"Життя після втрати: замаскований біль..."
Андрій Агафонов боронив країну у складі 124 бригади. Брав участь у звільненні Херсона, загинув під час виконання бойового завдання 11 вересня 2023 року. У Андрія залишилася кохана дружина Ольга, син та маленька донечка. Він був чудовим батьком, гарним чоловіком, турботливим сином і братом, доброю та відповідальною людиною.
Сім'я Агафонових
Пані Ольга розповіла Знам'янка.City про своє сімейне життя, про коханого чоловіка та як знайшла сили жити далі.
З майбутнім чоловіком познайомилась у Іванківцях
Ольга Василівна Агафонова народилася у Іванківцях 6 липня 1988 року. Навчалася у місцевій школі. Потім вступила у Олександрійський індустріальний технікум, який успішно закінчила у 2008 році.
“Зі своїм майбутнім чоловіком Андрієм познайомилася у серпні 2007 року на дискотеці у Іванківцях. Ми почали зустрічатися і зрозуміли, що кохаємо один одного. Андрій підкорив мене своєю врівноваженістю, добротою, чесністю та щирістю.
18 жовтня 2008 року ми одружилися, придбали будинок у Дмитрівці. Андрій влаштувався працювати у фермерське господарство трактористом.
Ми разом зробили ремонт у будинку, Андрій облаштував усі комунікації та подвір’я , висадив 20 кущів винограду і у нас з’явився власний виноградник, про який він мріяв, за яким я зараз доглядаю сама. 23 квітня 2009 року народився син Денис.” – розповіла Ольга.
Через три роки Ольга вийшла з декретної відпустки і влаштувалася працювати у дитячий садочок у Дмитрівці.
1 лютого 2018 року у подружжя народилася довгоочікувана донька Діана. А З травня Андрій влаштувався працювати трактористом у ТДВ “Колос”.
“Влітку всією сім'єю відпочивали біля Дніпра у Світловодську і мали змогу відволіктися від буденних справ та набратися життєвої енергії. Ми з Андрієм мали плани на майбутнє, раділи життю та нашім дітям. Поки не прийшла війна.” - розповіла пані Ольга.
Андрій брав участь у звільненні Херсону
У 2022 році 6 травня принесли повістку і 18 червня Андрія мобілізували. Його відправили на бойові позиції у Херсонську область. Він пройшов навчання у штурмовій групі. Брав участь у звільненні Херсону у складі 124 бригади.
“6 вересня 2023 року Андрій зателефонував мені і повідомив, що не буде виходити на зв’язок біля десяти днів, бо йде на завдання.
Андрій Агафонов
У середу 13 вересня мені принесли сповіщення про загибель чоловіка. Повідомили, що Андрій загинув 11 вересня, внаслідок поранення від обстрілу автоматичної зброї в районі лівого берега Херсонської області, під час виконання бойового завдання.
13 вересня чоловіка привезли у Знам’янку, а 15 вересня ми його поховали у Дмитрівці на кладовищі на Озерній біля брата. Йому навіки залишилося 41 рік.” – розповіла про страшні події жінка.
Справитися з втратою допомогли рідні та друзі
“Коли я отримала звістку про загибель чоловіка, то не могла в це повірити, час зупинився для мене. Було важко це сприйняти. Це стало страшним випробуванням для мене. Я не знала, як сказати про це старшому сину. Але ми справились.Нам допомогли наші рідні та друзі, підтримали у важку хвилину. Я повернулась на роботу, побула вдома всього тиждень після поховання. Мені стало легше, бо була між людьми. А син займається таеквон-до і завдяки тренуванням та гарним друзям, він подолав цей біль.
Для мене Андрій залишився у серці назавжди, мій Герой. Ніколи не забуду його любов, турботу, доброту та душевне тепло, яке він дарував мені та нашим дітям. Був чесним та відповідальним. Андрій був найкращим чоловіком для мене, відданим сином для батьків, добрим братом та чудовим татом для сина та доньки.
Його побратими розповіли про Андрія:” Ваш чоловік справжній Герой, людина з великої букви, він був добрий, веселий, такий, що в будь який момент прийде на допомогу. Ми ніколи не бачили його засмученим…”
Зараз я живу заради дітей, повсякденні турботи та робота у садочку відволікають від сумних спогадів. Допомагаю своїй мамі та бабусі. Люблю готувати смаколики для своїх близьких та іноді вишиваю бісером картини, як колись у юності.
Бажаю усім матерям та жінкам діждатися чоловіків, синів, дочок з війни з Перемогою. Бажаю усім мирного неба та здоров’я.
Прошу, не забувайте полеглих захисників та захисниць, які віддали свої життя за нас, за незалежність нашої країни. Герої не вмирають! Героям слава!” – зазначила Ольга.
Всі фото надані Ольгою Агафоновою з власного архіву
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
