У новій оповіді для авторської рубрики Тетяна Біденко розповідає життєву історію жінки, за родинними світлинами якої приховувалися біль, самотність і зруйновані надії.
Горе не продаси, щастя не купиш
На базарі було малолюдно. У війну, знаєте, не йде торгівля. Продавців не густо, а покупців мало не за руки хапають та припрошують щось придбати активні менеджери зі збуту.
У цю програму "купи-продай" якимось боком потрапила Міла. І хоч до торгівлі ніякого відношення не мала, а все ж зважилася горе своє продати.
Стояла тихо, перекладала з місця на місце спогади прожитих літ, гадала, як би його краще свій крам розікласти, щоб видно було здалека і щоб якнайшвидше розпродати. А ті думки, як не розкладай, – ніхто не бачить. Чужа душа, самі знаєте що…
У родині, де зростала Міла все було майже як у всіх: люблячі батьки, старші брат і сестра, бабусі-дідусі, тітки із сім’ями. Школу закінчила, інститут. Батьки раділи успіхам доньки. А тут ще й без п’яти хвилин зять на обрії завиднівся. Хлопець хороший, скромний, як раз під стать їхній Мілі. Але щастя не кінь, не везе по прямій дорозі. Щось там між молодими не склалося: майже "зять" залишився працювати в обласному центрі, а Міла повернулася в село під батьківське крило одна. Батьки відразу ж підключили важку артилерію: влаштували доньку на роботу і оберігали та наставляли не спішити із заміжжям.
Але молодість не зупинити. На одному святковому застіллі у колеги на Мілу поклав око сільський балагура Андрій. Задиркуватий, самовпевнений, любитель галасливих компаній. Ловелас місцевого ґатунку відразу зорієнтувався, що перед ним домашня дівчина. Саме те, що йому треба. Сім’ю треба все одно колись створювати, а Міла – кращий екземпляр! От він і почав залицятися. Сказати, що батьки дівчини були раді такій партії, це не сказати нічого. Мати кипіла, батько шукав п’ятий куток у власній хатині і не знаходив. І поки рідня хапалася то за голову, то за пігулки, до хати із могоричем прийшли старости. На осінь і весілля відгоцали.
Через рік вже й онучок народився. Мати, який би зять не був, горлицею летіла до доньки, щоб допомогти з малим, поглядіти того, а молодій мамі якийсь перепочинок викроїти. Розривалася на все і всіх. Вдома чоловік після тривалого лікування потребував особливого догляду , а ще старенька мати неподалік доживала віку, а тут і доньці підтримка треба. Де тільки сили бралися, аби усім догодити, всіх попорати, наготувати, рознести, нагодувати, городи повисапувати, онука побавити…
Як грім серед ясного неба у родину прийшла звістка про смерть матері. Міла ледве оговталася після похорону. Але ж поряд є чоловік і син, є батько, брат із сестрою, бабуся. Тому тепер, щоб всім увагу приділити, уже Міла крутилася та частенько маму згадувала. Без її турботи, щирих порад ой як важко було жінці.
А ще, коли сорока на хвості принесла, що її чоловік та у гречку внадився, стало зовсім сутужно. Їй здавалося, що у них у родині все добре: і на відпочинок їздили, і вихідні проводили у родинному колі, і на юшку, і на концерти, і всі свята разом. Світлин он скільки у фейсбуці виставляли. Та що з того. То лише щасливі миті їх життя для інших. А насправді все було далеко не так. Бо ж скільки разів доводилося чути від чоловіка, що і не хазяєчка вона, і не модна, не сучасна, і погляди в неї не такі, і купа комплексів. Він он який козак. Йому Міла, як то кажуть, не під стать.
Війна у лютому 2022 року внесла багато коректив не лише у життя Міли, а всієї країни. Поки ще "чоловік" поїхав на фронт, жінка сподівалася, що ця вимушена розлука зблизить їх. Вона з синочком так чекають татка додому. Та білобока, та, що сорока, із новинами вже тут, як тут: милого чекає не тільки Міла.
Коротка військова відпустка розставила всі крапки над і. Розлучення для Міли було болючим і гнітючим. Та, інша, розлучниця, була і молодша, і красуня, і модниця ще та…
І от тепер стояла самотою на місцевому базарі покинута жінка і горе власне продавала… в надії щастя краплю купити, хоч добре знала, що одне не продаси, а інше не купиш.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
