Романтична осінь: вірші, які передають красу української природи

Шановні читачі. Пропоную вам наступні свої творіння, які надихнули на мене простори нашої природи, якою не можна не надихатися. Розділяю з вами побачене. Приємного читання. Нехай душа трішечки відпочине.

Осінній гламур

Розкішна пані осінь вся в гламурі

Розкинула на трави кришталі.

Хай вже немає літньої лазурі -

Губить жмені самоцвітів по землі.

Бурштином листя кленів уквітчає

І у рубінові відтінки вишняки...

Під загорожами сапфіровим розмаєм

Морозець розкрив свої квітки.

МорозецьАвтор: Unsplash

Стрічаються в кораловім багрянці

Кизил та глід, шипшинові кущі,

Калина зашарілася румянцем -

Чекають перламутрових дощів.

Біжить дорога гематитовим потоком,

І обрій онікси проллє тобі до ніг.

Танцюють ясени в цитрині боком

У малахітових обочинах доріг.

Осіння романтика

Обійняв туман калину, щось шепоче соромітник,

А вона розбагрянілась, зашарілась і мовчить,

Все милується кокетка над люстерком із дзеркалі,

Зупинить його не може у таку щасливу мить.

КалинаАвтор: Unsplash

Пригадалось як із вітром пустувала десь у травні-

Пообмахував пелюстки бешкетунчик-вітерець,

Умивав росою червень, липень поливав дощами,

Ну, а серпень порум'янив... Та усім нехай їм грець!

Ну, а вересень лоскоче понад вушком жартівливо,

Щемно обійма туманом і все дужче пригорта:

У щасливому шаленстві вся калина, як жарина

І всю зиму буде снитись їй пора ця золота.

Туркоче горличкою річка

Туркоче горличкою річка,

В долині в'ється, наче стрічка,

Хвилює так мене приємно

І серце б'ється щемно-щемно.

РічкаАвтор: Unsplash

А уздовж річки й біля броду

Осоки п'ють студенну воду.

Їм вітер чеше шовку коси,

У дебрах зигзиця¹ голосить.

А ще у травах при долині

Глядять, як в душу, квіти сині,

А над долиною у житі

Сокирки й мак росою вмиті.

Тут у цяцькованій суконці

Джерельце виграє на сонці

І його пісня ніжно лине,

А серце б'ється безупину.

Важніє колос в дальнім полі.

В ромашки запитаю долі.

Та що питати?.. Вже запізно,

Бо ми з тобою вже нарізно.

І я згадаю сині очі,

Шовкові кісоньки дівочі,

Твій сміх, що лине, мов джерельце

І так бентежить моє серце.

Воно мене штовхає, хоче...

Душа, як в висях птах, тріпоче.

Та що поробиш, незрівнянна?

Ти ж не моя - його кохана.

¹ зигзиця - зозуля

У квітнику

В виснажений сонцепеком день

Увірвався вітерець надвечір,

Свіжістю заполонивши сад,

Холодком упав мені на плечі.

КвітиАвтор: Unsplash

А в садочку - фейєрверк космей

Різнобарв'ям очі всім зриває,

Кудлами- суцвіттями під блонд

Стримано гортензія киває.

ГортензіяАвтор: Відкриті джерела

А вітрець в космеї залетів

І давай водити хороводи,

І рожеві флокси у тіньку

Закивали в захваті від вроди.

ФлоксиАвтор: Відкриті джерела

В головокружінні від танку

Хтось із них устелить землю цвітом.

Вітерець, награвшись, залюбки

Помандрує далі білим світом.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram та Viber!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!