Вірші про зиму: затишок і натхнення для душі в поезії Світлани Ткаліч

Шановні читачі, мені приємно знову зустрітися з вами і розмовляти через рядки своїх віршів про все те, що оточує нас, про те неймовірне, що поруч, про те щоденне і вічне, що дає нам сили і натхнення жити і відчувати себе в цьому житті, бо кожен з вас - це та іскорка, що може дати світло цьому світу. Так даруйте, світіть, любіть і цінуйте це. Всіх благ вам і вашим родинам. З повагою до вас. Приємного читання.

Цінність

А надворі зимовий вітер

У трубу, як в дуду завива.

За вікном у тіней лахмітті

Хвища сіяла з рукава:

То жбурляла, а то трусила

То дрібний, то лапатий сніг,

То із вітром таке крутила,

Що весь шлях в переметах заліг.

ЦінністьАвтор: Рinterest

На столі філіжанка з кавою,

Пестить пахощами кардамон,

На стільці кошеня вкрилось лапкою

Й прожива свій кошачий сон

І в оселі тепло і затишно,

Наче час зупинив свій біг,

І думки оголились беззахистно,

Впавши втомою аж до ніг.

Захотілось зависнуть в паузі,

Де душевний спокій вита,

Щоб любов’ю фонило в пазусі,

Незважаючи на літа

І щоб діти, усівшись зграйкою

На канапі, кріслах, стільцях

Дім цей сповнили келихом настрою –

Добрим спомином у серцях.

Але знову завила тривога,

Аж до самих кісток пробира.

От і пауза зникла недовга,

Яку світлом своїм прожила.

Клік… і знову вернуло в реальність,

Де не затишно в фазі війни.

Чим вражаючіша притаманність,

Тим цінніша ціна тишини.

Моя зупинка

Зима пише вітрам листа,

На гостини давно чекає.

Забаганка у неї проста –

Її схованка майже пуста,

Хмар із снігом вона шукає.

Моя зупинкаАвтор: Рinterest

Сніжить дивним маревом світ,

Розмиваючи силуети;

Чудернацький сніжинок політ

Осідає на плетиво віт

І гаптує пухнасті сюжети.

Недоторкана сніжність зим,..

Наче вічний життя початок:

Чистий лист, сніжно-білий грим…

І дарма, що цей світ є старим

Із безмежжям давніх нотаток.

І у цей прохололий день

Ми зустрілись посеред площі;

Це волосся напрочуд руде

І твій погляд в кохання веде,

У п’янкі до знемоги ночі.

Ну, а сніг все творив дивà,

Як кульбабка, ти вся в пушинках.

Ти – сторінка моя нова.

Радий я, що за рогом крива

Повернула до ТИ зупинки.

Готовий зійти назавжди

І лишатись з тобою довіку,

Щоб ступак у ступак сліди,

Щоб рука у руці іти

По життю на любові піку.

Зима пише вітрам листа…

І в житті цих вітрів немало.

Ми зійшлись на життєвих мостах,

У своїх не простих світах

Нас в зимі цій разòм об’єднало.

Зимовий настрій

Прийшла – норовлива така,

Ковзається з сонцем дахами,

Гойдає снігів гамака

І сипле полями, садами –

Сніжить, засипає усе;

Лишають сліди подорожні,

А вітер хмарини трясе

І гонить у далеч порожні.

Зимовий настрій Автор: Рinterest

А сонце з своїх промінців

Пилком позолоту струсило

І сніг від них так мерехтів,

Що погляд, як сяйвом сліпило.

Ялини, як вежі стоять

Велично в пухких пелеринах,

Ворони між ними кричать,

Розносячи світ у новинах.

В снігу цвірінчать горобці –

Це знову, мабуть на негоду,

Тини витріщають зубці

З-під снігу, що вийшли із моди.

Аж свіжістю дух забива,

Щипає мороз за щоки,

Тополя, як та тятива,

Зігнулась над тінню боком.

І світ у новій бíлизні

Шурхоче, немов перкалями,

І тіні дерев мовчазні

Розкидали сірі плями.

А сніг, як живий виграє

У міліметрових веселках

Й така благодать настає

В найдальших душі закапелках.

Ти бачиш величність всього

І ловиш ту суть про вічне,

Що ти, як іскринка його,

Для нього, як щось пересічне.

А ми вважаєм завжди,

Що ми - щось найвище – люди

І всім нам чомусь невтямки,

Що світ цей й без нас тут буде.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!