Дитячі вірші написані із щоденних ситуацій від поетеси Світлани Ткаліч

Шановні читачі, сьогодні пропоную до уваги добірку дитячих віршів, що написані із щоденних ситуацій наших онуків. Більш чим впевнена, що в житті кожного з вас бувають якісь кумедні і не дуже ситуації з вашими дітками, чи онуками. Перечитуючи рядки, можливо поринете у власні спогади, що теплом обіймуть ваші душі, бо це справді гріє і дає сили й наснаги, заспокоює і живить тим живильним струмком енергії, що стимулює до життя. Всіх вам благ.

Аня і фламінго

Аня й бабуся пішли в зоопарк,

Бачила Аня фламінго п’ять пар:

Крила рожеві, як сукня у Ані,

Вона принесла їм гостинець в кармані.

ФламінгоАвтор: Pinterest

Бабуля купила потерту морквинку.

Аня хотіла погладить їм спинку

Та тільки побачила довгого дзьоба,

Кинула моркву, зирнула з-під лоба,

Миттю втекла якнайдалі від сітки

Й дивилась як граються фламінго-дітки.

Там мама фламінго годує пташину,

Широко дзьоб відкриває дитина.

Аня сміється, пухнасте маля,

Наче клубочок здається здаля.

- Глянь, у фламінго он там одна ніжка. –

Каже бабусі – Як ходить він пішки?

- Ні, у фламінго обидві є ніжки –

- Одну він сховав, щоб погріти хоч трішки.

Адже весь час вони в озері бродять,

Студенна водичка їм ноги холодить.

Софійчин поясок

Софійка метелики в квітах ловила,

Тихо навшпиньки вона там ходила.

Йшла мимо собаки й за будки дашок

Зачепивсь, розв’язався її поясок.

Дівчинка, кошеня та метеликАвтор: Pinterest

За нею бродило руде кошеня,

Стрибає грайливо й крилатих ганя.

Софійка тупоче на нього : - Тікай!

І знову по квітах іде в інший край,

А котик за нею знов слід у слід –

Довго ходили по клумбі убрід.

- Кот! – говорила сумним голосочком.

Ходило ж воно за її поясочком.

Вітя любить майструвати

Вітя любить майструвати –

Всі конструктори по хаті:

Там збудований будинок,

Он гараж для всіх машинок,

Там заправка і готель,

Он вже дім – нова модель.

Дитячий конструкторАвтор: Pinterest

Зводить небачених форм забудови,

Нові паркани, до них прибудови,

Іграшки всі поселив біля них,

Так він стомився, працюючи, стих,

Каже: - Давай добудуємо потім.

Машинку обняв і заснув на капоті.

Улюблені сніданки

Встане сонце і в дворі

Висушить стежинку,

І Олеся йде по ній

Вирвати малинку.

ДівчинкаАвтор: Pinterest

Обережно по траві

Ніжками ступає

І в малесенькі долоньки

Ягідки зриває.

Вони жовті, запашні –

Смакота, та й годі.

У Олесі всі сніданки

З ягід на городі.

Доки мама погука;

- Лесю, йди до столу!

Вона гладить пузик свій –

Сніда вже відколи.

День у селі

Іллюша приїхав у гості в село.

Йому так цікаво усе тут було:

Ось кізка щипає зелену травичку,

Носив козенятам в відерці водичку,

Корівку з бабусею гнав з пасовища,

Ганяв за котом і за птахом, що свище,

Маленьке телятко поїв молоком,

Гвіздочки бив в клітку важким молотком.

Хлопчик з кроликомАвтор: Pinterest

Занять у селі вистача на весь день –

Не будеш сидіть, як обпиляний пень,

Бо треба кролям принести щось з городу,

Насипати птиці зернят, налить воду.

Іллюша весь день старався, трудивсь,

А ввечері сів на порозі – стомивсь.

- Бабусю, ходімо з тобою до хати,

Я так натомився, ходімо вже спати.

І тільки голівка лягла на подушку,

Іллюша поклав дві долоньки під вушко,

Заснув, як засмагле мале ангеля.

Бабуся, всміхаючись, гляне здаля,

Поправить тихенько ковдру на ліжку

І скаже: - Спи, рідний мій, гарної нічки.

Іллюшина мрія

Змалечку є у Іллі гарна мрія.

Він вже для цього багато що вміє:

Гарно і швидко уміє читати,

Вміє розмови на вусик мотати.

Хлопчик з книгоюАвтор: Pinterest

Говорить, як диктор, сто слів за хвилину

І розповідати пів дня безупину,

Багато історій цікавих розкаже,

Історію знає. Будь певен – розмаже

Будь кого у бесіді. Є в нього хист.

А мрія найбільша його – журналіст.

От і, приїхавши раз на гостини,

Взяв із собою всього дві книжини,

Вмить проковтнув все написане в них

І засмутився, бо ніде взять книг.

У комірчині порився довгенько

І віднайшов стос газет він стареньких.

Все він читав і йому все цікаво

І сповіщав всім усе так яскраво:

- Знаєте?!..- і видавав всі новини.

Навіть татусь дивувався все сину.

- Звідки усе ти береш оце, сину?

- Все із газети "Говорить країна".

Кирило і ворони

Кирилко з вікна побачив ворон,

Кинув їм хлібчика хтось на перон.

Вони крадькома так навколо ходили,

А потім затіяли бійку щосили.

ВорониАвтор: Pinterest

Так бились ворони, аж пір’я летіло,

Кирилко злякався, аж ручки спітніли,

Лозину узяв, до бабусі прибіг,

Веде із кімнати її на поріг,

Показує в бік, де сварились ворони

Та раптом тут пес вибіга з-під вагону,

Украв кусень швидко і втік в бур’яни.

Ворони ж?.. Лишились без хліба вони.

Дівчатка і метелики

(Ігри у бабусі)

Настуня й Тетянка приїхали в гості,

Усілись удвох із колод на помості,

Бабуся накрила в тіньочку їм "стіл"

В самої ж в господі у неї сто діл.

Дівчатка і метеликиАвтор: Pinterest

А перед колодою на табуретках:

Узвар і духмяні смачні чебуреки,

Зелений борщик з пампушками в прикуску,

Ковбаска і свіжо запечена гуска,

Поклала вона огірки й помідори.

- Худенькі ж, онученьки, їжте доволі!

Обом на колінця дала рушнички

Й поставила ягоди у друшляки.

Дівчатка на все оце тільки регочуть:

- Нам скільки не треба! Ми їсти не хочем!

Лиш ягідки швидко поїли

І гратися знов полетіли.

А в хащах квітучих метеликів тьма:

Великі й яскраві. Ловити ж дарма,

Бо тільки до них підкрадеся близенько,

Ураз всі злітають, втікають швиденько.

Ну що їм робити? Немає сачка.

Побігли вони у садок до бачка.

Та ні, не підняти, щось менше знайдемо.

- Давай, - каже Настя – до "столу" підемо

І візьмем з-під ягід оті друшляки,

Прив’яжем до гілки, та й будуть сачки.

Бабуся оглянулась – внуків нема.

Шукала, гукала – гукати дарма.

Вийшла подалі, як глянула в поле

І вже насміялась із внуків доволі.

Картина небачена їй перед очі:

Літають спіднички між трав і регочуть,

Метеликів хмари над ними кружляють,

А ті з друшляками за ними шмигають.

Тетянчина любов

Наша Тетянка грала в піску,

Возила кота у маленькім візку.

Дівчинка та котикАвтор: Pinterest

Садила його у візок і казала:

- Ти тут посидь!- і пустушку давала.

- На посмокчи, доки я поліплю.

Потім тебе я сама відкріплю.

І закріпляла стрічки на липучках –

Кішка спокійно велась на ці штучки.

Та тільки татусик машиною в двір:

Хочеш не хочеш, вір чи не вір,

Нашу Тетянку, як вітром зміта.

Вмить із візочка хапає кота

І вже в машині розказує тату,

Як правильно треба кота закріпляти,

Крутить рулем, нажимає на газ.

- Чому ця машина не їде у нас?

- Танюшка, - тато до неї мовля -

В тебе немає ще прав на руля.

Бабусина красуня

Знає Настя: вихід з хати –

Треба гарно виглядати.

От побачила Настуся,

Як готується бабуся:

Дівчинка-модницяАвтор: Pinterest

Свою форму одягла,

Блузку, ту що берегла,

Зачіску нову зробила,

Косметичку враз вхопила,

Макіяж вона наклала -

На роботу поспішала,

Бо, казали, з понеділка

Має бути перевірка.

А робота в неї поруч –

Повернуть тільки праворуч.

Настя бачить крізь вікно

Хтось приїхав. Ось воно!

Треба Насті подивитись –

Значить треба нарядитись.

Косметичка враз відкрилась –

Настя тут насолодилась:

Тіні, туш, ну і до складу

Ще й коралову помаду.

Все намазала швиденько

І виходить. – Моя ненько! -

У бабусі слів нема.

Та й комісія сама –

Всі на Настеньку дивились,

Аж від сміху в трясці бились.

Один дядечко в костюмі

Так дивився, мабуть думав:

Ой, яка ж оце красуня…

Подивився на бабуню,

Підійшов і обійма:

- Фарбувалася сама?

Та ж голівкою киває,

Бо ж сама, напевно, знає,

Що хвалитиме бабуня,

Що така в неї красуня.

На щуку

Соломія і Злата на щуку ходили,

Ішли вони полем, між квітів бродили,

Дивились щасливо на вудки й на тата.

Коли Соломія: - А знаєш ти, Злата,

Що зуби у щуки гострющі, мов голки?

- Так, знаю і пера у Щуки всі колкі,

Як вловим, то треба нам буть обережним –

Відразу в сачок, бо поріже, як лезом.

Хлопчик ловить рибуАвтор: Pinterest

Сиділи вони не дарма в очереті:

Зловили п’ять щук, дві зірвались на злеті.

Раділи дівчатка, що тато мастак:

Пищали, шептались і плескали ж так,

Щоб риба не чула – раділи тихцем.

Їх мама пригостить із щук холодцем.

Смачна буде щука, від спецій духмяна,

А може ще швидше уха буде знана.

Усі посмакують: й Кирилко, й Ілля…

- Дивіться, в нас щуки! – кричали здаля,

Коли повертались з уловом до хати, -

Ми з мамою щуку будем готувати!

Біля козаків

Приїхала якось в районне містечко.

Там серед площі є лавки кілечком.

Над ними по колу, як на острівці

Стоять козаки – мультяшні бійці:

Козак та дітиАвтор: Pinterest

Тут Око – безстрашний козак з оселедцем,

І Тур - сила й міць, козак той ще з перцем,

Кмітливий, спокійний, знаючий Грай,

Що поглядом лине десь аж за край;

Чуприни і вуса довгі та чорні,

Готові до бою, мужні й моторні.

Соломія і Злата ходили по лаві.

Сподобались дуже фігурки яскраві.

Усе розглядають, їм все цікаво:

Куліш у горнятку, погляд лукавий

І риба, і вулик, у глечику мед.

Злата по колу побігла вперед.

Тата пита Соломія: - Що це?

- Це булава аж по саме плече.

- Таточку, тату, - Злата гука,-

Я на руці тут бачу жука!

Тут Соломія до неї підходить,

Златі говорить: - Не треба зашкодить!

Такий він маленький, хай далі біжить,

Хай піде до мами, він так хоче жить.

Дівчатка в своїх окулярах, як сонях,

Все позували для фото в айфоні.

Сміялося сонце маленьким панянкам.

Привіти махали близнючки-львів’янки.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!