Що робити родині, якщо військовослужбовець зник безвісти? Куди звертатися, які документи зібрати, як дізнаватися про перебіг пошуку та не стати жертвою шахраїв?
Про це Знам'янка.City поговорила з представником Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у Кіровоградській області Андрієм Прихоженком.
Статус зниклого безвісти не означає, що людину визнали загиблою або підтвердили її перебування в полоні. Він свідчить про те, що місцеперебування людини офіційно не встановлене і триває розшук. Закон не обмежує тривалість цього статусу: він зберігається, доки людину не знайдуть, не встановлять її місцеперебування або офіційно не ідентифікують тіло чи останки.
Перший крок — звернення до поліції
Представник Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у Кіровоградській області Андрій Прихоженко
Якщо родина отримала від територіального центру комплектування та соціальної підтримки сповіщення про зникнення військовослужбовця, потрібно звернутися до найближчого підрозділу Національної поліції.
— Перший крок — звернутися до найближчого органу поліції, написати заяву про зникнення безвісти та долучити до неї сповіщення і документи, які підтверджують родинні зв’язки зі зниклим військовослужбовцем, — пояснює Андрій Прихоженко.
Подати заяву може не лише родич, а й будь-яка людина, якій стало відомо про зникнення. Водночас членам родини важливо особисто підтримувати зв’язок зі слідчим і надавати всю інформацію, яка може допомогти розшуку.
У заяві потрібно максимально докладно зазначити:
- прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовця;
- дату народження;
- номер телефону;
- військову частину та підрозділ, якщо вони відомі;
- дату й обставини останнього зв’язку;
- інформацію про одяг і речі, які могли бути при ньому;
- особливі прикмети: татуювання, шрами, родимки, травми, особливості зубів;
- контакти побратимів або інших людей, які можуть володіти інформацією;
- актуальні фотографії зниклого.
До поліції варто взяти свій паспорт, документи про родинні зв’язки, фотографію військовослужбовця та сповіщення від ТЦК та СП.
Родинні зв’язки можуть підтверджувати:
- свідоцтво про шлюб — якщо звертається дружина або чоловік;
- свідоцтво про народження зниклого — якщо звертаються батьки;
- свідоцтва про народження заявника і зниклого — якщо звертаються брат, сестра, син або донька.
Не плутайте два різні витяги
Після подання заяви родина має отримати від слідчого витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, скорочено — ЄРДР. Він підтверджує, що поліція відкрила кримінальне провадження та офіційно розпочала розшук.
Разом із витягом заявнику або людині, яку визнали потерпілою, мають надати пам’ятку про процесуальні права. Витяг із ЄРДР потрібно отримати у слідчого орієнтовно протягом 24 годин після реєстрації заяви.
Окремо існує витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Це інший документ. Він підтверджує, що відомості про людину внесені до спеціального реєстру МВС і вона офіційно має відповідний статус.
Отже, родині потрібні:
1) витяг із ЄРДР — його видає слідчий у межах кримінального провадження;
2) витяг із Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин — його надає МВС.
Як відбувається ДНК-ідентифікація
Процес ДНК-ідентифікації починається після звернення родичів зниклої безвісти людини до слідчого. У близьких родичів відбирають біологічні зразки, після чого матеріали передають до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, де фахівці визначають ДНК-профіль.
За словами представника Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у Кіровоградській області Андрія Прихоженка, отриманий ДНК-профіль вносять до Електронного реєстру геномної інформації людини — ЕРГІЛ.
Коли в Україну повертають тіла під час репатріаційних заходів, слідчі проводять їх огляд та відбирають біологічні зразки. За цими зразками експерти також намагаються визначити ДНК-профіль і внести його до реєстру.
Після цього система автоматично порівнює ДНК-профілі родичів зниклих безвісти людей із профілями невпізнаних тіл. Якщо програма виявляє можливий збіг, його додатково перевіряє експерт. Інформацію передають слідчим, які ведуть провадження щодо розшуку зниклої людини та невпізнаного тіла.
Андрій Прихоженко наголошує: автоматично виявлений збіг є лише попереднім і ще не означає остаточної ідентифікації. Після нього слідчий призначає порівняльну молекулярно-генетичну експертизу. За потреби експерт може рекомендувати відібрати додаткові зразки або застосувати інший метод дослідження.
Під час порівняльної експертизи фахівець детально зіставляє генетичні ознаки та визначає, чи можуть невпізнане тіло і людина, яка здала ДНК, бути кровними родичами. Лише після завершення необхідних досліджень експерт надає висновок, а рішення про встановлення особи ухвалює слідчий.
Заповніть анкету з прижиттєвою інформацією
На сайті МВС у сервісі "Єдине вікно для громадян" потрібно заповнити анкету на особу, зниклу безвісти за особливих обставин.
У ній родина зазначає прижиттєву інформацію про військовослужбовця та додає фотографії. Важливо докладно описати татуювання, шрами, перенесені операції, травми, особливості зовнішності й інші ознаки, які можуть допомогти під час пошуку та ідентифікації.
Андрій Прихоженко пояснює, що ці відомості накопичуються в Єдиному реєстрі та можуть мати важливе значення для встановлення долі людини.
Усі покрокові інструкції зібрані на Єдиній інформаційній платформі з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Там можна дізнатися, як подати заяву, здати ДНК-зразки, отримати витяг і до якої установи звертатися в конкретній ситуації.
До яких установ потрібно передати інформацію
Пошуком, обліком і встановленням долі зниклих займаються кілька установ. Вони мають різні повноваження, тому звернення до однієї організації не завжди замінює звернення до інших.
- Національна поліція відкриває кримінальне провадження, проводить слідчі й розшукові дії, організовує ДНК-експертизи та підтримує зв’язок із родиною через слідчого.
- Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та Секретаріат Уповноваженого координують роботу органів, залучених до розшуку, ведення Реєстру й комунікацію з родинами.
- Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими збирає інформацію про можливе перебування людини в полоні. На сайті Штабу можна створити особистий кабінет і подати заявку про полон або зникнення.
- Національне інформаційне бюро збирає та систематизує інформацію про військовополонених, цивільних заручників і зниклих безвісти.
- Об’єднаний центр СБУ координує пошук і звільнення військовополонених та незаконно позбавлених волі людей, опрацьовує отриману інформацію й результати опитувань звільнених із полону.
- Міжнародний Комітет Червоного Хреста приймає розшукові запити від родин і в межах свого мандата звертається по інформацію про можливе утримання людини.
Представник Уповноваженого радить обрати один зручний спосіб звернення до кожної установи: заповнити офіційну форму, зателефонувати або надіслати письмовий запит. Не потрібно щодня дублювати однакові звернення всіма каналами.
Як отримати витяг із Реєстру зниклих безвісти
Запит на отримання витягу можна подати онлайн через "Єдине вікно для громадян" на сайті МВС.
Також його можна надіслати до Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. До запиту потрібно додати:
- копію документа, що посвідчує особу заявника;
- копії документів про родинні зв’язки;
- відомості про зниклу людину;
- поштову або електронну адресу, на яку потрібно надіслати витяг.
Витяг надають безоплатно. Звичайний строк його підготовки становить до 10 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткової перевірки, розгляд може тривати до 30 календарних днів.
Якщо інформації про людину в Реєстрі ще немає, потрібно з’ясувати у слідчого, чи відкрите кримінальне провадження і чи передала поліція необхідні відомості.
Що робити, якщо довго немає інформації
Відсутність новин упродовж тривалого часу не означає, що пошук припинили. Підтвердження можливого полону може надходити через багато місяців, а іноді його немає понад рік навіть тоді, коли людина справді перебуває в неволі.
Водночас слідчі перевіряють різні версії зникнення та порівнюють ДНК-профілі родичів із даними, отриманими під час ідентифікаційних заходів.
— Насамперед необхідно звернутися до слідчого з письмовим клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і з’ясувати, яка інформація вже встановлена. Також члени родини можуть направити запит до Уповноваженого про надання всієї наявної інформації щодо зниклої людини, — говорить Андрій Прихоженко.
Доступ до матеріалів провадження надають у межах, які дозволяє закон і які не зашкодять слідству. Тому частина інформації може тимчасово не розголошуватися.
Якщо родина побачила військового на відео
Іноді родичі знаходять у російських Telegram-каналах або соціальних мережах відео, на якому впізнають зниклого військовослужбовця.
У такій ситуації Андрій Прихоженко радить:
- завантажити відео, якщо це можливо;
- зберегти посилання на публікацію;
- зафіксувати назву каналу, дату й час оприлюднення;
- зробити скриншоти допису та профілю;
- передати матеріали слідчому;
- подати клопотання про проведення портретної експертизи;
- повідомити Координаційний штаб, Об’єднаний центр СБУ, МКЧХ та представників Уповноваженого.
— Найперше потрібно спробувати завантажити відео, зафіксувати канал і дату публікації. Після цього надати інформацію слідчому. Якщо родич справді впізнав зниклого, можна клопотати про проведення портретної експертизи, — пояснює представник Уповноваженого.
Не потрібно поширювати таке відео у відкритому доступі або вступати в листування з авторами російського каналу. Матеріал може бути справжнім, змонтованим або створеним за допомогою штучного інтелекту. Перевірити його мають фахівці.
Як шахраї використовують надію родини
З родинами можуть зв’язуватися люди, які заявляють, що знають місце перебування військовослужбовця, можуть "включити його до списків на обмін", організувати звільнення, лікування або евакуацію тіла.
За такі "послуги" вони просять гроші, банківські дані, копії документів або вимагають виконати певні дії.
— Насамперед шукайте інформацію лише в офіційних джерелах. Якщо вам пишуть, що знають, де перебуває ваш рідний, не переказуйте гроші та не передавайте особисту інформацію. Це можуть бути не лише шахраї, а й представники російської сторони, які збирають дані для шантажу родини, — застерігає Андрій Прихоженко.
Жодна державна установа не бере грошей за пошук, звільнення з полону або внесення людини до списків на обмін. Координаційний штаб закликає не передавати невідомим номери банківських карток, копії документів та іншу конфіденційну інформацію.
Якщо надійшло підозріле повідомлення:
- не переказуйте гроші;
- не переходьте за невідомими посиланнями;
- не надсилайте документи та банківські дані;
- збережіть номер телефону, листування, аудіо та скриншоти;
- передайте інформацію поліції або слідчому;
- перевірте повідомлення через гарячу лінію 1698 або Координаційний штаб.
Яку інформацію небезпечно публікувати
Бажання родини розповісти про зниклого та привернути увагу до його пошуку зрозуміле. Проте надмірна кількість інформації у відкритому доступі може зашкодити.
Не варто публікувати:
- точну військову частину та підрозділ;
- місце й обставини виконання бойового завдання;
- позивні та контакти побратимів;
- домашню адресу і телефони родини;
- копії військових та особистих документів;
- банківські дані;
- великий архів особистих фото й відео;
- відомості, отримані від слідчого, якщо їх розголошення може зашкодити розшуку.
За словами Андрія Прихоженка, шахраї та представники російських спецслужб можуть брати фотографії із соціальних мереж, створювати з них фальшиві відео за допомогою штучного інтелекту, а потім використовувати ці матеріали для психологічного тиску або вимагання грошей.
Якщо родина планує публічну акцію, допис або плакат, краще заздалегідь порадитися зі слідчим чи представником Координаційного штабу щодо обсягу інформації, яку можна оприлюднювати.
Куди звертатися
Контакти актуальні станом на 23 вересня 2026 року.
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
- гаряча лінія: 1698, з понеділка до п’ятниці, з 09:00 до 18:00;
- електронна пошта: [email protected];
- Єдина інформаційна платформа: znykli-bezvisti.mvs.gov.ua.
Національна поліція
- екстрений номер: 102;
- гаряча лінія Головного слідчого управління: 0 800 21 21 51.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими
- телефон: 0 800 300 529;
- для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 390-43-90;
- сайт та особистий кабінет: koordshtab.gov.ua.
Національне інформаційне бюро
- цілодобова гаряча лінія: 1648;
- для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287-81-65;
- електронна пошта: [email protected];
- сайт: nib.gov.ua.
Об’єднаний центр СБУ
- +38 (044) 321-11-21;
- +38 (098) 321-11-21;
- Telegram: +38 (067) 650-83-32;
- електронна пошта: [email protected].
Міжнародний Комітет Червоного Хреста
- телефон: 0 800 300 155;
- електронна пошта для розшукових звернень: [email protected]. Послуги МКЧХ для родин є безоплатними.
Короткий алгоритм для родини
Після отримання повідомлення про зникнення військовослужбовця:
- Подайте заяву до поліції.
- Отримайте витяг із ЄРДР і контакти слідчого.
- Здайте ДНК-зразки за направленням слідчого.
- Заповніть анкету через "Єдине вікно" МВС.
- Створіть особистий кабінет Координаційного штабу.
- Передайте інформацію НІБ, Об’єднаному центру СБУ та МКЧХ.
- Подайте запит на витяг із Реєстру осіб, зниклих безвісти.
- Зберігайте копії всіх заяв, номерів звернень і відповідей.
- Підтримуйте письмовий зв’язок зі слідчим.
- Не платіть посередникам і не передавайте невідомим особисті дані.
Найважче для родини — жити в невідомості. Проте відсутність швидкої відповіді не означає, що пошук припинився. Послідовні офіційні звернення, збереження всіх доказів і обережне поводження з інформацією допомагають не втратити важливих даних та захиститися від людей, які намагаються скористатися чужим болем.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!


