Вірші про дітей і для дітей, які варто прочитати всією сім'єю

Шановні мої читачі!

Пропоную сьогодні, можливо незвичну для вас сторінку - сторінку з моїми віршами для дітей і про дітей. Це вірші про дитинство, про різні ситуації, які виникали в житті моїх онуків під час пізнання цього світу, коли вони були ще маленькими. Думаю, що вони будуть читатися з посмішкою і з теплотою в душі. Дехто пише мені, що читають мої вірші зі своїми дітьми, але дитячої тематики мало в моїх віршах. Ці ж вірші ще не були ніде надруковані і на широкий загал я читачам друкую їх вперше. Мені цікаво було б знати вашу думку про них. Нехай ваші душі наповняться теплом. Можливо прочитаєте їх своїм внукам, чи дітям. Дякую, що ви зі мною.

Дитинство

Автор: Вільні джерела

Воно пройшло: щасливе, безтурботне,

Подаленіло у світи ясні,

Полинуло десь на пухнастих хмарах,

Де ранок будять птах дзвінкі пісні.

Воно побігло по калюжах теплих,

В які відбиток неба заглядав,

Полопотіло по високих травах,

Де суницю і цвіркунів шукав.

Спливло із літом, де на хвилях річки

Гойдав проміння сонця вітерець,

З кислосолодким присмаком порічки,

З ярами, де духмяно пах чебрець.

Гайнуло поміж кленів, де юрбою

Збиралися ловить старих хрущів,

Відшелестіло срібною вербою,

Яка ховала від дрібних дощів.

Гомінке у зорях вечорових

І п'янке у запахах садів,

З першоцвітом у старих дібровах,

З щоками, липкими від медів.

Погналось десь за лижами й санками,

У валянках, намоклих від снігів,

За присланими з міста ковзанами,

На яких ковзався, що аж прів.

Чкурнуло так - вперед усе несеться,

Але чомусь лишилось ззаду десь,

Й дитячих споминів приємне стоголосся

Повнить шлях твій теплотою весь.

Віддаленіло, пронеслось, майнуло,

Що аж кужіллям пил з під босих ніг.

Щось по торбі пам'яті черкнуло -

Хвилять спогади, як в полі тонконіг.

Де мама й тато: молоді й щасливі,

Люблячі бабусі й дідусі,

Де все просте і щире й незрадливе,

Де ще живі, живі були усі.

Вчиться Аня рахувати

Вчиться Аня рахувати -

Все рахує, що є в хаті:

Вона знає - їй два рочки,

Що у ляльки є два очка,

Є у зайчика два вушка...

Все рахує щебетушка.

Дівчинка з лялькоюАвтор: Відкриті джерела

За вікном сидять сороки,

Гомонять щось білобокі.

Наша дівчинка із хати

Хоче їх порахувати.

Лиш: "Один."- сказать успіла,

"Два"- сорока полетіла.

Сніг

Аня і снігАвтор: Pinterest

Аня вийшла на поріг,

А навколо - білий сніг.

Вона мружить оченята,

Сніг бере у рученята,

Ну, а сніг - водою стік:

Кап з долоньки, та й утік.

Їжачок

Жив маленький їжачок,

Мав багато колючок.

Вітя - хвать, хотів узять,

Тепер пальчики болять.

ЇжачокАвтор: Pinterest

"Їжачок, ти не колись,

Ти на Вітю подивись.

Боляче зробить не хоче -

Тільки пузик полоскоче."

Собака Боб

Є у Віті Боб, собака,

Він сумує неборака,

Що сьогодні дощ рясний -

Цілий день наш пес сумний.

Хлопчик з собакоюАвтор: Відкриті джерела

Йому ні з ким пострибать,

В хованки погратись,

Лапу нікому подать,

А ні обійнятись.

Глядь, а Вітя рученям

Стука у віконце.

"Боб, привіт, я йду гулять

Тільки вийде сонце!"

Олеся і босоніжки

Олеся не любить взувать босоніжки,

Любить, щоб в неї були босі ніжки.

Мама сварила: "Пораниш ти ніжку!

Олеся, негайно взуй босоніжки."

Дівчинка на гойдалціАвтор: Pinterest

Олеся слухняно взула на ніжки

Рожеві гарненькі свої босоніжки.

Та тільки ногами ступила на землю,

Казати Олесі було щось даремно.

Закрились за мамою двері у хату -

Олеся зняла босоніжки завзято,

Розкидала їх по надворі,

Щоб ніжки гуляли на волі.

Біжить по травичці, біжить по доріжці,

Аж тут об камінчик ударились ніжки.

Олеся заплакала - боляче ніжкам.

Тепер вона завжди взува босоніжки.

Олеся лікар

Мама купила Олесі набір:

Шприц і бинти й те, чим міряють зір...

Олеся взялась лікувати усіх,

Що викликає на лицях всіх сміх.

ДівчинкаАвтор: Відкриті джерела

Заглянула в ляльки, чи горло не хворе,

Ведмедику в лапку зробила уколи,

Гусочці лапку забинтувала,

Мамі термометр під руку поклала,

Ну, а сестричці серденько послуха,

В котика вже перевірила вуха,

В носик закапала краплі качаткам

І почина лікувать всіх спочатку.

Підходить до всіх, за руку береться,

І каже: "Привіт! Я лікар Олеся."

Софійка й сніговик

Погода надворі гарна така,

Зліпимо зараз сніговика.

Шапку Софійка йому одягла,

Шарф на шийку укутать змогла:

Очі у нього - це дві вуглинки,

Тато для носа виніс морквинку.

Дівчинка і сніговикАвтор: Відкриті джерела

Софійка його обняла і шепоче:

"Тут йому сумно - у хату він хоче."

Тато сміється: "Ми зробимо руки -

Хай собі гріється, робить хай трюки.

Віника дам. Замете - тепло стане,

Бо у хатині він миттю розтане."

Софійка і змій

Сьогодні із ранку вітрисько так віє

І тато сказав, що пускатимем змія.

Софійка: "Це як?! Він же страшний!"-

І слізки наповнили погляд ясний.

Дівчинка з повітряним зміємАвтор: Відкриті джерела

Тато, обнявши Софійку, сказав:

"Бачиш, йому вже й хвоста я зв'язав.

А крила його й голова - це папір.

Він геть не страшний, мені ти повір.

Візьми намалюй йому ротик і очі."

І знов загорілися очки дівочі.

Змієві в хвіст прив'язали стрічки,

З ним в парку усі обійшли стежечки,

А потім побігли з ним в поле,

Бо змієві краще на волі.

Тато набігавсь із змієм між трав

Й нитку із змієм Софійці віддав.

Змій в небесах долітав до хмарини,

Сміялись, милуючись, очі дитини.

Софійка трішки послабила руку

І змій полетів в піднебесся щодуху.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!