У першій кімнаті історії села зібрано досить багато матеріалів довоєнного періоду, про Другу Світову війну, про воїнів-Афганців, про учасників АТО, ліквідаторів наслідків аварії Чорнобильської катастрофи та про звичайних людей, які розбудовували село. Зібрано 915 фотографій, понад 30 папок, 10 альбомів, оформлено 14 стендів та зібрано багато світлин. Найдавніша світлина зроблена 1890 року. Оберегами кімнати є ікона Пресвятої Богородиці та вишитий рушник, які вишили майстрині села: Наталія Кондратенко, Галина Жувак, Параска Прокопчук, Лідія Рукавішнікова, Наталія Погребняк та Людмила Вака.
Світлиця зберігає унікальні речі минулого
Людмила Вака у світлиці
Друга кімната, яку назвали Світлицею, відтворила давню українську хату, де зібрані старовинні речі: мисник з посудом; ліжко заслане вишитим підузорником, на якому викладені подушки у вишитих наволочках; стіл де розміщені статуетки, серветки; на підлозі домоткані ряднини; в кутку піч, біля якої є й знаряддя до неї рогачі, кочерги. Біля стін стоять лавки на яких розміщені речі побуту: прядка, веретено, праски, рубель та інше. Є дитяча колиска, давня старовинна валіза, схожа більше на сундук, з якою їздили на заробітки. На стінах висять стародавні картини, фотосвітлини та ікони прикрашені вишитими рушниками та великий старовинний годинник. У музеї зберігаються картини місцевого художника Віктора Дубинки. Є декілька видів і жіночого та чоловічого одягу. Це все речі, які виготовили жителі цього села, якими користувалися у давнину.
Стародавній жіночий одяг
Тут зібрано 255 експонатів, не враховуючи вишитих рушників.
“Вишитого одягу в нашому селі збереглося дуже мало, - розповідає Наталя Кондратенко. - Як пояснювала моя бабуся Марія Яківна Олександренко 1911 року народження, що у Мошориному, у порівнянні із Західними областями України, одяг вишивали менше. Більше переважав одяг пошитий з домотканого полотна. З грубого полотна шили робочий одяг, а з тонкого, який ще називали підштанковим, - святковий. У 1947 році в селі був великий голод і селяни змушені були все найкраще, що було у їхніх домівках, обміняти на продукти харчування, щоб врятувати свої сім’ї від голодної смерті. Корали, намиста, вишиванки жіночі і чоловічі з Мошориного люди найбільше обмінювали у Миколаївській та Херсонській областях”.
У Світлиці зберігся одяг сім’ї Риджаніч, яка переїхала у Мошорине у 1947 році із Західної України. Спідниця і фартушок виконані у техніці мережки, робота тонка, ці предмети одягу гаптував чоловік - Теодор Риджаніч для своєї дружини.
Наталія Кондратенко розповіла, що майже кожна річ має свою історію.
“Жіночі сорочки у Мошориному оздоблювали мереживом. У нашому селі плетіння гачком дуже популярне й до цього часу”, - зазначила пані Наталя.
Вишита сорочка, блуза з спідницею та сукня гаптована мережкою
Світлиця стала візитівкою села, її продовжують наповнювати експонатами. Більшість речей знаходилася у жителів на горищах.
“Ці старовинні речі дочекалися свого часу і тепер вони стали унікальними експонатами музею і відтворюють минуле життя”, - зазначила Наталя Кондратенко.
У музеї села Мошорине
У музейній кімнаті знаходиться посуд: глечики, миски, горщики, куманці - виготовлені мошоринськими гончарами.
Світлиця по-справжньому дихає історією, вона є живим зв’язком між минулим та майбутнім.
Днями музей поповнився експонатами, які відшукали на горищі хатини мошорянки.
Як ветерани шукають стародавні речі
Людмила Вака та Людмила Єрьоменко несуть роздобуті скарби
“Господині немає вже давно, оселя пустує. на горищі знайшли дерев'яні ночви, мотовило, чоботи, валянки, начиння до верстата для ткання ряден і полотна”, - розповіла Людмила Вака.
Що планується у третій музейній кімнаті
У третій музейній кімнаті ветерани вже розпочали роботи, вони планують відкрити її у жовтні цього року.
“Тут плануємо встановити муляж української печі, мисник з посудом та ткацький верстат, - розповідає Людмила Єрьоменко. - Раніше ткацькі верстати стояли у кімнаті, де готували їжу. Тож відтворюватимемо кімнату за давнім українським побутом”.
Роздобуті скарби
Під стіною у кімнаті вже складені частини ткацького верстату, його передали жителі села Мошорине.
“Верстат буде діючим. На нього можна буде не лише подивитися а й спробувати виготовити ряднину. У селі є майстрині, які навчилися ткати від своїх бабусь, тож погодилися показати, як це все відбувається”, - розповідає Людмила Єрьоменко.
Як можна замовити екскурсію у музей села Мошорине
Екскурсію можна замовити за телефонами -
- 095-213-71-92,
- 095-814-88-92.
Екскурсії проводяться, як для дорослих, так і для дітей.
Які ідеї мають ветерани Мошорине та на що збирають кошти
Ветерани села Мошорине мають велике бажання систематизувати всі зібрані історичні документи, розповіді людей та видати книгу історії села Мошорине.
Також ветеранам потрібні бавовняні нитки для основи, щоб ткати на верстаті.
Продовжують збирати старовинні речі та розповіді про талановитих людей села.
Тож, хто має можливість допомогти ветеранам реалізувати їх ініціативи, телефонуйте:
- 095-814-88-92,
- 095-213-71-92.
“Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”
