Нові часи, нові події породжують нові слова, нові абревіатури. Одна з них - СЗЧ, тобто самовільно залишивший частину.
Скільки їх, сезечешників, з’явилося в роки війни, ніхто не дасть точної відповіді. СЗЧ – звучить як свист нагайки, що б’є по душі, як сичання змії, що отруює серце…
Початок шляху: від добровольця до піхотинця
Він пішов добровольцем з перших днів повномасштабної війни. Коротке навчання військовим азам – і ось він вже піхотинець. Донецький напрямок. Виснажливі бої вересня 2022 року. В руках лише автомат. Попереду ворожі танки, позаду – його сім’я і тисячі таких же родин. Важкий вибір.
Бунт у строю: неможливий наказ
Коли в черговий раз на шикуванні озвучували наказ, залишки роти збунтувалися: іти голіруч на танки – чисте самогубство.
- Не хочете – здавайте зброю і йдіть звідси! – втомлено казав ротний.
Ніхто нікого не вмовляв. Це вже зараз з тими, хто на межі, працюють психологи, капелани. В ті надважкі для країни дні з СЗЧ-шниками ніхто не розмовляв…
15 чоловік зброю не здали. Він був серед них.
Без надії на порятунок: смертельна посадка
Того дня вони отримали наказ зайняти посадку. Командуванню за даними розвідки було відомо, що на краю посадки стоять ворожі танки. Проте, щоб "не хвилювати" людей, бійцям, озброєним лише автоматами, нічого не сказали. Вже пізніше взводний, який йшов на бойове завдання з ними, проговорився про танки.
Бій
Попереду йшли сапери, але на півдорозі зупинилися і відмовилися йти далі: вони зазвичай перевіряли метрів 200 за день, а не 5 км за 2 години – так сапери не працюють!
"Ми нарвалися на мінне загородження, бо пішли далі без саперів. Одразу двоє 200-х (один з них взводний), четверо 300-х… Почали по рації викликати евакуацію, та як з’ясувалося, водії навіть не уявляли, де ми і в якому напрямку. Нас ніхто навіть не планував забирати з тієї посадки! Відступали під мінометним і танковим вогнем… Виносили загиблих самі".
Їх підібрала машина, яка нарешті виїхала для евакуації. В неї завантажилися всі.
Перевірка боєм виявилася невдалою. Боєздатними залишилося 9 чоловік. І знову той же наказ – зайняти посадку…
Вибір без вибору: повернення додому
- Відмовляєтеся? – сказав їм комбат,- то йдіть на всі чотири сторони! - Інших пошлемо. Ресурс є!
Пізніше з’ясувалася, що і наступна група була вщент розбита, а посадку так і не зайняли… А через деякий час комбата зняли. Звісно, що не лише через той випадок.
"Нам нічого не залишалося, як здати зброю і після довгих поневірянь повернутися додому. Але ми, всі дев’ятеро, що повернулися з тієї посадки, постійно тримали контакт між собою.
Юридична боротьба: відновлення статусу
Ми одразу звернулися до своїх військкоматів, з яких призивалися, але там розвели руками: військкомати, чи по новому ТЦК, лише призивають на службу, далі всі питання до військової частини. Звернулися до юристів. Писали рапорти в частину, де нас оголосили, як таких, що самовільно залишили частину, просили перевести в інший підрозділ. Відповідь: війна, не до вас!
Скажу чесно, це були найважчі в житті часи для мене. Мучився від думок, шо міг би служити, а вийшло все так безглуздо… Кілька місяців ми були в підвішеному стані. В частині нас нібито оголосили СЗЧ, але на офіційному рівні списків не було.
Тому раджу всім, хто потрапив в подібну ситуацію, звертатися до юристів. Нам порадили взяти відношення в іншу частину. Справа ця, відразу скажу, не проста: відношення має підписати ротний, потім комбат, потім ще вище командування. Це затягується надовго, адже частина то на ППД, то на передку. Але це краще, ніж все життя жити з відчуттям, що ти дезертир.
Повертатися краще під кінець місяця, числа 25-го, щоб з нового місяця тебе поставили на всі види забезпечення.
Повернення в стрій: нові можливості
Мій "сезечешний" жах скінчився, і я знову в строю. Не бійтеся повертатися. Ми, до речі, всі дев’ятеро залишилися в своїй частині, відношення нам не підписали. Ставлення до нас нормальне, всім запропонували нові спеціальності і ми погодилися. Ніхто жодного разу не дорікнув прикрим інцидентом".
Війна в Україні
Після шестимісячного перебування в СЗЧ хлопець пройшов навчання за кордоном по новій військовій спеціальності і успішно несе службу.
У липні 2024 року його призначено на посаду командира підрозділу.
На війні бувають моменти, коли кожен вирішує сам: стати статистичною одиницею у звітах про втрати, чи залишитися живим. Головне - розуміти, як ти використаєш у подальшому своє збережене життя і чи стане цей момент вирішальним для інших людей.
Той, хто зумів після всього пережитого подолати свої страхи і повернутися в стрій, гідний поваги, як людина, що піднялася на вищий щабель розвитку своєї особистості.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
