Знайди себе в собі: поезія про біль, любов і відродження

Шановні читачі, рада знову вітати вас біля вогнища почуттів. Думаю, що кожен з вас тут знайде щось своє, і в когось щось притихне, а в когось розтепліється, в когось спалахне, а комусь посіє надію, бо іноді, щоб жити сьогодні, треба згадати те приємне душі таке чи не таке й далеке, що допоможе вам ожити в весні нашого сьогодення. Приємного чтива. Дякую кожному з вас, хто залишається зі мною, дякую кожному, хто заходить на вогник і залишається грітися в нашому колі. Щастя всім вам і безмежної енергії.

Знайди себе в собі

Ще живе вона та не жива:

Вранці в дзеркалі погляд порожній,

Ця байдужість її добива,

Що зляглася в клітиночці кожній.

Знайди себе в собіАвтор: Рinterest

В павутині обсілих думок,

В небажанні щось бачити й чути

Вона болісно робить свій крок

Кожен день, а куди – не збагнути.

По інерції крутиться день.

Та чи крутиться? Дибає якось.

На роботу, з роботи іде,

З кимсь говорить… Так, тільки не плакать!

Вже втомилась собі обіцять,

Що, от завтра – все буде інакше,

Але спомини досі болять

В перекресленім слові – щастя.

І цей вакуум тіла й душі

Не дає з себе кроку ступити.

Десь згубились від серця ключі,

Щоб відкрити його й далі жити.

Треба вчитися жить, відпускать

Пережите. Бо що копирсатись?

В тишині он хвилини летять…

Що між тим, що пройшло розриватись?

Знайди себе в собіАвтор: Рinterest

І сьогодні вона обіцять

Уже точно нічого не буде.

За межею повернень мовчать

Її болі, а далі – що буде.

Ще не знає що буде і як,

Та розібрана ніч по зернині

Із світанком засвітить маяк

На який вона йтиме віднині.

Й мерехтітиме світло в очах

З відболілих неквапом туманів,

Бо заявлена легкість в плечах

Вже шліфує стосунків грані.

Сузір’я долі

На розбитих уламках душі

Вже відмітку коханню зробили,

Вже й загар від кільця на руці,

Почуття вже на хрестик зашили.

Сузір'я доліАвтор: Рinterest

Не шукали уже перехресть,

Де стрічаються долі дороги.

Ніс їх в різних вагонах експрес –

Проживали життя монологи.

Та штовхало їх щось чи вело,

Чи то зорі шляхи їм світили?

Їх у місті одному звело,

Де вони самоту розгубили.

І зійшлись паралелі життя,

Засвітилось любові сузір’я,

Із архівних глибин почуття

Геть розкидали їхні зневір’я.

І не в змозі утримать було

Те чекання на чатах щоднини,

Що до зустрічей спраглих вело,

Де, як мить пролітали години.

Де в цілунках солодкий відвар

І у дотиках трепет по тілу,

І обіймів цілющий нектар

Лічить душу в танку ошалілім.

Його шепіт - вілунням в косах,

Його губи, як пензлі по тілу

І вона, вся в любові тонах –

Зойком в душу його розпашілу.

І відчувши цей смак, післясмак,

І наповненість повінню щастя,

Не лишивши кордонів ознак,

Кожен з них у душі розливався

У безмежній своїй течії,

Як з двох рік, та в розбурхане море

Й позлітали усі якорі,

Й цю нестримність ніщо не поборе.

Зав’язала їх доля навік,

Із проміння кубельце сповила:

Просто жінка і він – чоловік,

І любов, що обом дала крила.

Я хочу так до тебе

Я хочу так до тебе – журюся,

У думці до грудей тулюся,

Усім своїм єством кохаю.

Чекаю я тебе, чекаю.

Я хочу так до тебеАвтор: Рinterest

Ти ж знаєш, серце диха тобою.

В повітрі пахне знову весною,

Та котрий рік в розлуці без тебе

Малюю шлях по зорях на небі.

В тривожних снах стомилися ночі.

Побачити б на мить так хочу,

Щоб знов відчути ранок в обіймах,

Щоб лоскотало очі проміння.

В кімнаті твої хочу чуть кроки

І трепет у душі глибокий,

І ніжність твоїх рук відчути,

У пестощі твої пірнути.

Світ без тебе барви втрачає,

Моя душа твою шукає.

Порожня постіль тіло так тисне.

Моя душа в молитві все висне.

Спила б я з губ солодкий смуток,

До тебе почуттям прикута

І відстані для нас - лиш слово.

Сезонів зміна знову й знову…

В очікуванні зустрічіАвтор: Рinterest

І сльози моїм болем в подушку.

Я на руці цілую обручку.

Я так тебе люблю до нестями.

До тебе лину я з вітрами.

Нехай вони тебе торкнуться,

В моїй душі теплом озвуться.

Я хочу так тебе, так хочу,

А губи лиш: - Люблю!..- шепочуть.

Настрій кохання

Нашіптує мені весна

Твої слова в обіймах вітру

І губи усмішкою квітнуть

Від змісту, який та несла.

Настрій коханняАвтор: Рinterest

Шалений спомин сокотить

І душу зваблює грайливо,

Уява розпустила гриву

І вже по литках лопотить,

А фрази липнуть до душі

І погляд сяє твій дражливо,

Я рожевію сміхотливо,

А поруч погляди чужі.

І перехожим невтямки

Чому іду така вся – дивна,

І в поглядах така вся спина,

Сверлѐна з заздрості руки.

Хтось підозріло погляда,

А в когось в виразі цікавість

І щастя у моїй оправі

У їхні очі загляда,

І бешкетує, і п’янить…

Що ж говорити, як ми разом?

Любов’ю світ пала відразу –

У нас безцінна кожна мить.

Нехай тобі мої слова

Нашепче цей весняний вітер

І в моє щастя світ одітий

Нехай в тобі вже ожива.

Слідкуйте за нами в Facebook, Telegram, Viber та Instagram!
Там ми розказуємо про все, чим живуть Знам'янка і район!