Його життя — коротке, але світле. 20 травня минає друга річниця з дня, коли у бою під Григорівкою на Донеччині загинув Антон Валєєв — наш земляк, мужній захисник України, добрий і світлий чоловік, якого неможливо забути. Йому було лише 28.
Антон народився 11 січня 1995 року у селі Богданівці. Він був життєрадісним, працьовитим, енергійним — з тих людей, які не просто живуть, а горять, надихаючи інших. Швидко дорослішав і завжди поспішав жити: допомагав, підтримував, жартував. Його пам’ятають як людину, яка мала велике серце.
#героїневмирають #антонвалєєв #памятаємо
Військовий шлях
Антон Валєєв
У 2015 році Антона призвали на строкову службу. Його зарахували до президентського полку в Києві, де він отримав звання сержанта. Після служби він багато працював, мріяв про власну справу, хотів досягти всього власними силами.
У 2021 році він одружився з коханою Юлією. Своє подружнє життя вони почали у Суботцях. І хоч встигли прожити разом менше двох років — це був період справжнього щастя, глибокої любові, яку війна не змогла зруйнувати.
Юлія та Антон Валєєви
Війна забрала його, коли він став батьком
5 березня 2022 року Антона мобілізували до лав Збройних Сил України. Він став старшим водієм розвідувального взводу стрілецького батальйону 56-ї окремої мотопіхотної бригади і вирушив на один із найгарячіших напрямків — Бахмут.
27 січня 2023 року в Антона та Юлії народився син Марк. Це була найбільша радість і надія. Але через місяць Антона знову повернувся на фронт. Маркові було лише три місяці, коли тато загинув. Він виросте, знаючи, що його батько був Героєм, який до останнього боронив країну заради його майбутнього.
Юлія та Марк біля світлини Антона Валєєва
"Він був тим, кого кохають раз і назавжди"
Юлія згадує: "Антон був веселим, щирим, усе встигав, працював без відпочинку, дуже смачно готував, нікому не дозволяв мене ображати. Ми були одним цілим. Він був людиною, яку не можна забути. Він був тим, кого кохають раз — і на все життя".
Антон знаходив час подзвонити, написати, поділитися світлинами з фронту. У кожному повідомленні були слова любові: "Ви моє життя". Він був не просто воїном — він був люблячим чоловіком і татом, який мріяв про світле майбутнє, хотів бачити, як росте його син.
Антон та Юлія у день весілля
Пам’ять жива: Юлія робить усе, щоб його не забули
Після загибелі Антона його дружина Юлія не дозволила болю зламати себе. Вона взяла на себе місію — нести пам’ять про Антона в серцях людей, в його селі, громаді, у спортивних змаганнях, автопробігах, спогадах.
Юлія та Марк відкривають волейбольний турнір пам'яті Антона Валєєва
17 травня у Богданівці відбувся відкритий турнір з волейболу пам’яті Антона Валєєва. Турнір розпочав першим кидком маленький Марк — син Антона. Йому лише два, але він уже вчиться тримати удар, як тато. Юлія звернулася до учасників, побажала вдалих ігор, подякувала за підтримку пам’яті.
Участь у турнірі взяли чотири команди — із Знам’янки, Богданівки та Суботців. Змагалися не просто за перемогу, а за честь Героя.
Наступного дня, 18 травня, у Суботцях відбувся патріотичний автопробіг, ініційований також Юлією Валєєвою. Машини з прапорами, портретами Героїв, піснями, що рвали душу, проїхали вулицями, нагадуючи: Герої серед нас, і ми живемо завдяки їм.
Автопробіг пам'яті Антона Валєєва
Родинна пам’ять — безмежна
Мама Антона, Тетяна Валєєва, каже: "Усіх, хто знав мого сина, прошу згадати його добрим словом, запалити свічку вдома, вшанувати хвилиною мовчання. Він назавжди залишиться в наших серцях — веселий, усміхнений, живий…"
Тетяна та Юлія Валєєви тримають нагороду Антона Валєєва
Разом із сестрами Дар’єю і Вікторією, родина переглядає відео, фото, читає його повідомлення, цитує улюблені фрази. Вони часто відвідують могилу Антона, приносять живі квіти, які він любив, і свічки, що не дають згаснути його світлу.
Пам’ять — це відповідальність
Юлія виховує Марка, розповідаючи йому про батька. У кожному його русі вона бачить Антона.
Він виросте з розумінням, що Герої — це ті, хто поруч із нами, хто жив, любив, мріяв… і не повернувся, аби ми жили.
Юлія Валєєва з сином біля світлини чоловіка
"Антон був і залишиться для нас прикладом справжнього героя, люблячого чоловіка, сина, брата й друга. Ми робитимемо все, щоб його пам’ятали, щоб кожен знав, якою ціною дається незалежність України", — каже сестра Дар’я.
Він завжди поруч
"Сьогодні ми дякуємо тобі, Антоне, за любов, мужність і відданість. Ти назавжди залишишся нашим небесним захисником", — говорить Юлія.
Антон Валєєв
Антон Валєєв — не просто ім’я в списку полеглих. Це історія життя, любові, родини, боротьби і світлої пам’яті, яку зберігають його рідні. Він живе у Маркові, у серцях усіх, хто його знав, і в кожному, хто щиро каже: "Герої не вмирають".
Всі фото з родинного архіву.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
