У притулку громадської організації "Дай лапу" у Знам’янці провели день відкритих дверей. До тварин приходили дорослі й діти, приносили смаколики, знайомилися з підопічними притулку, гладили їх, а охочі брали собак на повідки та виходили з ними на прогулянку. Для волонтерів це була можливість не лише показати, як сьогодні живе притулок, а й поговорити з містянами про відповідальність за домашніх тварин, стерилізацію та адопцію.
Знам'янка.City відвідала захід поспілкувалася з керівницею ГО "Дай лапу" Богданою Стоян та відвідувачами.
У притулку — близько 200 тварин
Керівниця ГО «Дай лапу» Богдана Стоян розповіла, що нині у притулку перебуває близько 200 тварин. Однак ця кількість постійно змінюється: когось привозять хворим чи травмованим, хтось після лікування знаходить нову родину, а деяких тварин, попри зусилля волонтерів, урятувати не вдається.
Богдана Стоян з підопічними
Богдана порівнює притулок із місцем, де одночасно працюють «ясла, лікарня і будинок для стареньких», адже тут є зовсім молоді тварини, поранені й хворі, а також старенькі собаки та коти, які потребують постійного догляду.
Війна збільшила навантаження
Сімба зустрічала відвідувачів
Після початку повномасштабної війни ситуація стала складнішою. До Знам’янки привозили тварин із небезпечних і прифронтових територій. Частину доставляли військові, інших передавали волонтери, які займалися евакуацією.
За словами Богдани Стоян, були випадки, коли й у самій Знам’янці волонтерам доводилося рятувати собак, яких господарі, виїжджаючи, залишали прив’язаними.
Водночас притулок поповнюється не лише евакуйованими тваринами. Волонтери говорять і про іншу проблему: домашніх собак та котів випускають на самовигул, не стерилізують, а небажане потомство згодом опиняється на вулиці.
Відвідувачі годують котиків
— Якщо людина не готова витрачати на тварину кошти, приділяти їй час, забезпечувати якісне харчування, лікування та догляд, краще добре подумати, перш ніж її заводити, — наголошує Богдана Стоян.
Шока: собака, яку привезли військові
Богдана Стоян тримає собачку Шоку
Серед підопічних притулку — собачка Шока. Її привезли військові. Тварина була травмована, втратила око. Їй надали допомогу, після чого вона потрапила до "Дай лапу".
У притулку Шока живе вже понад рік. Вона стерилізована, вакцинована та чіпована, спокійна і неагресивна до інших тварин. Однак, за словами Богдани, саме відсутність одного ока часто стає причиною того, що люди проходять повз неї.
Богдана переконана: дітям важливо пояснювати, що тварини можуть мати травми чи особливості — через війну, жорстоке поводження або нещасні випадки — але від цього вони не перестають потребувати любові й родини.
Старенькі тварини теж чекають на людину
Богдана Стоян тримає Володимирівну
Є у притулку й тварини поважного віку. Одна з них — собачка, яку назвали Володимирівною. Вона потрапила сюди виснаженою та хворою. Богдана розповідала, що тварина сама підійшла до неї, коли родина була на риболовлі, і поклала голову їй на ногу. Залишити її напризволяще жінка не змогла.
Нині Володимирівна продовжує отримувати необхідний догляд. Через вік і проблеми зі здоров’ям шансів знайти нову родину в неї значно менше, але у притулку про неї дбають і лікують.
Найбільша щоденна потреба — корм
Діти годують тварин
Серед найбільш нагальних потреб притулку Богдана Стоян називає корм. Потрібен як звичайний корм для собак і котів, так і спеціальний лікувальний.
Витрати притулку цим не обмежуються. Тваринам необхідні вакцинація, протипаразитарні препарати, стерилізація, лікування та перевезення до ветеринарних клінік. Крім того, потрібні кошти на оплату роботи людей, які щодня прибирають і доглядають за великою кількістю підопічних.
За словами Богдани Стоян, після облаштування нинішнього приміщення залишився борг у 360 тисяч гривень. Будівлю пристосовували саме під потреби тварин — так, щоб було зручно утримувати, лікувати та обробляти їх.
Анастасія та Валентина щодня дбають про тварин
На постійній основі тут працюють дві працівниці. Допомагають також волонтери: доглядають за тваринами, возять їх до лікарів, контролюють лікування та вирішують організаційні питання.
Працівниця притулку Анастасія розповідає, що догляд за такою кількістю тварин потребує багато часу, фізичних сил і відповідальності.
— Тварин у притулку дуже багато, тому складнощів вистачає. Щоранку ми прибираємо та миємо вольєри, готуємо їжу, годуємо тварин і стежимо за їхнім станом. Це не та робота, яку можна завершити о 18:00 і забути до наступного дня. Я хочу побажати Богдані та всій нашій команді сил і витримки. Якби не її ініціатива та наполегливість, багатьох тварин уже могло б не бути. Я вдячна їй за те, що вона створила цей притулок і продовжує рятувати тварин, — говорить Анастасія.
Валентина працює у притулку майже від часу його переїзду до нового приміщення. До команди вона долучилася у березні, оскільки любить тварин і прагне допомагати безпритульним собакам та котам.
— Я прийшла сюди, тому що люблю тварин і хочу бути корисною. Найбільше прошу людей не залишати своїх улюбленців напризволяще. Якщо ви плануєте взяти кота чи собаку, прийдіть до притулку — можливо, саме тут на вас чекає майбутній друг. Подаруйте родину хоча б одному хвостику. І не підтримуйте безконтрольне розведення домашніх тварин, адже багато з них згодом опиняються на вулиці, — закликає Валентина.
Забираючи одну тварину, люди звільняють місце для іншої
У притулку наголошують: адопція — це не лише шанс для конкретної собаки чи кота отримати сім’ю. Коли тварина знаходить дім, звільняється місце для іншої, яка може саме зараз потребувати порятунку.
За словами Богдани, нині для людей, які беруть тварину з притулку, діє партнерська програма: нову родину забезпечують якісним кормом на перший місяць. Це дозволяє власникам спрямувати частину коштів, наприклад, на додаткові щеплення чи обробки.
Водночас у "Дай лапу" не віддають собак для постійного утримання на ланцюгу, охорони дач чи підприємств. Перед адопцією волонтери спілкуються з потенційними власниками й намагаються зрозуміти, чи відповідають умови потребам конкретної тварини.
Стерилізація, щоб безпритульних не ставало більше
Окремий напрям роботи ГО — стерилізація безпритульних тварин. Волонтери намагаються відловлювати їх і стерилізувати, однак ресурсів не вистачає на всіх.
Богдана просить містян допомагати хоча б тим, що приручають тварин, яких регулярно бачать біля своїх будинків. Так їх легше відловити для стерилізації.
Головна проблема, на думку волонтерів, не зникне, доки частина людей сприйматиме тварину як тимчасову річ, від якої можна відмовитися, щойно вона починає вимагати більше часу, коштів чи уваги.
Новий притулок з’явився завдяки допомозі небайдужих
Юрій Гребенюк та Богдана Стоян
Цього дня до притулку прийшов і Юрій Гребенюк, який свого часу допоміг із новим приміщенням. Він давно знайомий із Богданою Стоян і пояснює своє рішення просто: людина здатна сама шукати вихід зі складної ситуації, а покинута тварина — ні.
До переїзду старий притулок був переповнений, а через близькість житлових будинків виникали нарікання на гавкіт. Зрештою для ГО знайшли інше приміщення за межами житлових кварталів. Його ремонтували та пристосовували до потреб тварин: облаштовували водопостачання, електрику, каналізацію, утеплювали кімнати, встановлювали огорожу. У вересні 2025 року приміщення передали ГО "Дай лапу".
"Ми надали приміщення, а Богдана за рік збудувала притулок за сучасними стандартами", - каже Юрій Гребенюк.
Прийти можна не лише для того, щоб забрати тварину
Анастасія та Євгеній
День відкритих дверей показав ще одну форму допомоги. Не кожна людина може взяти собаку чи кота додому — але можна прийти в притулок, погуляти з собакою, поспілкуватися з тваринами, привезти корм або допомогти волонтерам.
Серед відвідувачів була пані Валентина, яка цього дня вигулювала собаку. Анастасія та Євгеній приходять сюди не вперше — раніше вони вже забрали песика з притулку і, за їхніми словами, раді, що у їхній родині з’явився новий член сім’ї.
"Ми тут, щоб допомагати тим, хто не може себе захистити"
Волонтерка Аліна
Волонтерка Аліна розповідає, що команда притулку давно чекала на День відкритих дверей. Захід став можливістю показати жителям міста результати роботи та розповісти, на що спрямовують зібрані кошти.
— Сьогодні для нас особливий день. Ми давно чекали на нього, хоча дату проведення довелося трохи перенести. Кожен охочий може прийти до притулку, побачити, чим ми займаємося і що вдалося зробити за останні пів року. Для нас важливо показати людям, що зібрані кошти використовуються на облаштування притулку, лікування та утримання тварин. Я займаюся волонтерством приблизно з 2013–2014 року, тому що мені не байдуже. Людина може постояти за себе, а покинуті тварини часто не здатні самостійно захиститися. Ми тут для того, щоб їм допомагати, — говорить Аліна.
Волонерка Анастасія
Волонтерка Анастасія розповідає, що до притулку її привела любов до тварин. З часом кожен із його мешканців став для неї близьким і рідним.
— Вони всі вже наші. Щоразу зустрічають нас із такою щирою радістю та довірою, що неможливо залишитися байдужою. Я розумію: ми не маємо права їх зрадити чи покинути. Якщо тварина одного разу повірила людині, цю довіру потрібно берегти, — говорить Анастасія.
В умовах війни притулки також опинилися під тиском: збільшилася кількість евакуйованих і покинутих тварин, а витрати на корм, лікування та утримання зростають. Водночас історія "Дай лапу" показує й інше — частину проблем громада може вирішувати через відповідальне ставлення власників, стерилізацію, волонтерство, адопцію та підтримку тих, хто щодня рятує тварин.
Гортайте фото Дня відкритих дверей у галереї, можливо хтось із хвостиків вам сподобається і знайде свою родину.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
