Шановні читачі, сьогодні вашій увазі пропоную нові вірші, що навіяні перепадами в погоді, змінами в природі та в передчутті весни. Вже зовсім скоро вона ввірветься в нашу звичну буденність зі своїми турботами і красою, зі своєю новизною в сприйманні і почуттях, пройдеться вулицями, ожививши природу і нас із вами, і тихенько заволодіє нашими душами, яким так хочеться тепла, світла, барв і любові. Але сьогодні - останні дні зими… і почуття, що вони викликають.
Дякую всім вам за підтримку, бо так важливо знати, що це комусь потрібно і для когось це цікаво. Читайте, перечитуйте, насолоджуйтесь і нехай мої рядочки принесуть вам тепло, в якому відтає крига в душі і зникає холод.
Два понеділки до весни
Два понеділки до весни.
Дзвенять синичок переливи,
В душі щось тенькає грайливе
І штурхає – проснись, всміхнись.
Два понеділки до весни
День доскуба кожух з хмарин,
Що хутром падає на плечі,
Ще мінус стукає у вечір –
Зима продовжує свій плин.
Та ніч попруги розслабля,
Світанку час свій уступає
І зорі швидше задуває
Від місяця-паламаря¹.
Зима, мов пані престара:
Сивіє, охкає, десь тане…
І що ті пудри з порцеляни!..
Свій вік уже перебула.
Частіш укутує туман
І обійма ледачий вітер,
У сонця променях зігріта,
Вона вже відчува обман.
Ще все таки трима фасон
Та днями потерпа фіаско
Й залюблену чарівну казку
Вже дочитати є резон.
Безлисті крони гонять сон
І скоро вибухнуть бруньками,
І сонце теплими вустами
Промовить про весни сезон.
1-паламаря – паламарь – служитель церкви, що допомагає священнику під час богослужіння, запалює свічки, тушить при потребі, дзвонить в дзвони і т.д.
Останні дні зими
Палає обрій в полум’ї заграви -
Згорає ще один зимовий день.
Проснувсь мороз з обіймів сонця мляво
І клейма на підталини кладе,
І лиже холод язиком колючим
Алмази сліз із льодяних буруль –
Цей день у зону потепління влучив,
Крутнувши в бік весни з дороги руль.
Останні дні зими
Йому було незвично і цікаво,
Адже ще лютий на календарі,
Тепло на його пишність зазіхало
І гнівали птахìв коментарі,
Що так весну стрічали щебетанням,
Коли вона зустрілася на мить.
І роздратований таким протистоянням,
Він вирішив всю ніч в зими тусить.
Не хоче лютий ще здавать кордони
І в нього є ще сили і є дні,
Не раз ще кришталями він задзвонить,
Щоб тільки не віддать своє весні.
В передчутті весни
Блакитно-приязна глибінь небес
В промінні сонця клониться до крони.
З крихких фужерів зимових чудес
Вже срібні краплі зимогрії ронять.
В передчутті весни
Проміння з вітром вже переплелись
Й на сонцем мічені прогалини упали,
І крізь зопрілий з листопада лист,
Проснувшись, первоцвіти прозирали.
Та ще, мабуть зарано виглядать –
Торка зима холодною рукою
Й хати ще кублами у синь димлять,
Й річки залиті в берегах слюдою,
Ще може й вітер зимній залетіть
І буде огризатись, скавуліти
У відігрітих прядках верховіть,
Й пробуджені, труситимуться віти.
Холодних ранків ще кришталь дзвенить,
Та на дахи всідаються тумани,
Десь перша зграя вже до нас летить
І пише крилами весняні плани.
Останні побачення
Ніч заселила місяця сережку,
Розклала стрази на канві небес
І, приміряючи з хмарин мережку,
Вганяє обрій в неймовірний стрес.
Останні побачення
Він підганяв то клапті, то обрìзи,
То поодинці, то усі підряд,
До бездоганності доводячи ескізи,
Щоб в ночі був привабливий наряд.
Крайки тополь вже зайнялись, як свічі
І вогкий вітер всівся на дахи,
І ніч, сховавши передчасний відчай,
Мороз частує з царської руки.
У неї ще побачення із Лютим –
Останні дні із дзвоном кришталìв.
Уже весні хтось проклада маршрути,
А її Лютий - майже відбілів
І зникне із розтаненою кригою,
Лишивши ночі спомини і сни,
І стане їй прочитаною книгою
В прийдешнім передпокої весни.
Мадам, ви так марнієте…
Мадам, ви так марнієте щодня
І на очах у Лютого… Як шкòда!
Зникає ваша неймовірна врода,
Яку вам так мороз охороняв.
Мадам, ви так марнієте…
Він вже пішов? Так плачете за ним?
(З буруль стікають діамантів сльози.)
Дарма! Он, в березі, розбрунькуються лози,
Так що, всі ваші сподівання – дим.
Так важко вам змиритися із цим,
Бо на календарі ще дні зимові?
Та не виніть вітри і сонце в змові,
Що так підпортили вам аквагрим¹.
Ніхто не гонить вас, та час сплива
Й весна вже туфельками стука на порозі
І лусочки для котиків на лозах,
Всміхаючись, помалу розкрива.
1-аквагрим- грим на водній основі
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
