Шановні читачі, сьогоднішня моя добірка віршів для дітей, бо вони так потребують нашої уваги, тепла, розуміння і любові - подаруйте їм все це, читаючи рядки моїх віршів, подаруйте своїм дітям, онукам частинку свого часу, бо це безцінно для них і, повірте, для вас – також, бо спілкуючись з дітьми, ми не тільки віддаємо своє тепло, почуття любові, але й отримуємо їхні щирі почуття, які не можна нічим замінити, що подвоює позитивний енергетичний обмін та об’єднує. Дякую всім, хто залишається зі мною.
Сніг
Ми вийшли з мамою надвір:
Кругом так біло-біло,
Мені аж засліпило зір.
Щось під взуттям скрипіло…
Сніг
Воно пухнасте і м’яке,
Немов солодка вата,
Яку ми їли у кафе –
Схотів посмакувати.
Вхопив руками і притис –
Пухнастість вся пропала.
В руках якийсь комочок лиш,
Ну, а його нестало.
Немов морозиво воно,
Бо руки геть схололи.
Від мами галасу було!
Ох, був мені смаколик!
А далі – капала вода
Прозора, а не біла,
Із капель зникла білота.
І де ж вона поділась?
- Це що, матусю?
- Просто сніг.
Замерзлі краплі білі:
Іх вітер розпушити зміг,
А руки їх зігріли.
Бурульки
Льодяні бурульки
Манять дітлахів.
Хоч би раз лизнути
Їх малюк хотів.
Бурульки
Просто дуже схожі
На фруктовий лід,
Тільки от – прозорі.
Що то там за плід?
Сонечко пригріло
На дахах сніжок
І збіга донизу
Краплями струмок,
А морозний вітер
Краплі холодить
І ростуть бурульки
Під дахами вмить.
Крапелька за краплею
Намерза вода
Й на даху красується
З льоду борода.
Як вітри ущухнуть
І мороз спаде,
На бурульки сонце
Промені вкладе,
І бурульки втратять
Свій чарівний блиск
Та по краплі крапля
Падатимуть вниз.
Два художники
Рип, рип, рип скрипить сніжок -
Слід лишає чобіток.
Протопчу свою стежинку
Від воріт і до будинку.
Два художники
Сніг, неначе папірець.
Намалюю ряд овець,
Сердечко, сніжинку,
Сонечко й машинку.
Потім падаю у сніг
Й рухом в боки рук і ніг
Я залишу ангелочка,
Щоб не був він одиночка,
Кілька ще зроблю в рядочку,
Хай літають по садочку.
Сніг на сонці блискотить,
Вогниками миготить:
Всі вони такі барвисті,
Наче зорі променисті,
Тільки геть маленькі – міні.
На снігу малюють тіні
Сірим чи голубуватим
Те, як дим іде із хати
І дерева із гіллям,
І будинки ляпом плям.
Та таке усе чудне,
Так милує все мене.
Два художники надворі –
Я і тіні у повторі.
Годівничка
Стука у вікно синичка,
Замело їй годівничку.
Горобці поназлітались,
Теж до годівниці рвались.
Годівничка
Дятел, наче на тривогу,
Клен довба через дорогу.
Я вдягнуся потепліше,
Доберусь туди скоріше,
Сніг змету із годівниці,
Зернят наберу пшениці,
Причеплю шматочок сала,
Щоб на ниточці звисало,
Хліба покладу окрайчик,
Проса вкину у стаканчик –
Хай смакує їм усім.
Я ж, вернусь скоріше в дім,
Попрошу у мами чаю,
Сяду до вікна я скраю,
Буду довго милуватись,
Бо від них не відірватись.
І дарма, що дні холодні –
Птахи будуть не голодні.
Правила пішохода
Коли йдеш по тротуару,
То триматись треба справа,
Як немає тротуару –
По узбіччю також справа.
Правила пішохода
Йди узбіччям лиш назустріч
Транспорту, що їде.
Ти - малюк – тримайсь за руку
Мами, тата, діда.
Якщо ти на самокаті
Чи велосипеді:
Тут немає варіантів –
По такій же схемі.
Край дороги синій знак
З чоловічком чорним,
Що по смужкам йде, зазнач –
Тут не будь моторним:
Зосередься, стишуй хід –
Пішохідний перехід.
Бачиш, смужки пролягли
Впоперек дороги:
Чорні з білим чи червоним?
Але й тут вимоги:
Почекай секунди три,
Щоб спинився транспорт,
Потім вже спокійно йди-
Це ж зовсім не складно.
Але перед цим сховай
Телефон чи плеєр
І навушники знімай,
Бо тут рух шалений.
Поправляй свій капюшон,
Щоб все добре бачить –
Це безпека все твоя,
Все багато значить.
Щоб не трапилась бува
Транспортна пригода –
Користуйся світлофором
Лиш для пішохода:
Світлофор із чоловічком
У зеленім фоні –
Йди спокійно, переходь,
Стоп – коли червоний.
Коли ти зібрався йти,
Також будь обачним:
Подивись в обидва боки:
Рух спинивсь – не страшно.
Якщо йдеш в вечірній час
І вночі, тим паче,
То наклейки клей щораз,
Щоб водій вас бачив –
Це і смуги, і значки,
Ремені й жилети –
Все це світловідбивне,
Щоб бачить силуети.
Рухайся по переходу
Лиш по смугах прямо:
Не спиняйся, не біжи,
Не стрибай зухвало.
На дорогу не вискакуй,
Не виїзжай раптово,
Бо не зможе до зупинки
Буть водій готовий.
Пам’ятай, дорожній рух –
Завжди небезпечно,
Тож дотримання всіх правил
Тут беззаперечне.
Колискова
Засинай, моя дитинко,
Я погладжу тобі спинку.
Оченята спати хочуть,
Щічки пòдушку лоскочуть,
Колискова
Ковдра обійма теплом,
Затихає все кругом.
Відпочити треба трішки,
Бо за день стомились ніжки,
Сонечко давно вже сіло,
Темна нічка прилетіла.
Вже розбіглись в небі зорі –
Скільки вогників надворі.
Місяць сон несе у хату,
Щоб дитину вколихати.
Хай насняться тобі друзі,
Квіти в запашному лузі,
Де метелики літають
І на носика сідають,
На голівку й рученята –
З ними граються малята.
Хай присниться все, що хочеш,
Все, що нічці нашепочеш.
Невдале полювання
Завмерла кицька біля скла:
В очах мисливський вогник,
Хвіст заходив туди-сюди,
Бо за вікном горобчик.
Невдале полювання
Очима так його паслà
В передчутті улову,
Так причаїлась, мов вросла,
Ось-ось стрибнѐ зі схову.
Аж тут іще один летить,
А в кицьки очі – врозбіг.
Вона щось там собі мурчить,
Розкрила кігті гострі.
І ну, як стрибне у вікно,
Аж шибка задвигтіла,
Живіт приплюснувся до скла,
І вмить з вікна злетіла.
Та долі, спохватившись враз,
Бігом на підвіконня,
Та птахи, злякані, втекли
На гілля на осонні.
А кицька лапами хвата,
Все дума, що дістане,
Та тільки шибка заважа –
Не здійсниться бажàне.
І жалісно так погляда,
Стоїть на задніх лапах:
От, якби мала крила я,
Могла б тоді їх зцапать.
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!




