Шановні читачі. Я знаю, як не просто кожному із вас у такий неоднозначний час. Те що тримає нас і дає бажання йти вперед, незважаючи ні на що - це відчуття кохання... Хочеться підтримки та розуміння, просто хочеться прихилитись до рідного плеча і відчути захищеність і спокій, бодай хоч на хвильку. Цінуйте час, коли ваші кохані поруч, бо не в усіх є зараз така можливість. Сподіваюсь, що читаючи мої рядки ваші душі наповняться теплом і любов'ю.
Фото: Unsplash
Моя душа наповнена тобою
Моя душа, наповнена тобою.
В ній цвіт кохання і вітри розлук.
Моє єство, наповнене любов'ю
І знемагає від солодких мук.
Фото: Unsplash
Цей терпкуватий запах твого тіла
Завджи дурманить і, як хміль, п'янить.
Моя душа у лагідних обіймах
На ніжних струнах піснею бринить.
Мелодією тіл і насолоди,
В цілунках позашкальних почуттів -
Це ти і я, бурхливе повноводдя,
Політ в безмежжя зоряних віків .
Я згорну у пригоршні образи…
Я згорну у пригоршні образи,
Кину за водою - хай пливуть.
Моя душа очиститься відразу
У ній любов і ніжність заживуть.
Фото: Unsplash
Накотять спогади легким пробоєм,
Зігріють душу лагідні слова;
Я знову хочу буть разом з тобою
До того часу доки я жива.
Я напою тебе бажанням щастя,
Наповню душу ніжністю без меж,
Я принесу кохання для причастя -
З моїх долонь до губ своїх візьмеш.
І поєднаються п'янким потоком:
Два погляди і руки, і вуста,
І всесвіт час зупинить зореокий,
Коли настане мить ця золота.
Ми удвох під дощем
Ми удвох під дощем, а із нами ще ніч з парасоллю
В своїм дивнім танку закружляє й розчинить в собі,
І крізь хмар палантин загадково всміхаються зорі -
Ти даруєш мені перші квіти, такі голубі.
Фото: Unsplash
Нас вітають алеї і хвилить у поглядах щастя
Під мелодію цю ряботиння в калюжах бринить.
Грають вітом дерева, у попліски струшують краплі -
Ми з тобою удвох і навіки блаженна ця мить.
Ми удвох, як у мушлі, де щастя співає рулади,
Неугавні цілунки і дотиків шовк струменить,
І крутіж насолоди, як вихор несе в піднебесся,
І у душах єдине: "Кохаю!.. Кохаю!.." - дзвенить.
То дрейфують чуття, то парять над оновленим світом.
Гріють ніч ліхтарі, у одівах неону доми.
Чвахкотить під ногами. Ми у душах несемо палітру,
Що змалює у барвах цей світ, де блукаємо ми.
Ми удвох під дощем і ця ніч, як із двох паралелей.
Золовато навкруг і видочок навколо не ах,
І всерівно, що поруч понуро ще плачуть алеї -
Під дощем ми удвох все витаєм в любові світах.
-
Рулади - Віртуозний пасаж у співі.
-
У одівах – в одязі.
Я пригорнуся до твоїх долонь
Я пригорнуся до твоїх долонь,
Я так стомилась, рідний, від розлуки.
Не поспішай, ти трішки охолонь,
Дай розцілую ніжно твої руки.
Фото: Unsplash
Губами буду пестить досхочу
І в забутті горнутися до тебе.
Любити хочу і у вир лечу
На хвилях щастя до зорі край неба.
Хай не обпалить променем вона,
Не охолодить почуттів гарячих,
Нехай палає лиш для нас щодня
Й не буде слів болючих і жалячих.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
