У Знам’янській міській територіальній громаді відбулося відкриття пам’ятного знаку зниклим безвісти українським захисникам. Він отримав назву "Серце надії" і став символом віри, болю, очікування та незламної надії на повернення військових додому.
Хто повідомляє: Знам'янська міська територіальна громада
На церемонію зібралися рідні зниклих безвісти військовослужбовців, представники влади, громадських організацій, військові, духовенство та небайдужі мешканці громади. Це був день тихої підтримки для родин, які щодня живуть у невідомості, чекають звістки про своїх близьких і не втрачають віри.
Місце пам’яті, підтримки і надії
Родини зниклих безвісти та небайдужі жителі міста під час відкриття пам'ятного знаку
Пам’ятний знак "Серце надії" відкрили як простір, де родини зниклих безвісти зможуть прийти, помовчати, згадати, помолитися, відчути підтримку громади і силу спільного очікування.
Для таких родин кожен день — це боротьба між болем і надією. Вони не мають остаточних відповідей, але мають любов, пам’ять і віру. Саме тому поява такого місця у громаді є важливим знаком: рідні зниклих безвісти не залишаються сам на сам зі своїм болем.
Під час церемонії присутні вшанували силу родин, які продовжують чекати своїх близьких, а також згадали всіх захисників, які віддали життя за Україну.
"Наш обов’язок — бути поруч із родинами"
Під час заходу Знам’янський міський голова Володимир Сокирко зазначив, що підтримка родин зниклих безвісти має бути постійною і щирою. Він підкреслив: громада повинна пам’ятати кожного захисника і бути поруч із тими, хто чекає.
"Серце надії» — це не лише пам’ятний знак. Це символ незламної віри у повернення наших Героїв, символ підтримки для родин, які щодня проходять через біль очікування. Наш обов’язок — бути поруч із ними та робити все можливе, аби жодне ім’я не було забуте. Віримо, що правда про кожного буде встановлена і вони повернуться. Нехай це "Серце надії" стане місцем сили, пам’яті і тихої підтримки для кожного, хто чекає. Слава Україні!"
За словами "зниклий безвісти" — живі історії
До присутніх також звернулася голова громадської організації "Крок дії" Анастасія Расторгуєва. Вона наголосила, що за офіційним формулюванням «зниклий безвісти» стоять не цифри і не сухі документи, а живі люди, родини, спогади, біль і надія.
“Серце надії” — це символ того, що ми не забуваємо, продовжуємо чекати і будемо робити усе можливе, щоб наші рідні повернулися додому», — промовила Анастасія Расторгуєва.
Вона підкреслила важливість єдності суспільства у підтримці родин військових, доля яких досі невідома. Адже для тих, хто чекає, дуже важливо знати: поруч є люди, які розуміють, підтримують і не дозволяють цій темі зникнути з уваги громади.
"Ми чекаємо щодня"
Особливо зворушливими стали слова Ольги Володимирівни Фуженко — дружини зниклого безвісти військовослужбовця Миколи Миколайовича Фуженка.
Вона поділилася власним болем очікування, який сьогодні знайомий тисячам українських родин. Це очікування не має вихідних, не закінчується після офіційних заходів і не слабшає з часом.
"Ми чекаємо щодня. І поки немає підтвердження найстрашнішого — живе надія. Для нас дуже важливо знати, що ми не самі у своїй боротьбі", — сказала Ольга Фуженко.
Її слова стали голосом багатьох родин, які живуть між невідомістю і вірою. Для них кожен знак підтримки, кожне згадане ім’я, кожне місце пам’яті має велике значення.
Молитва як підтримка для тих, хто чекає
До слова також запросили настоятеля релігійної громади парафії Успіння Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви отця Івана Проця.
Він зазначив, що пам’ятний знак відкривають як місце пам’яті про кожного зниклого безвісти військового. Водночас найголовніше бажання всіх присутніх — щоб захисники поверталися додому живими.
"Сьогодні ми зібралися на відкриття пам’ятного знаку в знак пам’яті про кожного зниклого безвісти військового. Але дуже хочеться, щоб він не поповнювався фотографіями, а навпаки — щоб військові повернулися живими. Сьогодні немає родини, яку б не зачепила війна. Молитва зцілює душу і надає віру. Світло надії допомагає пройти крізь найтяжчі часи. Сил усім рідним, хто чекає, і повернення рідних захисників. Слава Україні!".
Після цього присутні вшанували хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за Україну, і згадали тих, хто досі вважається зниклим безвісти.
Символ віри у повернення
Під час церемонії прозвучав душевний вірш про надію на повернення, який продекламувала Софія Помазова. Її слова додали заходу особливої емоційності, адже тема очікування і віри для родин зниклих безвісти є надзвичайно особистою.
Після офіційної частини учасники заходу пов’язали синьо-жовті стрічки до портретів військових. Цей жест став символом віри, підтримки та надії на повернення українських захисників додому.
Синьо-жовті стрічки біля світлин — це не просто знак. Це мовчазне послання від громади: ми пам’ятаємо, ми чекаємо, ми віримо.
"Серце надії" — для всіх, хто чекає
Пам’ятний знак "Серце надії" має стати місцем пам’яті, підтримки та єднання для родин зниклих безвісти військовослужбовців і всієї громади.
Це місце для тих, хто приходить із болем. Для тих, хто не має відповіді, але має надію. Для тих, хто чекає дзвінка, звістки, повернення. Для тих, хто хоче вшанувати українських захисників і підтримати їхні родини.
Відкриття "Серця надії" у Знам’янській громаді стало нагадуванням: за кожним іменем зниклого безвісти стоїть життя, родина, любов і незламна віра. І поки родини чекають, громада має бути поруч — у пам’яті, підтримці, молитві та спільній надії.
Всі фото із сайту Знам’янська міська територіальна громада
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
