Представники Дмитрівської громади взяли участь у тренінгу, присвяченому відповідальному застосуванню антибіотиків під час вирощування тварин у присадибних господарствах. Дмитрівську громаду представляли сільська голова Наталія Стиркуль та спеціалістка-еколог відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, благоустрою та цивільного захисту Дмитрівської сільської ради Світлана Усольцева.
Навчання "Як відповідально застосовувати антибіотики у вирощуванні тварин в присадибних господарствах?" відбулося в Луцьку. Захід проходив у межах проєкту EpiC за фінансової підтримки Уряду США.
Антибіотики "про всяк випадок": чому це небезпечно
Наталія Стиркуль, голова Дмитрівської громади
Голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль зазначила, що участь у тренінгу була важливою та корисною, адже під час навчання учасники отримали багато практичної інформації, яку надалі можна використовувати в роботі громади та інформувати жителів.
"Для сільської громади ця тема має цілком практичне значення. У багатьох домогосподарствах люди утримують птицю, свиней, корів та інших тварин, і коли вони хворіють, господарі нерідко використовують препарати, які залишилися від попереднього лікування, купують ліки за порадою знайомих або дають антибіотики “про всяк випадок”. Під час тренінгу фахівці детально пояснювали, чому така практика може бути небезпечною та мати наслідки не лише для здоров’я конкретної тварини, а й для людей. Ми отримали багато корисної інформації про відповідальне застосування антибіотиків, профілактику захворювань, біобезпеку та важливість консультації з ветеринарним лікарем. Важливо, щоб ці знання були доступними й для жителів громади, особливо для тих, хто тримає домашніх тварин»" — зазначила Наталія Стиркуль.
Чому здоров’я тварин стосується і здоров’я людей
Одним зі спікерів тренінгу був Олександр Рєвнівцев, міжнародний експерт з питань здоров’я тварин. Його доповідь була присвячена ефективному та відповідальному використанню антибіотиків у домогосподарствах.
У презентації експерт навів дані, які показують, наскільки тісно пов’язані люди й тварини. Зокрема, зазначається, що 1,3 мільярда людей у світі залежать від сільськогосподарських тварин як джерела харчування та засобів до існування, а понад 20% світового виробництва продукції тваринництва щороку втрачається через хвороби.
Окрему увагу приділили зв’язку між здоров’ям тварин і людей. У навчальних матеріалах зазначається, що значна частина нових інфекційних захворювань людини має тваринне походження.
Саме тому відповідальне використання ветеринарних препаратів — це не лише питання того, як вилікувати корову, свиню чи птицю. Це частина ширшого питання безпеки харчових продуктів та здоров’я людей.
Що таке антибіотикорезистентність і чому про неї так багато говорять
Одним із ключових понять тренінгу стала антибіотикорезистентність — стійкість бактерій до антибіотиків.
Важливо розуміти: до препарату «звикає» не організм людини чи тварини. Змінюються мікроорганізми — вони можуть ставати нечутливими до антибіотика.
Чим частіше й безпідставніше застосовуються антибіотики, тим більше можливостей отримують бактерії для формування стійкості. Тому фахівці наголошують: антибіотики варто застосовувати лише тоді, коли вони справді необхідні.
Для власника домашнього господарства це означає просту річ: не варто самостійно призначати антибіотик тварині лише тому, що цей препарат допоміг минулого разу або його порадив сусід.
Міф №1: "Даватиму потроху — щоб тварина не захворіла"
Це одна з небезпечних практик, про яку говорили під час навчання.
Фахівці пояснили: малі дози антибіотиків не є надійним способом профілактики хвороб. Якщо препарат не знищує бактерії повністю, це може сприяти відбору мікроорганізмів, здатних протистояти йому надалі.
Тому принцип "краще дам трохи наперед" може мати протилежний результат.
Міф №2: "Якщо прокип’ятити молоко чи м’ясо — антибіотик зникне"
Ще одна поширена думка — що термічна обробка здатна повністю розв’язати проблему залишків антибіотиків у продуктах.
У навчальних матеріалах це твердження називають міфом. Зазначається, що багато синтетичних антибіотиків витримують високі температури, а їх залишки можуть зберігати антибактеріальні властивості навіть у малих кількостях. Як приклад наводять вплив залишків антибіотиків у молоці на бактеріальні культури, які використовують під час виготовлення сиру.
Тобто принцип "прокип’ячу — і все буде безпечно" не повинен замінювати дотримання ветеринарних рекомендацій щодо лікування тварини та використання отриманої від неї продукції.
Міф №3: "Натуральний антибіотик безпечніший"
Походження препарату саме по собі не вирішує проблему антибіотикорезистентності.
Фахівці наголошують: з погляду виникнення стійкості бактерій натуральне походження засобу не робить його автоматично безпечнішим. І природні, і синтетичні антибактеріальні речовини можуть створювати умови для відбору стійких бактерій.
Міф №4: "Антибіотики потрібні для профілактики"
І тут є важливе уточнення.
У певних ситуаціях ветеринар справді може ухвалити рішення про застосування препаратів тваринам, які контактували з хворими. Але це має бути обґрунтоване ветеринаром лікування у визначених дозах і протягом визначеного курсу, а не постійне додавання препаратів "для профілактики".
Саме тому самостійно давати антибіотики здоровим тваринам "щоб нічого не підхопили" фахівці не рекомендують.
Головне правило: спочатку ветеринар, потім антибіотик
Одна з найпростіших рекомендацій тренінгу — не починати лікування антибіотиками самостійно.
За матеріалами презентації, їх мають використовувати після встановлення діагнозу ветеринаром та відповідно до його рекомендацій. Навіть можливість придбати певний препарат безпосередньо не означає, що його слід застосовувати без консультації фахівця.
Якщо ветеринар призначив препарат, важливо дотриматися дози та тривалості курсу. А якщо стан тварини протягом кількох днів не поліпшується, необхідно знову звернутися до фахівця, а не самостійно збільшувати дозу чи замінювати препарат.
Чи варто додавати антибіотики у корм і воду
Під час тренінгу окремо звернули увагу на використання антибіотиків через корм чи воду.
Рекомендація фахівців — уникати постійного або необґрунтованого додавання антибіотиків до корму та води. Натомість, якщо препарат справді необхідний, лікування має здійснюватися за рекомендацією ветеринара.
Також одним із принципів відповідального використання називають індивідуальне лікування хворих тварин, коли це можливо, замість безпідставного застосування препаратів до всього поголів’я.
Найкращий спосіб використовувати менше антибіотиків — не допустити хвороби
Це, мабуть, найпрактичніша порада для жителів громади.
Експерти наголошують: зменшити потребу в антибіотиках можна не тоді, коли тварина вже захворіла, а значно раніше — правильно організувавши її утримання.
Серед основних засобів профілактики називають належне утримання, біобезпеку, вакцинацію та обізнаність власників тварин.
Зокрема, власникам рекомендують підтримувати чистоту в приміщеннях, забезпечувати свіжу підстилку й провітрювання, дбати про якість корму та води й не створювати надмірної щільності поголів’я.
Вакцинація також може суттєво знижувати ризик окремих інфекцій і, відповідно, потребу в лікуванні антибіотиками.
Купили нову корову, свиню чи птицю — не поспішайте одразу до решти тварин
Ще одне правило біобезпеки особливо актуальне для приватних господарств.
Новопридбана тварина може виглядати здоровою, але все одно бути носієм інфекції. У презентації рекомендують ізолювати нову птицю чи худобу на 2–3 тижні перед введенням до основного поголів’я.
Щодо худоби в окремому блоці рекомендацій зазначається про карантин щонайменше три тижні зі щоденним спостереженням за станом здоров’я. Також радять уникати придбання тварин із невідомим чи сумнівним станом здоров’я.
Три тижні ізоляції можуть здаватися зайвими, але занесення інфекції до всього господарства здатне створити значно більшу проблему.
Чому люди все одно лікуються "за порадою сусіда"
Окремий блок тренінгу був присвячений не медицині чи ветеринарії, а поведінці людей.
Спеціалістка з комунікацій з питань антимікробної резистентності Юлія Глухонець говорила про те, як звички та соціальні норми впливають на використання антибіотиків.
Адже проблема не завжди полягає в тому, що людина чогось не знає. На рішення можуть впливати слова родичів і знайомих, поради "так завжди робили", препарати, що залишилися вдома після попереднього лікування, або впевненість у тому, що людина сама знає, який препарат їй потрібен.
Саме тому просто забороняти чи лякати людей недостатньо.
Кому довіряти: фахівцю чи "сусідській традиції"
Під час навчання акцентували й на тому, що змінювати практику застосування антибіотиків у громаді потрібно через довіру та зрозумілу комунікацію.
Серед запропонованих підходів — залучення самих фермерів та жителів до розв’язання проблеми, посилення довіри до ветеринарних лікарів, врахування реальних фінансових та соціальних труднощів людей і співпраця між владою, медиками, ветеринарами та громадою.
Простими словами: замість "вам заборонено так робити" людині важливо пояснити, чому певна дія небезпечна і що можна зробити натомість.
Що варто запам’ятати власнику домашнього господарства
Із рекомендацій тренінгу можна сформувати кілька простих правил:
- не давайте тварині антибіотик "про всяк випадок" або лише тому, що він допоміг минулого разу;
- не визначайте самостійно дозу та тривалість лікування — звертайтеся до ветеринарного лікаря;
- не використовуйте малі дози антибіотиків як постійну профілактику;
- дбайте про чистоту приміщень, якісний корм і воду, вакцинацію та біобезпеку — це знижує ризик захворювань;
- новопридбаних тварин не варто одразу приєднувати до решти поголів’я — їм потрібен карантин;
- не покладайтеся на кип’ятіння як спосіб "прибрати" залишки антибіотиків із продукції.
Головний висновок навчальних матеріалів сформульований досить чітко: антибіотики мають бути останнім засобом лікування, а основою здоров’я поголів’я повинні бути профілактика, біобезпека, вакцинація та співпраця з ветеринаром.
Чому участь представників Дмитрівської громади важлива
Для Дмитрівської громади участь у такому навчанні — це можливість не лише отримати нову інформацію, а й передати практичні рекомендації людям, які утримують тварин у власних господарствах.
"Проблема антибіотикорезистентності може здаватися далекою й суто медичною, поки не перевести її на звичайні життєві ситуації: захворіло порося, у курей з’явилися симптоми хвороби, нову корову привезли до двору, залишився препарат після попереднього лікування.
Саме в таких ситуаціях щоденні рішення господаря мають значення.
І головна порада, яку винесли з тренінгу, проста: антибіотик — це не універсальна профілактика і не препарат "про всяк випадок". Що менше невиправданого використання антибіотиків сьогодні, то більше шансів, що вони залишатимуться ефективними тоді, коли справді будуть необхідні.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
