Мої дорогі читачі, сьогодні я хочу присвятити блог мамам, тим хто в час війни не покладає руки. Тим, хто несе в собі надію, впевненість, силу при всій своїй жіночій слабкості. Ми мусимо бути сильними, мудрими, щоб легше було тим, кого необхідно підтримувати. Адже тим, хто на війні в стократ важче ніж нам із вами, як би там не було. Любові вам і віри.
Вдома
Шляхи в мережках диво-буйноцвіту,
Сади співучі в барвах кольорів.
Нема миліше й яскравіше світу,
Де б в насолоді ранок так зорів.
Мама з дытками
Тут все звичайне так нам тішить душу,
Цілує промінь сонця крадькома?
І я з натхненням п'ю цю мить найліпшу?
І відійшли тривоги... Їх нема.
Дріма калина в співі соловейка,
Високі трави пестить вітерець,
Столи святкові накриває ненька
І пахне свіжоскошений чебрець.
Звабливо пахнуть ялука в садочку.
Ніч з решета насіяла зірок.
Ми з ненею на лавочці в куточку
Давні спогади торочим до дірок.
Тут завжди затишно. І в дощ, і в спеку,
Під вікнами квітник палахкотить.
І будить запах молока із глеку,
І цівка об дійницю в рань дзвенить.
Стоять тополі край шляху за тином,
Безмежжям душу напою сповна.
На килимі із шпоришу хатина
Л'є тепле світло з рідного вікна.
Дороги
Сьогодні всі дороги ведуть дітей додому,
Де мама на порозі з усмішкою стріча.
Яка вона щаслива, яка вона красива,
Як крізь роки... надвечір стічає дитинчат.
Мама з дітьми
Хоч всі вони дорослі і кожен з них вже має
Своїх дітей і внуків, та їй це все одно.
Вони для неї діти і кожен день чекає,
Як спогляда дорогу в відчинене вікно.
Думки тривожні линуть у голову до неньки
Коли не їдуть діти, не дзвонять, не ідуть,
Душа щемить і плаче, і думкою збирає
Уже тугенький вузлик у потойбічну путь.
Щоб не нагонить тугу на мамине серденько,
Щоб мама не скучала, не проливала сліз
Нагадуйте про неньку, піклуйтеся про неї
Поки жива додому до неї приїздіть.
Щоб потім у скорботі вам не просить прощення,
А щоб сказать могли ви: "Що мав-я все зробив."
Схилившись до могили, могли сказать з любов"ю :
" Матусю, ти ж бо знаєш, як я тебе любив."
Розлуки
Дихають розлуками шляхи,
Росами рясними плачуть ранки.
І в застиглім погляді сльоза
Зустрічає з мамою світанки.
Мамина молитва
Так ятриться раною душа
І тривога роєм обсідає,
Тільки й думки: "Господи, як там?"
Мозок обпікає і терзає.
В метушні, як під копірку дні :
Не живе її душа, а тліє,
Лиш молитва вранці і вночі
Сил дає і додає надію.
І щоранку в вайбері шука
Плюсик- цей маленький знак умовний,
Що, мовляв, в порядку все, живий...
Просто знак - бемовно- пишномовний.
Й на якусь часинку відляга,
Погляд мами в радості ясніє
І осанну Богу промовля
Й теплота у серці струменіє.
Від молитви до молитви день,
Від молитви до молитви ночі.
Молить мама за усіх солдат,
А в уяві сина рідні очі.
Дихають прощаннями шляхи
І сичі в узвишші біди кличуть,
Душі матерів наперекір
Чайками летять і все кугичуть.
Відлякають біди, відженуть
Крізь вороння білими крилами,
І у думці міцно пригорнуть,
Щоб сини відчули подих мами.
Сили дать, забрать весь страх і біль,
Попри відчай, попри вічну втому
Ти, синок, пройдеш і цей ще бій,
І живий повернешся додому.
Боже милий, миру дай усім,
Хай ясніють материнські очі,
Поверни ти спокій у життя,
Поверни кохання повні ночі.
Молитва мами
Молилась мама за моє життя,
За світлий сон і за моє здоров'я,
Молилася згорьована уся
Із відданістю, з чистою любов'ю.
Молитва мами
Просила Богородицю покрить
Мене від ворогів і зла, що поруч.
Натхнення дать просила у ділах
І щоб Господь приніс мені опору.
Із вірою схилялась до ікон,
Просила мудрості, терпіння, настанови
Щодень, щоночі, крізь тривожний сон
Молилась вдома, в храмі знову й знову.
Та із нас того ніхто не зна
Яка воля Господа над нами...
Чи дасть він шанс нам на життя,
І чи врятує нас ця молитва мами?
Я молюсь... Повірить важко в це,
Але тут, де жах вита повсюди,
Де безжальна куля смерть несе ,
Де бевинно гинуть поруч люди...
Де нема надії ні на що
І в тобі панує відчай повний.
Зринає в думці мамине лице,
Перед образами свічки пломінь.
І у думці: " Боже, поможи!.."
І з надією душа міцніє.
Я живий і що ти скажеш тут?
Тільки Бог дає мені надію.
Боже милий, дякую за все:
Що ти чуєш, бачиш і прощаєш
І тепер я вірю, що ти є
І що, Господи, про мене дбаєш.
Мамочко, я дякую тобі
За той світлий час молитви Богу,
Що дає надію на життя.
Я молюсь і не боюсь нічого.
Постав свічу за мамине здоров'я
Постав свічу за мамине здоров'я,
У Богородиці прощення попроси,
Своє єство, наповнене любов'ю
До мами на поріг ти принеси.
Мама обіймає сина
Ти на коліна стань, як в сповіданні
І попроси прощення від душі,
Обійни, як вперше і востаннє-
Нехай розтануть негаразди всі.
І мама всі гріхи тобі відпустить,
Жаліючи беззахисне дитя.
Твоя луша, очищкна любов'ю
Знов понесе тебе у вир життя.
Ти знову сильний, мамина молитва
Тебе оберігає скрізь завжди.
Постав свічу за мамине здоров'я
Частіше став і випадку не жди.
Хай весело пломіння палахкоче
І хай не плаче воскова свіча,
І мама часто всіх на рідному порозі
З усмішкою на щастя зустріча.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!