Під час засідання фокус-групи у Макарисі говорили про те, що найбільше хвилює людей і яких послуг бракує у селі. Жителі хотіли б мати можливість купувати найнеобхідніші ліки безпосередньо у Макарисі. Також порушували питання про послуги перукаря, адже не всі можуть самостійно дістатися до Дмитрівки або Знам’янки.
Проте найчастіше говорили про відсутність рейсового автобуса. Особливо гостро цю проблему відчувають люди старшого віку, жителі без власного транспорту та внутрішньо переміщені особи, які проживають у селі й також потребують регулярного транспортного сполучення.
Про те, чому швидко відновити маршрут поки не вдається та які варіанти розглядає громада, журналістам Знам'янка. City розповіла голова Дмитрівської сільської територіальної громади Наталія Стиркуль.
Які потреби назвали жителі Макарихи
Під час зустрічі в Макарисі
— Наталіє Євстафієвно, яка проблема сьогодні потребує першочергового вирішення для жителів Макарихи?
— Відсутність регулярного автобусного сполучення залишається однією з найболючіших проблем для жителів села.
Для людей автобус — це не просто зручність. Це можливість дістатися до лікаря, пройти обстеження, придбати ліки, оформити документи, отримати адміністративні та соціальні послуги.
Особливо складно людям старшого віку та тим, хто не має власного транспорту. За відсутності автобуса вони змушені домовлятися з рідними чи сусідами або наймати автомобіль. Для людини, яка живе сама чи має невеликі доходи, така поїздка коштує дорого.
Транспортна проблема впливає й на доступність інших послуг. Якщо люди не можуть регулярно дістатися до аптеки, лікарні або перукарні, зростає потреба у виїзних послугах. Проте організувати їх у невеликому населеному пункті також непросто.
У Макарисі проживають і внутрішньо переміщені особи, які також потребують транспортного сполучення.
Жителі не вимагають, щоб автобус курсував щодня. Вони готові розглядати різні варіанти. Навіть один або декілька рейсів на тиждень значно полегшили б життя села.
Дмитрівська сільська рада офіційно звернулася до приватного перевізника, який обслуговує приміські автобусні маршрути на території громад. Ми вже отримали відповідь: наразі перевізник не має можливості відновити автобусний маршрут до Макарихи.
— Яку причину зазначив перевізник?
— Основна проблема — брак водіїв. Через воєнний стан кадрова ситуація стала складнішою.
Для пасажирських перевезень потрібні водії з посвідченням категорії «D» та відповідним стажем роботи. Знайти таких працівників зараз непросто.
У відповіді перевізника зазначено, що саме дефіцит кадрів не дає можливості повноцінно надавати послуги пасажирського автомобільного транспорту.
Отже, питання полягає не лише у фінансуванні маршруту. Навіть якщо є потреба та бажання відновити сполучення, потрібно знайти кваліфікованого водія, який має право перевозити пасажирів.
— Які ще варіанти вирішення проблеми розглядає громада?
— Один із варіантів — щоб автобус, який курсує зі Знам’янки у напрямку Диківки, періодично заїжджав до Макарихи.
Від основного маршруту до села потрібно додатково проїхати близько п’яти кілометрів. Ми вже вдруге звернулися до департаменту інфраструктури по допомогу в організації пасажирського сполучення для жителів села Макариха. Цього разу вперше запропонували конкретний варіант: змінити маршрут автобуса «Знам’янка — Диківка», щоб він заїжджав до Макарихи хоча б раз на тиждень.
Жителі Макарихи не просять, щоб автобус курсував щодня. Навіть один рейс на тиждень значно полегшив би життя людей.
— Чи залежить вирішення транспортного питання від стану дороги?
— Стан дороги також має значення. Її ремонтують, зокрема, за кошти співфінансування з бюджету Дмитрівської громади. Водночас цією дорогою користується автобус Знам’янка-Диківка, який курсує у напрямку населених пунктів сусідньої Пантаївської громади.
Тому ми звернулися до Пантаївської громади з проханням долучитися до співфінансування ремонту дороги.
Ми вкладаємо кошти, щоб дорога була у належному стані. Водночас жителі Макарихи, які проживають у нашій громаді, досі не мають регулярного автобусного сполучення.
Сподіваємося, що спільно вдасться знайти рішення і погодити заїзд автобуса до Макарихи хоча б раз на тиждень.
— Під час зустрічі жителі запитували, чи можна залучити шкільний автобус?
— Шкільні автобуси призначені для підвезення учнів і педагогів. Їх заборонено використовувати для регулярного перевезення інших пасажирів.
— Чи може громада придбати окремий автобус для перевезення жителів?
— Саме придбання автобуса автоматично не вирішить проблему.
Потрібно оформити документи, отримати ліцензію, визначити маршрут і знайти кваліфікованого водія.
Дефіцит водіїв сьогодні відчувають не лише приватні перевізники, а й комунальні установи. Через війну та мобілізацію знайти працівника з необхідною категорією посвідчення стає дедалі складніше.
— Чи є проміжні рішення, які могли б допомогти людям уже зараз?
— Остаточного рішення поки немає. Але ми обговорюємо декілька варіантів.
Один із них — організовані поїздки невеликими групами. Люди могли б заздалегідь домовлятися про дату та маршрут, наприклад, щоб відвідати лікаря, аптеку, магазин або установу.
Також розглядаємо можливість часткової компенсації вартості проїзду з місцевого бюджету.
У громаді затверджена відповідна програма. Для пільгових категорій населення громада може частково відшкодовувати приватному перевізнику вартість проїзду.
Але для цього потрібно знайти перевізника та визначити зручний для людей формат поїздок.
Пасажирські перевезення мають бути офіційно оформлені. Перевізник повинен мати відповідну ліцензію, а водій — необхідну категорію посвідчення.
— Жителі також просили відкрити у Макарисі аптечний пункт. Чи реально це зробити?
— Аптечні заклади є комерційними установами. Для них важливо, щоб робота аптечного пункту або виїзна торгівля були економічно виправданими.
У нашій громаді вже був досвід організації виїзного продажу ліків в одному із сіл. Ми домовилися, змінили маршрут, але з часом приватний підприємець відмовився від такої практики. Причиною став недостатній попит. Частину замовлених препаратів люди не забирали, деякі ліки купували в інших населених пунктах.
Цей досвід показує: перед запровадженням виїзної торгівлі потрібно оцінити реальну потребу жителів і визначити перелік препаратів, які справді будуть затребувані.
— Чи можна сказати, коли саме автобус знову курсуватиме до Макарихи?
— Поки що назвати точну дату не можу. Було б неправильно давати людям обіцянки, якщо рішення ще не знайдено.
Ми продовжуємо направляти звернення, спілкуватися з перевізниками, розглядати можливість зміни маршруту та часткової компенсації вартості поїздок для пільгових категорій населення.
Важливо не лише говорити про проблему, а й шукати реалістичні варіанти, які справді можна втілити.
— Як повномасштабна війна впливає на вирішення таких питань у невеликих селах?
— Наша громада розташована далеко від лінії бойових дій, але ми також відчуваємо наслідки війни.
Бракує працівників через мобілізацію, зростають витрати, складніше утримувати інфраструктуру. Водночас громада спрямовує значні кошти на підтримку Сил оборони України. Минулого року було виділено на допомогу армії понад 11 мільйонів, а з початку поточного року вже понад 8 мільйонів.
У таких умовах навіть звичні послуги, які раніше сприймалися як належне, стають серйозним викликом.
Ситуація у Макарисі показує, наскільки важливо чути людей, чесно говорити про обмеження та разом шукати можливі рішення.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
