У Дмитрівській громаді відбулася підсумкова публічна дискусія у форматі круглого столу в межах проєкту “Гідна пам’ять у громаді: спільні рішення для догляду за місцями поховань і вшанування загиблих”.
В обговоренні взяли участь голова Дмитрівської сільської територіальної громади Наталія Стиркуль, представники відділу культури і туризму Дмитрівської сільської ради, родини полеглих Захисників України та представники редакції газети “Сільське життя” і сайту Знам’янка.City.
Ця зустріч стала не просто завершенням проєкту, а можливістю озвучити, що вже вдалося зробити, які ініціативи народилися у спільній роботі, що має продовження і які нові кроки громада планує для збереження пам’яті про своїх Героїв.
Проєкт, який починався з розмови, а переріс у спільні дії
Під час публічної дискусії
Редакторка газети “Сільське життя” та сайту Знам’янка.City Катерина Матко розповіла про ініціативи, які були запроваджені відділом культури і туризму Дмитрівської сільської ради спільно з родинами загиблих Захисників.
Частина цих ініціатив уже реалізована, але має продовження. Частина перебуває в роботі й також має майбутнє.
За період проєкту спільно з мамами загиблих Захисників провели першу публічну дискусію, у якій взяли участь представники місцевої влади, профільних відділів, родини загиблих Захисників та небайдужі мешканці громади.
Під час першої зустрічі учасники говорили про те, що в Дмитрівській громаді вже є багато ініціатив, які працюють не перший рік і стали доброю традицією. Це заходи з ушанування пам’яті загиблих Захисників, зустрічі з родинами, догляд за Алеєю пам’яті, участь громади у пам’ятних датах та спільних акціях.
Водночас учасники обговорювали, що сьогодні важливо думати не лише про офіційні заходи, а й про постійну підтримку родин, які пережили втрату. Йдеться про ініціативи, які допоможуть мамам, дружинам, дітям і близьким загиблих не залишатися наодинці зі своїм болем, мати простір для спілкування, взаємної підтримки та спільних дій.
Такі зустрічі можуть стати для родин місцем, де їх чують, розуміють і підтримують. А для громади — можливістю не лише говорити про пам’ять, а й щодня підтверджувати її конкретними справами.
Вишнева Алея “Жива пам’ять” і квіткові серця
Ольга Бондаренко, Ілона Абаранок, Катерина Середа та Валентина Соколова висаджують квіти
Одна з ініціатив, яка отримала продовження в межах проєкту, — догляд за Вишневою Алеєю “Жива пам’ять”.
За підтримки Дмитрівської сільської ради, відділу культури і туризму та родин загиблих Захисників на алеї створили квіткові клумби у формі сердець. Разом висадили квіти, впорядкували територію, зробили це місце ще більш видимим і промовистим для жителів громади.
"Це не просто благоустрій. Це спільна дія, у якій пам’ять про полеглих Захисників набуває живого продовження — у квітах, деревах, доглянутій алеї, зустрічах родин і небайдужих людей", - каже голова громади Наталія Стиркуль.
Репортаж редакції про висадку квітів на Вишневій Алеї переглянули 7790 разів, матеріал отримав 361 взаємодію. Це показало, що тема гідного вшанування є важливою для жителів громади й викликає відгук у читачів.
Скрін зі статистикою переглядів
“О 9:00 Дмитрівка зупиняється, щоб пам’ятати”
У межах проєкту в громаді відбулися дві акції громадського залучення “О 9:00 Дмитрівка зупиняється, щоб пам’ятати”.
Їхня мета — привернути увагу жителів до важливості щоденної Загальнонаціональної хвилини мовчання. Щоб о 9:00 люди зупинялися, відкладали справи й вшановували пам’ять загиблих Захисників України.
Відео про акцію набрало 12 321 перегляд та 242 реакції. Це свідчить про актуальність теми й про те, що розмова про щоденне вшанування пам’яті має продовжуватися.
Також редакція провела відеоопитування серед мешканців Дмитрівської громади про важливість вшанування пам’яті загиблих військових. Це відео набрало 10 237 переглядів та 675 взаємодій.
Завдяки цим матеріалам вдалося привернути увагу багатьох людей до теми гідного вшанування пам’яті та переосмислення ставлення до щоденної хвилини мовчання.
У громаді хочуть посилити оголошення хвилини мовчання
Наталія Стиркуль, Лідія Міркотан, Надія Бутенко та Світлана Зарецька
Під час круглого столу голова Дмитрівської громади Наталія Стиркуль розповіла, що в громаді вже є екран, з якого відділ культури і туризму оголошує хвилину мовчання. Але під час реалізації проєкту дійшли висновку, що цього недостатньо: не всі жителі чують оголошення.
Тому в громаді вирішили придбати гучномовець. Його планують розмістити в центрі села так, щоб оголошення про хвилину мовчання було чути в різних частинах населеного пункту.
Наталія Стиркуль зазначила, що в Дмитрівській сільській раді щодня о 9:00 вшановують пам’ять загиблих Героїв. Також у цей час згадують території, які постраждали від війни, і людей, які загинули в різних регіонах України.
"О 9:00 хвилина мовчання проводиться і в освітніх закладах громади. Крім того, спеціалісти Дмитрівської сільської ради оповістили торговельні точки та магазини, щоб о 9:00 вони також долучалися до Загальнонаціональної хвилини мовчання та вшановували пам’ять загиблих Захисників.
Хлопці віддали своє життя, щоб ми мали можливість жити, ходити на роботу, жити у своїх будинках. Тому ми не маємо права забувати про них. І щодня віддати одну хвилину, щоб вшанувати пам’ять кожного, — це найменше, що ми можемо зробити”, — зазначила голова громади Наталія Стиркуль.
“Мами не мають залишатися сам на сам зі своїм горем”
Наталія Хомовська, Світлана Зарецька, Марія Бубнова, Ольга Бондаренко, Надія Бутенко
Окремо під час зустрічі говорили про підтримку мам загиблих Захисників.
Наталія Стиркуль наголосила: дуже важливо, щоб жінки, які пережили втрату синів, не замикалися в собі й не залишалися наодинці зі своїм болем.
“Залучаючи мам до спільної справи, ми дуже хочемо, щоб вони не замикалися в собі, не залишалися сам на сам зі своїм особистим горем. Їхні сини віддали життя за те, щоб ми жили. Не у всіх загиблих Захисників залишилися мами. Тому я дуже вдячна тим мамам, які приходять, гуртуються, підтримують одна одну і роблять добрі справи для збереження пам’яті всіх наших Захисників”, — зазначила Наталія Стиркуль.
За її словами, пам’ять про полеглих Героїв має жити не лише у пам’ятні дати, а й у щоденних діях громади — у зустрічах, турботі, підтримці родин, догляді за місцями пам’яті та спільних ініціативах.
Голова громади також згадала про український проєкт “Мамина весна”, у межах якого у 2023 році в Дмитрівці були висаджені вишні в пам’ять про загиблих Захисників.
“На сьогодні дерева вже плодоносять. Між зеленим листям червоніють стиглі вишні — як знак життя і продовження. На території громади всі ініціативи живуть і мають продовження. І ніхто не має права це зупинити”, — сказала Наталія Стиркуль.
Стиглі вишні на висаджених деревах в пам'ять про полеглих Захисників
Творчі зустрічі, гільзи-обереги і підтримка Захисників
Серед ініціатив, які народилися і вже мають продовження, — творчі зустрічі з мамами загиблих Захисників.
Під час таких зустрічей жінки розмальовували гільзи, передані громаді волонтером Павлом Кучеренком. Гільзи були передані українськими військовими з передових позицій.
Під руками мам те, що було пов’язане з війною, набувало іншого змісту — ставало символом пам’яті, вдячності, підтримки українських воїнів та віри в перемогу.
Розмальовані гільзи передадуть Захисникам на позиції. Одну з них залишать у громаді як майбутній експонат музейної кімнати.
Такі зустрічі важливі не лише як творча ініціатива. Це простір, де мами можуть бути разом, підтримувати одна одну, говорити або мовчати, але відчувати, що їхній біль бачать і розуміють.
У Дмитрівці працюють над створенням музейної кімнати
Начальниця відділу культури і туризму Дмитрівської сільської ради Лідія Міркотан розповіла про напрацювання щодо створення музейної кімнати у Дмитрівці.
Лідія Міркотан, Ольга Бондаренко та Надія Бутенко
Під час зустрічі вона показала перші ескізи інсталяції для музейної кімнати. Мами загиблих Захисників активно включилися в обговорення, ділилися думками й пропозиціями.
У процесі розмови виникла ідея поїхати до сусідньої громади, щоб подивитися на вже створену музейну кімнату та вивчити досвід, який можна використати в Дмитрівці.
“У нас уже є перші експонати, є прапори військових частин і підрозділів, яким громада допомагала, є речі загиблих Захисників. Тому ми завжди звертаємося до мам за порадою, допомогою та підтримкою у створенні такого важливого місця в громаді”, — зазначила Лідія Міркотан.
Музейна кімната має стати місцем, де зберігатимуть пам’ять про полеглих Захисників, історії їхніх родин, волонтерську підтримку, участь громади у допомозі військовим і події, які не можна забути.
Упорядкування місць пам’яті: приклад самоорганізації жителів
У межах проєкту редакція також вивчала питання догляду за місцями пам’яті та місцями поховань у громаді.
Були створені матеріали й відео про акції упорядкування кладовищ у селах Плоске та Цибулеве. Жителі показали сильний приклад самоорганізації: згуртувалися і навели лад на трьох кладовищах у селі Цибулеве та на кладовищі у Плоскому.
Матеріал про акцію на кладовищі по вулиці Шкільній набрав 26 816 переглядів та 2034 взаємодії. Це ще раз підтвердило, що тема догляду за місцями пам’яті є важливою і болючою для багатьох людей.
Такі історії показують: гідна пам’ять — це не лише офіційні промови й дати. Це також відповідальність жителів за місця, де поховані рідні, сусіди, односельці, Захисники. Це готовність прийти, прибрати, посадити квіти, підтримати інших і зробити те, що залежить від кожного.
Роль медіа: не лише висвітлити, а й допомогти побачити сильні сторони громади
Окремий блок підсумкової зустрічі стосувався ролі редакції в реалізації проєкту.
Катерина Матко зазначила, що завданням редакції було не просто написати про окремі події, а допомогти громаді побачити власні сильні сторони: готовність до діалогу, здатність об’єднуватися, підтримувати родини загиблих, ініціювати зміни й продовжувати важливі справи.
Редакція долучалася до заходів, фіксувала їх у текстах, фото й відео, розповідала про ініціативи на сайті Знам’янка.City, у газеті “Сільське життя” та в соціальних мережах.
Завдяки цим матеріалам вдалося привернути увагу широкої аудиторії до теми гідного вшанування пам’яті, догляду за місцями поховань, підтримки родин загиблих Захисників і щоденної хвилини мовчання.
У межах проєкту редакція створила 16 матеріалів та 10 відео. За період з 23 березня по 26 червня контент у межах проєкту набрав 2,3 мільйона переглядів. Показник зріс на 43,4%. Взаємодії з контентом зросли на 62,5% і склали 55 731 взаємодію. Також матеріали отримали понад 30 тисяч поширень.
Скрін зі статистикою переглядів
Ці цифри показують, що тема пам’яті, підтримки родин і відповідальності громади має великий суспільний відгук.
Для редакції важливо було не лише висвітлити проблему, а й показати: коли громада, місцева влада, працівники культури, родини загиблих і жителі говорять між собою та діють разом, з’являються конкретні результати.
Подяки партнерам і родинам загиблих Захисників
Під час підсумкової зустрічі редакторка газети “Сільське життя” та сайту Знам’янка.City Катерина Матко вручила подяки голові Дмитрівської громади Наталії Стиркуль та начальниці відділу культури і туризму Лідії Міркотан — за партнерство, підтримку і відкритість у реалізації проєкту.
Катерина Матко вручає Подяку Наталії Стиркуль
Лідія Міркотан та Катерина Матко
Родинам загиблих Захисників редакція подякувала за довіру, участь і готовність долучатися до спільних ініціатив. Мамам передали фотосвітлини з заходів, які спільно організовували в межах проєкту, а також підбірку примірників газети “Сільське життя”, де були опубліковані матеріали про ці ініціативи.
Ці світлини й газети — не просто згадка про події. Це зафіксована пам’ять про спільну роботу, про зустрічі, акції, висаджені квіти, обговорення, творчі ініціативи й людей, які не залишилися осторонь.
Що змінилося завдяки проєкту
Підсумовуючи роботу, учасники говорили про те, що проєкт допоміг не лише провести низку заходів, а й посилити в громаді розуміння: пам’ять потребує постійної уваги.
За час реалізації проєкту вдалося:
- привернути увагу жителів до щоденної хвилини мовчання;
- підтримати ініціативи родин загиблих Захисників;
- залучити мам до творчих і громадських заходів;
- висадити квіти на Вишневій Алеї “Жива пам’ять”;
- показати приклади самоорганізації жителів у догляді за місцями поховань;
- розпочати роботу над ідеєю музейної кімнати;
- підсилити видимість теми гідного вшанування пам’яті через матеріали й відео;
- показати, що медіа може бути не лише спостерігачем, а й майданчиком для діалогу, підтримки та спільних рішень.
Пам’ять, яка має продовження
Підсумкова зустріч показала: проєкт завершується, але ініціативи, які народилися або отримали розвиток у його межах, триватимуть.
У громаді продовжують працювати над посиленням хвилини мовчання, створенням музейної кімнати, підтримкою мам і родин загиблих Захисників, проведенням творчих зустрічей, збереженням Алеї пам’яті та доглядом за місцями, де вшановують Героїв.
Бо гідна пам’ять — це не разова акція.
- Це щоденна відповідальність.
- Це готовність зупинитися о 9:00.
- Це квіти на Алеї.
- Це музейна кімната, яку створюють разом.
- Це мама, яку не залишили саму.
- Це громада, яка пам’ятає не лише словами, а й діями.
І саме в таких спільних діях пам’ять про Захисників України залишається живою.
Матеріал підготовлено в межах проєкту "Гідна пам’ять у громаді: спільні рішення для догляду за місцями поховань і вшанування загиблих".
Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!
