Залізниця — як доля: вірші Світлани Ткаліч до Дня залізничника

Шановні залізничники, дорогі наші, наша залізнична когорта, прийміть щирі вітання з професійним святом.

Дякуємо всім вам: від станційних прибиральників і до керівників за вашу витримку, згуртованість, цілеспрямованість, відповідальність, людяність, ввічливість, самовідданість, самоорганізацію, знання і уміння, рішучість, за ваше відчуття отого слова – треба, за те, що слово страх вас не зупиняє, за те, що попри все – ви в строю і тримаєте цей стрій.

Я бажаю благословення на кожну вашу зміну, здоров’я вам і вашим рідним, щастя в родинах, позитивних емоцій, гарних новин, взаємопідтримки. Всі інші побажання у моїх віршах. А ще, знайте – ніхто, крім нас, не зробить наше життя кращим.

Зі святом, залізничники

Шановні залізничники, зі святом!

Робота хай ладнається завжди,

Вам пасажирів, вантажів багато,

Хоч раз на півгодини поїзди,

Зі святом, залізничникиАвтор: Рinterest

Щоб жебоніли гомінкі вокзали,

Повага й ввічливість наповнили ефір,

Щоб менше перевірками довбали,

У соцпакеті повний був набір,

Щоб вам відпустки на шматки не рвали

І оздоровчі вдвічі підняли,

Щоб зарплатня і премії злітали,

Й тринадцяту щорічно додали,

Щоб ви цінили і щоб шанувались,

У виборі щоб сумнів не витав,

Один до одного в роботі прислухались

І мали голос, і достатньо прав,

Щоб в колективі, як у ріднім домі,

Побільше розуміння і тепла,

Адже тут півжиття усі знайомі

І доля вам тут місце зберегла,

В час сьогодення - тільки не зламатись,

(Інфраструктура від війни стражда),

Та будьте профі, треба вам триматись –

Це все для вас далеко не межа.

На вас всі розрахунки і надії,

Ви – та артерія, що попри все - живе

І, як би не складалися події ,

Ви - наше військо друге ключове.

Тож, хто не в зміні, піднімайте келих

За те найкраще, що чекає нас,

За друзів, за підлеглих і полеглих,

За тих, хто з нами в непростий цей час.

Машиністам пасажирських

Від світлофора і до світлофора

Летить життя у мерехтінні шпал,

Біжить навстріч безмежність неозора

І за вокзалом пробіга вокзал.

Машиністам пасажирськихАвтор: Рinterest

Розрізуючи і дощі й тумани,

Несеться потяг крізь життєвий вир,

Довершуючи вимислені плани,

Що сівши в потяг, має пасажир.

За вікнами, мов кадри серіалу,

Проносяться події і міста,

І ти – герой, що маєш роль чималу,

Що так відповідальна й не проста.

Ти не глядач, бо ти завжди у кадрі,

(Хоч кожен себе мислить головним),

Твоя тямущість і уміння варті

Лише пошани, через той екстрим

В якому ви працюєте постійно,

Бо техніка підводить раз у раз,

Із чим справляєтеся, як завжди, відмінно,

Привівши потяг в графіковий час.

Ці обстріли і затяжні тривоги

Пульсують жаром в серці і в висках,

Та у вас явки і свої вимоги,

І зона ризику для вас - не страх,

Бо перш за все, то це – відповідальність

За тих, хто ввірив долю вам свою,

У вас в крові моральність і незламність,

Як в тих, хто захищає нас в бою.

Тож, хлопчики, доріг благословенних,

Молитви рідних хай вас бережуть,

Завжди – повернень, зустрічей приємних

І завжди знать, що люблять вас і ждуть,

Щоб мир настав і в потягах, привітно,

Із радістю загомонів народ

І страх, і біль пощез увесь безслідно,

І потяг мчав лиш в позитив пригод.

Машиністам вантажних

І знову явка десь посеред ночі,

Нарядчик повідомить про маршрут,

Лишились спати дома найдорожчі,

А ти в строю, а ти, як завжди, тут.

Машиністам вантажнихАвтор: Рinterest

Маршрут черговий по депо підпише,

Прийомка, схема тяги на мазі,

Локомотив своїм життям вже дише,

ГВ в порядку, двадцять п’ять у мережі,

Локомотивний, вихідний - зелений,

А значить, по готовності – вперед.

Швидкостемір завів свій ритм пісенний

Й робочий вир фонѝть із радіомереж.

Позаду вже станційна панорама

Зника в розмитім сяйві ліхтарів

І пишеться поїздки шифрограма

Під монотонний перестук-наспів.

А десь вантаж сформований чекає,

Щоб в сортування чи на здачу здать

І думка завжди вихором витає,

Щоб норму виїздить, щоб більше зароблять.

Втрачається в вас більше, ніж достатку:

Не вернеш стан здоров’я, час розлук;

У круговерті, наче все впорядку

Та муля сумнів, як іржавий звук

За ту недооцінку, що вбиває,

За весь бардак, що вже усім набрид,

За те, що час летить, життя минає,

А ти лиш гвинт, а ти всього лиш- гвинт.

І кожен каже: - Потерпи!.. Чекайте!..

Та вже нестерпно жити і чекать.

Меланхолíю розвела?.. Звиняйте.

Я просто хочу з святом привітать.

Зеленого вам, хлопчики, і норми,

Здоров’я не підводить, а трима,

Хай все відводить ваші зломи й втоми,

Керівників без горя від ума.

І всім нам – миру, все таки – достатку,

Щоб вас цінили й шанували теж,

Щоб завжди мали найміцнішу хватку

І щастя, і любові вам безмеж.

Пенсіонерам залізничникам

Замовкли телефони, не діймають,

Так добре в спокої на пенсії сидіть

Та в день цей нас, по звичці, всі вітають

І ви колишнім щось та напишіть.

Пенсіонерам залізничникамАвтор: Рinterest

Бо в день цей линуть спогади, як птàхи,

Й кружляють, виряться, немов осінній лист,

З забутих ранків випливають дати,

Що з долею так нàтісно злились.

Бо добрий шмат життя на залізниці

Тебе творив й дошкульно гартував

І ні, тай сниться, щось робота сниться,

Куди ти кожну зміну прямував.

І що там снитись? Вже відпрацювали

І віддали здоров’я і свій хист.

Ти згадуєш людей, якісь зашквари

І пам’ять крутить з записами диск,

Де так слелося все: і гумор, й драми,

Твої, чиїсь емоції й слова,

Хтось світло залишив, а хтось лиш шрами,

Що трішки стерла мудрість вікова.

Усього в кожного із нас бувàло,

Бо люди ми й серед людей жили

Та як би нас тоді не накривало,

Ми свою людську гідність не здали,

Бо є багато, що зближало нас

І не важливо хто ініціатор,

Вітає перший – в кого вільний час.

Вже навіть і не знаєш, що бажати.

Здоров’я, розуміння і тепла,

А ще, я хочу вам таке сказати –

Щоб вас від старості душа уберегла.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!