Собака з інвалідністю зі Знам'янки знайшов господарів у Нідерландах

Знам'янка.City

01 травня 2024 08:24

У нього стріляли, але він врятувався і назавжди залишився інвалідом. Волонтерки зі Знам’янського притулку "Дай лапу" знайшли цього песика і подарували йому надію прожити нормальне життя. А родина з Нідерландів приїхала за тисячу кілометрів, щоб забрати його та подарувати свою любов та турботу.

Ця історія про песика з інвалідністю, якого зоозахисниця та керівниця громадської організації "Дай лапу" Богдана Стоян знайшла взимку біля магазину у Знам’янці Другій.

Знам’янка.City дізналася подробиці історії життя песика Супчика. Історія, яка не може нікого залишити байдужим.

Ви вірите в Янгола-охоронця

Керівниця ГО "Дай лапу" Богдана Стоян із зоозахисницею оглядали місця скупчення безпритульних тварин і біля одного із магазинів помітили песика, який сидів та їв сніг.

"Я подумала, що цуценя. Він був маленький і худенький, десь до 5 кілограм. Покликала, але він не підійшов, я зрозуміла, що щось не так. Підійшла і побачила, що він не може стати на задні лапки. Рухався за допомогою передніх лапок. Ми його забрали. Тваринці років три. Рідко трапляється коли я особисто знаходжу тварин, в основному мені їх приносять, - говорить Богдана. – Відвезли у ветклініку, біля хребта виявили 2 кулі. У нього стріляли. За роки роботи різні випадки трапляються, але не розумію, як можна стріляти у беззахисну тварину. Ветлікарі оперувати не рекомендували, бо він міг взагалі не ходити. Чесно кажучи поки не знала, що з ним робити. Бо умов для утримання тварин із інвалідністю у притулку немає. Зробили індивідуальні умови. Поки жив в одній із кімнат, шукала для нього притулок, бо знайти господарів навіть не сподівалася. Доглядали, лікували, годували", - розповідає Богдана.

Песик СупчикАвтор: ГО "Дай лапу"

Песика назвали Супчиком та залишили у притулку. Виставили пост про нього у соцмережах і Богдані Стоян написала Тетяна, яка родом зі Знам’янки, а нині мешкає у Нідерландах.

Обстеження, вакцини, документи

"Тетяна періодично допомагала нашому притулку грошима та надсилала посилки. Жінка перейнялася долею цього собаки і написала, що хоче його забрати у Нідерланди. Я повідомила, що із Супчиком відвідали три ветклініки і ніхто не давав прогнозів на те, що він буде ходити. Тетяну це не зупинило. Вона надіслала кошти на оформлення документів", - розповідає Богдана.

Богдана з СупчикомАвтор: ГО "Дай лапу"

Щоб вивезти собаку за кордон, працівниці притулку зробили йому необхідні щеплення, у тому числі від сказу, обробили від паразитів, виготовили паспорт міжнародного стандарту. Цей перелік обійшовся майже у 10 тисяч гривень. Усі витрати взяла на себе Тетяна.

СупчикАвтор: ГО "Дай лапу"

Знам'янка-Польща-Нідерланди

"Супчика у Польщу відвезла наша працівниця притулку. Спочатку до Пшемишля,звідти у Варшаву. Прямого перевізника, який би відвіз пасажирку з собакою не знайшли. Песик їхав у переносці. Звичайно він боявся, але проблем не завдавав", - розповідає Богдана.

Зустріч з новими господарями відбулась у Варшаві, 12 квітня. Щоб забрати тварину, Тетяна разом з чоловіком проїхали з Нідерландів до Польщі 12 годин.

"Нові господарі назвали нашого Супчика - Баунті. Вони купили для нього інвалідний візок, іграшки, лежанку. Тетяна надсилає нам його відео та фото, пише, що він дуже енергійний та розумний. Нині знайомиться з новими тваринами, які живуть у цій родині", - каже Богдана Стоян.

Взяти з притулку собаку з інвалідністю – це дуже зважене рішення

Нова власниця Баунті Тетяна Єрьоміна народилась та виросла у місті Знам’янка на Кіровоградщині. Вісім років проживає у місті Гарлем в Нідерландах. Рішення взяти собаку з інвалідністю зі знам’янського притулку обговорила з чоловіком. Він підтримав її прагнення допомогти тварині.

Забрали аби подарувати тварині нормальне життя

У соцмережах Тетяна підписана на декілька притулків для тварин в Україні. Вона побачила Баунті, а коли дізналася, що він не може ходити, розповіла про це своєму чоловіку.

Тетяна з Супчиком-Баунті

"Ми розуміли, що у притулку Баунті буде сидіти у чотирьох стінах і повільно помиратиме. Тож вирішили, що треба зробити так, аби у нього було нормальне життя", - розповіла Тетяна.

Окрім Баунті, подружжя тримають вдома ще двоє котів та собаку. Тварин забрали з притулків України та Іспанії.

Один кіт приїхав у родину з Дніпра, інший вуличний котик прибув з Києва. Собачку чоловік забрав з притулку в Іспанії.

Супчик-Баунті рухається за допомогою візка

Баунті потрібен спеціальний догляд, але родина придбала все необхідне. За допомогою візка та спеціальних притримок для стегон песик вільно гуляє.

Зі слів Тетяни, на новому місці Баунті освоївся наступного дня після приїзду. Він дуже активний та комфортно себе почуває.

"Песик бігає так, що я за ним просто не встигаю. Звичайно з появою Баунті наше життя змінилося. Дуже міцно спить усю ніч на своєму лежаку, а це означає, що він почав нам довіряти", - говорить Тетяна.

Супчик

"Супчик – друга тварина зі Знам'янського притулку, яку забрали жити за кордон, каже керівниця ГО "Дай лапу" Богдана Стоян. У червні 2021 року у Париж зі Знам'янки переїхала кішка Віскі.

Цього року з притулку громадської організації "Дай лапу" вдалося прилаштувати ще декілька тварин з інвалідністю.

Трьохлапа Хвилька

Не так давно у сім'ю переїхала кішка, яка має три лапи, її звати Хвилька.

"Ми її знайшли з травмою, імовірніше її вдома били і знущалися. Вона не розуміла, що таке любов та турбота. Довго сприймала всі намагання її погладити з агресією і не могла довіритися людям", - розповідає пані Богдана.

Її пролікували. Кішка пройшла довгий шлях адаптації і почала довіряти людям. Тепер вона у родині.

Квіточка

У притулку ще є киця з двома лапками, її звати Квіточка. Для неї вже замовили ортез і мають надію, що Квіточка навчиться жити повноцінним життям зі своєю особливістю та знайде свою людину, яка любитиме її і допомагатиме адаптуватися до життя в нових умовах.

Ніка має хронічний отит

Богдана з Нікою

Також знайшла господарів Нікі в якої хронічний отит.

Ніку у притулок привезли хвору і виснажену.

"Пролікували, прооперували, відгодували. Ніка - це вулкан енергії. Одна проблема, має хронічний отит. Але знайшлися господарі, які не побоялися, що їй потрібна особлива турбота. Я бачила очі чоловіка, які горіли радістю, як тільки її побачив, і Ніка зразу ж пішла до нього, без проблем сіла в машину і поїхала в родину. У неї новий етап у життї, хай він буде щасливим", - каже Богдана.

Макебун

Історія цього песика теж торкає за душу.

На початку лютого його знайшли біля смітника та розваленої споруди, він стрибав на задніх лапах, дві передні лапки були вивихнуті.

Терміново поїхали до ветлікарні, аналізи, рентген, операції, довгостроковий догляд, реабілітації, вітаміни, вчитись заново ходити - через все це мужньо прошов маленький песик.

Через місяць він вже стрибав по сходах, грався з іншими тваринками, охороняв двір. Лапки врятували йому на скільки це можливо. Дуже вихований, не псує меблі в будинку, поступово привчили його до туалету на вулиці. При зустрічі з людиною хоче все розповісти, дуже балакучий, позитивний та активний, бігає хвостиком.

Зараз він нічим не відрізняється від інших, такий же витривалий, дуже дзвінкий хлопчик. Грає з дітьми, охороняє територію, дуже орієнтований на людину, завжди махає хвостиком та хоче поцілувати.

Має щеплення та обробку від паразитів.

Волонтерки шукають йому тільки любов, розуміння його проблеми та добре серце.

Макебун чекає на свою людину.

Люди рідко беруть тварин з інвалідністю

"Люди не люблять брати тварин з інвалідністю. Тому для нас дуже радісна подія, що наш Супчик знайшов господарів за кордоном. За мою роботу – це найкраще прилаштування. Ми за нього дуже радіємо, що він проживе повноцінне життя у родині. Він дійсно щасливчик", - говорить зоозахисниця.

Перше знайомство Супчика з новими господарями

Для Богдани Стоян кожне врятоване життя, кожна подарована радісна мить для тварин - це її найважливіші перемоги і досягнення. Вона радіє за кожну тварину, якій вдалося знайти господарів.

"Звичайно звикаю до кожної тваринки, коли забирають у родину трішки сумую, але не довго, бо вже інші тварини, які потребують допомоги, забирають всю увагу. Я розумію, що я їм потрібна", - ділиться емоціями Богдана Стоян.