Шановні читачі, вітаю вас на сторінці зі своїм осіннім настроєм. Кожен колись в своєму житті та приходить до тих же роздумів, як і я: про тимчасовість, плинність часу і подій, щось втрачене та прийдешнє, про те, що нас стримує і допомагає йти вперед, незважаючи ні на що. До уваги вам – моє. Дякую тим, хто завжди зі мною. Всіх благ вам і хай ця осінь з її краєвидами і колоритами буде для вас, як заспокійливе. Знайдіть хоч краплю часу для себе.

Все так тимчасово

Час, всміхаючись, шепче: - Все так тимчасово!..

Тож цінуйте той шлях, який доля дала,

Не давіть почуття, не живіть примусово,

Щоб в болоті стосунків душа не згнила.

Все так тимчасовоВсе так тимчасовоАвтор: Рinterest

Не терзайтесь в зрівняннях із кимось даремно:

Хтось багатше і краще, хтось в кар’єрі злетів,

Та не знаєш того, що ішло невід’ємно

З тими хто все це має. Й чи ти б так хотів?

Не слідкуй за чужими, бо шлях у них інший,

А тривожність і гонка за чимсь не своїм

Не зроблять ваш шлях для вас більш ціннішим

І на фініші станеш, як розгублений мім,

Бо не можеш достатньо себе оцінити:

Ні уміння, ні здатність, ні сили свої,

Те, що вкладено в нас, з чим прийшли сюди жити,

Що нам треба ще взять із життя течії.

І у всіх тих кутах, на розвилках, розхрестях,

Не втрачаючи я, ви свій вибір робіть,

Щоб іти й не згубитись у навіяних нетрях,

Ви своєю душею і світлом горіть.

Варто просто іти, йти вперед неустанно

І не м’яти страхи у сум’яттях надій.

Хай навіть не буде усе бездоганно,

Але це – все твоє, й ні про що не жалій,

Бо усе це – твій досвід, твої мінуси й плюси

І життя нам несе не один лише шанс.

Лиш одне - не втрачай себе в вирі спокуси,

Зразу витри всі коми – не дає час аванс.

Дай собі шанс

На якому б ти дні опустілих емоцій

Не була – підіймись, глянь на себе й скажи:

- Ти варта найкращого! – І у виборі опцій

Самій свою гідність в собі покажи.

- Я гідна любові! – І чітко став крапку

Там, де не цінять, не люблять тебе,

Не слухай обіцяну цяцянку - казку,

Що хтось всю токсичність у себе згребе

І зміниться. Ні! Це не просто! Й чи треба?

Бо давитиме він вже свої почуття.

Дай собі шансДай собі шансАвтор: Рinterest

Хай міняється з кимось, бо зіятиме щерба,

Яке буде із вами все ваше життя.

Хочеш спробувать? Спробуй – можливо і вдасться,

Та багато часу не губи, не давай:

Якщо пазлик вкладали, а він не уклався,

То усе розлетиться – хоч ліпи, хоч збирай.

Тож - дай собі шанс прожити найкраще,

Бо кожен у щасті повинен прожить,

І світло своє не зводь напропаще,

І зорі життєві не дай затушить.

Віра

Я дякую, мій Господи, тобі

За кожен день, в якому мене бачиш,

Що кожен день в моїм календарі

Хоч крихтою, хоч краплею та значиш.

ВіраВіраАвтор: Рinterest

Збираючи ті йотки¹, як твій дар,

Вбираючи ті капельки в свідомість,

Я йду по видимих для мене лиш слідах

До тебе крізь вселюдську нерухомість².

У кожного свій в цьому шлях і час,

І дякую за жест дороговказу.

Нас штурха добре у житті гримас,

Допоки прийдем в розуміння фазу.

І розумієш, віра – те, що зве,

Дає упевненість і ясність, і надію,

І хай би що життя з тобою втне –

Ти все пройдеш і все завжди зумієш.

Смиренність – це не нахил нижче плеч,

Не тиснява своїми почуттями -

Це та довіра в казусах безмеж,

Що витягне своїми ланцюгами,

Це те, як кажуть, що не поспішай

Поперед батька в пекло недолуго,

Бо завжди поруч із тобою, знай,

Є той, хто і за батька, і за друга.

Він найвірніший, бо в тобі той дух,

Який він сам вселив з любов’ю в тебе.

Настрой радар душі на вірний слух,

Він приведе тебе до нього і до себе.

1 – йотки – дрібні часточки

  1. -Нерухомість – стан стояти на місці, небажання йти

Дарунок осені

Лети, листочку мій, лети,

Впади комусь на руку ніжно

І погляд зупини поспішно,

І краплю барв в цей день вплети.

Дарунок осеніДарунок осеніАвтор: Рinterest

Лети, листочку мій, лети.

Ти глянь, сидять на лавці двоє,

Утомлені життям обоє,

В душі – самотності плоти.

Лети, листочку мій, лети,

Впади в пахке її волосся,

Щоб в погляд засвітить вдалося,

Те, що з’єднає їх світи.

Лети, листочку мій, лети:

Хай пліт до плоту навстріч плине

І між сердець веселка злине,

І в щастя вир їх закрути.

Лети, листочку мій, лети,

Впади їм шепотом під ноги,

Хай колоритом зве дорога

По якій будуть вдвох іти.

Лети, листочку мій, лети,

Даруй їм ніжність і надію,

Я ж, смуток вітром їм розвію

В осінніх нотках теплоти.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!