"Життя після втрати: замаскований біль..."
Юлія Іванова з Богданівки Кропивницького району на війні втратила єдиного сина. Іван Герасимовський загинув під час виконання бойового завдання. Страшну втрату допомагає пережити люблячий чоловік та донечка.
Юлія розказала Знам'янка.City про своє життя та життєвий та військовий шлях свого загиблого сина.
Життєвий шлях Юлії
Юлія Миколаївна Іванова народилася 25 грудня 1979 року у Богданівці. Тут навчалася і зростала. З дитинства допомагала мамі по господарству, особливо подобалося доглядати за квітами. Жінка і зараз із задоволенням вирощує квіти: кімнатні та садові. Найбільше любить троянди та лілії.
Після закінчення Богданівської школи у Знам’янському професійному технічному училищі здобула спеціальність кухаря-кондитера. Зустріла своє кохання та вийшла заміж. 5 вересня 2000 року народився син Іван. Коли дитині виповнилося 2,5 роки, вони з чоловіком розлучилися. Не зійшлися характерами.
У 2004 році Юлія зустріла свою долю. Володимир Іванов став її чоловіком та батьком для сина, виховував його як рідного. У 2010 році у подружжя народилася донька Даша. Володимир працює енергетиком у Знам’янці, а Юля - черговою по переїзду у ПЧ -10.
Іван закінчив місцеву школу №2 й професійний ліцей №12 у Знам’янці та отримав професію помічника машиніста.
Сім'я Іванових
Щасливі стосунки вдалося побудувати у другому шлюбі
“Мій чоловік дуже гарна та совісна людина, я з ним щаслива. У нас є любов, розуміння, все що потрібно для щасливих стосунків. Я повністю захищена. Мій чоловік - моя стіна та моя опора. Ми з ним єдине ціле, як говорять у народі: “Куди голка туди й нитка…"
Наша єдина розрада - донечка Дашуля. Вона допомогла пережити страшну втрату. Вона не дала нам опустити руки та депресувати.” - розповіла Юлія.
Юлія Іванова з чоловіком
Вони придбали будинок у Богданівці, облаштували й жили щасливо, поки не прийшла війна і не забрала сина у батьків. Війна додала гіркого присмаку полину у життя цієї родини та розділила його на “до” та “після”.
До військової справи син Іван готувався з дитинства
“Івану з дитинства подобалася військова справа, мріяв стати військовим офіцером, побувати в гарячих точках, захищати людей. Навіть іграшки завжди обирав на військову тематику”, - розповідає жінка.
Син Юлії Іван Сергійович Герасімовський
“Загартовувався, займався фізичним розвитком, готувався до військового життя ще з дитинства. У армію служити пішов у 18 років, потрапив у десантно-штурмові війська. За зразкову службу та відданість своїй справі отримав краповий берет. У 2021 році підписав контракт у 3-й Окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. За відповідальне ставлення до обов’язків його відправили на навчання у Бердянськ. Він пройшов курс спецпризначенця розвідки. Має багато медалей та нагород, " - розповіла жінка.
Бойовий шлях Івана
"24 лютого 2022 року він зателефонував нам і сказав, що почалася війна… Він тоді ще був на навчанні у Бердянську. Їх перекинули у Київську область. Там були важкі бої, з його батальйону тільки він залишився живим, тоді йому пощастило… Його привезли у Кропивницький і ми змогли з ним поспілкуватися всього 20 хвилин, встигли речі передати й обійнятися… Потім були важкі завдання та бої у військах спецпризначення по різних напрямках: Авдіївка, Бахмут, Херсон, Миколаїв.
Іван Герасімовський
Іван отримав поранення, але пробув у госпіталі всього 6 днів, не долікувався і залишив лікувальний заклад, бо він потрібен був побратимам. Сказав, що нехай лікуються більш тяжкі хлопці, а йому потрібно воювати…
У 2023 році весною він приїхав додому у відпустку на 15 днів, але його думки були біля побратимів, він сказав, що його місце там, на передовій." - розказала пані Юлія.
Останнє завдання
"Коли Ваня йшов на чергове завдання, він завжди нам телефонував, що декілька днів його не буде. 18 травня ввечері зателефонував і сказав нам: “Мамо, тато, я йду на завдання, бережіть себе…”
20 травня нам зателефонували з його частини й сказали, що він зник безвісти разом з іншими побратимами. Потім сказали, що вони всі загинули, згоріли у БТРі від влучення ворожої артилерії.
Загиблий військовий Герасімовський Іван Сергійович, син Юлії Іванової
Потім була ДНК експертиза, тіло неможливо було впізнати, тож ми його забрали й 21 червня 2023 року поховали. Але дотепер я не вірю, що це мій Іван. Він був досить досвідченим, навчав інших військових, і іноземців також. Я чекаю, що він все-таки повернеться. Мій син, ще змалечку, говорив пророчі речі, які завжди збувалися.
Він обіцяв повернутися і я буду чекати…” - розказала Юлія.
“Бажаю всім матерям та жінкам дочекатися своїх синів, чоловіків, доньок. Нехай швидше закінчиться війна та прийде мир на Україну. Бажаю всім безхмарного та вільного від ракет неба, щастя та любові!” - побажала пані Юлія.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
